Довіра в діаді «психотерапевт-клієнт» у просторі сучасних інтернет технологій

Usenet через свою зручність в даний час розвивається як особливий засіб поширення та обміну інформацією не тільки між психотерапевтами-практиками та дослідниками, але й пацієнтами, потенційно зацікавленими у зверненні до психотерапії. [6]

Важливо сказати, що ніщо інше не замінить очного контакту, де терапевт зустрічається зі своїм клієнтом і їх спілкування відбувається наживо. Вони зустрічаються раз чи два на тиждень, в певний день, у визначений час, опрацьовують проблеми клієнта «тут і зараз», здійснюючи тим самим динамічну та ефективну роботу.

При живому контакті, у порівнянні із інтернет конcультуванням, терапевт черпає інформацію для аналізу не тільки в комунікативно-інформаційної складової зустрічі, але і в невербальному контакті: погляд, міміка, дихання, руху клієнта, особливості його поведінки.

Проте, доктор Richard O'Reilly з колегами в Канаді провели дослідження на 495 хворих, яке показало, що консультації психіатра і подальше спостереження online (телепсихіатрія) мають таку ж ефективність як і очне консультування. При цьому, психіатрична допомога обходиться хворим, принаймні, на 10% дешевше [11, c. 836-843]

Дослідження Цюріхського університету показало, що онлайн-консультування за ефективністю незначно перевершує консультування очне. Професор Andreas Maercker зазначає, що після лікування депресій у групі, яка проходила онлайн терапію, покращало 53% пацієнтів, порівнюючи з групою тих, хто відвідував психотерапевта очно, де показники становлять 50%. Через три місяці після терапії покращення у першій группі досягло 57%, а у другій группі з традиційною формою психотерапії лише 42%. [10]

Терапія для людей з легкою формою депресії, що надається через інтернет, може бути настільки ж ефективною, як і традиційна терапія. Однак, експерти зазначають, що повинні існувати довірчі відносини між психотерапевтом і клієнтом, психотерапевт має заволодіти довірою клієнта. [12]

Дослідження доктора Brett Litz виявило, що когнітивно-біхевіоральна терапія онлайн показала ефективність при лікуванні посттравматичного стресового розладу. Ефект терапії зберігається після її закінчення і стан пацієнтів продовжує поліпшуватися без подальших зустрічей з психотерапевтом [9].

David Hailey з колегами провели аналіз 72 наукових статей, присвячених різним формам інтернет терапії. Автори дослідження визнали високу якість представлених для аналізу робіт, що доводить достовірність досліджень. [8]

Серед усіх переваг інтернет психотерапії, опис яких можна знайти в інтернеті, ми виділили і узагальнили наступні:

доступність;

зведення до мінімуму конкурентних інтерферуючих впливів (дорога, приміщення, зовнішність консультанта тощо) ;

більша доступність (можливість звернень у зручний час) ;

ширший географічний доступ (можливість консультування клієнтів з інших міст, країн) ;

• анонімність;
• конфіденційність;
• екстреність;
• більш низький рівень тривожності клієнта і психолога;
• більш адекватна форма роботи з підлітками та дорослими, для яких вступ в живий контакт із психологом пов'язаний з додатковими труднощами;
• більш адекватна форма виведення людей з кризових станів, при яких легше звернутися за допомогою на телефон довіри або у формі листа, ніж особисто;
• зручність відстеження процесу психотерапії від початкового до поточного моменту. Якщо текстові файли збережені – з'являється можливість як додаткового переосмислення психотерапевтом своєї роботи, так і використання цієї інформації для супервізії. У процесі такої роботи пацієнт також краще структурує свої переживання, «матеріалізує» їх, позначає «кордони» своєї проблеми.

зручність системи оплати та грошових переказів.

Поряд з новими можливостями, такими як виняткова анонімність не тільки індивідуальної, але і групової роботи, безмежна доступність, в інтернет-психотерапії існують такі проблеми:

• Етичні, так як психотерапевтична допомога по мережі інтернет народжує специфічні, ще не достатньо вивчені ризики, можливість хакерського втручання в листування і т. д.
• Юридичні, пов'язані з тим, що інтернет – всесвітня мережа, виходить за рамки держави, національного законодавства, що регламентує медичну допомогу;
• Методологічні – через обмежених можливостей в діагностиці у зв'язку з недостатньою зворотним зв'язком, її в основному текстово-орієнтованим характером; необхідна подальша розробка принципово нових, адаптованих для застосування в інтернеті методик психотерапевтичної допомоги. [6]

В рамках роботи над диссертаційним дослідженням ми проводили опитування психотерапевтів які навчалися і працюють в трьох різних напрямках психотерапії – гештальт-терапії, психоаналітичній терапії та клієнт-центрованій психотерапії.

Метою опитування було з’ясувати популярність використання психотерапевтами різних форм інтернет психотерапії в роботі із клієнтами, а також, які саме форми використовують психотерапевти кожного із напрямку психотерапії і який відсоток серед їхньої практики становлять такі форми інтернет психотерапії.

У опитуванні прийняло участь 158 психотерапевтів, з них – 58 клієнт-центрованих спеціалістів, 55 спеціалістів з гештальт-терапії та 50 спеціалістів психоаналітиків. Усі вони вільно володіють українскою і російською мовами, багато хто також володіє англійською або німецікою чи французькою мовами.

Серед клієнт-центрованих не використовують форми інтернет-психотерапії 25 спеціалістів з 58. В свою чергу, з 28 спеціалістів, які використовують практикують консультації по Skype з відео підтримкою (28 з 28) або форми телефонного консультування (10 з 28). У практиці клієнт-центрованих психотерапевтів серед усіх іх клієнтів форми інтернет консультування складають 10-15%, як зазначили самі спеціалісти.

У группі гештальт-терапевтів переважна більшість, а саме, 47 спеціалістів з 55 використовують форми інтернет-психотерапії. Усі з них працюють зі Skype з відео зв’язком, лише з аудіо підтримкою – 38 з 47. У практиці гештальт-терапевтів серед усіх іх клієнтів форми інтернет консультування складають 15-20%, як зазначили самі спеціалісти.

Психоаналітики більше використовують форми інтернет психотерапії і лише 5 з 50 спеціалістів не користуються ними. Зі Skype з відео зв’язком працюють 45 спеціалістів, також всі вони використовують Skype в режимі аудіозв’язку. Як зазначили самі спеціалісти, у практиці психоаналітиків серед усіх іх клієнтів форми інтернет консультування складають 15-35%.

Висновки. В останні роки набувають значної популярності різні форми інтернет психотерапії. Серед таких форм можна виділити телефони довіри, скриботерапію, психотерапію по електронній пошті, різні види консультацій в режимі відео конференцій, чати, вебінари та інші групові онлайн форми роботи психотерапевта з клієнтом.

Ряд зарубіжних досліджень наводить статистичні данні, відповідно до яких єфективність інтернет психотерапії принаймні не нижче ефективності очної форми.

В рамках роботи над диссертаційним дослідженням ми проводили опитування психотерапевтів, які навчалися і працюють в трьох різних напрямках психотерапії – гештальт-терапії, психоаналітичній терапії та клієнт-центрованій психотерапії. Опитування показало відмінності в популярності такого методу серед психотерапевтів різних напрямків, а також у тому, який відсоток від усієї психотерапевтичної практики у спеціалістів становить така форма інтернет психотерапії.

 

 

1. Бурно, М. Е. О самом главном в терапии творческим самовыражением [Электронный ресурс] // Медицинская психология в России: электрон. науч. журн. 2011. N 3. – 1 CD-ROM. – Загл. с этикетки диска (http: //www. medpsy. com/mprj/archiv_global/2011_3_8/nomer/nomer11. php)
2. Габбасова, А. А. Скриботерапия [Электронный ресурс]: электрон. дан. – М., 2013 – 1 CD-ROM. – Загл. с этикетки диска (https: //www. b17. ru/article/13824)
3. Ильин, Е. П. Психология доверия [Текст] / Е. П. Ильин. – М. : Питер, 2013.  – 288 С.
4. Кочюнас, Р. Основы психологического консультирования. [Текст] / Р. Кочюнас. – М. : Академический проект, 1999 – 240 С.
5. Купрейченко, А. Б. Психология доверия и недоверия [Текст] / А. Б. Купрейченко. – М. : Институт психологии РАН, 2008. – 571 С.
6. Карвасарский, Б. Д. Психотерапевтическая энциклопедия [Текст] / Б. Д Карвасарский. – СПб. : Питер, 2000. – 672 С.
7. Романова, Е. Работа психолога на телефоне доверия. Методическое пособие [Электронный ресурс]: электрон. дан. – М., 2001 – 1 CD-ROM. – Загл. с этикетки диска (http: //www. gumer. info/bibliotek_Buks/Psihol/Article/rom_rabps. php)
8. Hailey David The Effectiveness of Telemental Health Applications: A Review [Electronic resource] / David Hailey, Risto Roine, Arto Ohinmaa. – The Canadian Journal of Psychiatry, Vol 53, No 11, 2008. – Mode of access: WWW. URL: http: //publications. cpa-apc. org/media. php? mid=694 – Last access: 2015. – Title from the screen.
9. Litz B. T. Randomized Controlled Proof-of-Concept Trial of an Internet-Based, Therapist-Assisted Self-Management Treatment for Posttraumatic Stress Disorder. [Text] / Litz B. T Engel C. C, Bryant R, Papa A. A. – Am J Psychiatry., 2007. – 164 (11) : 1676-84.
10. Maercker Andreas. Internet-based versus face-to-face cognitive-behavioral intervention for depression: A randomized controlled non-inferiority trial. [Electronic resource] / Andreas Maercker, Birgit Wagner, Andrea B. Horn,. – Journal of Affective Disorders., 2013. – Mode of access: WWW. URL: http: //www. mediadesk. uzh. ch/articles/2013/psychotherapie-via-internet-wirkt-gleich-gut-oder-besser-wie-im-sprechzimmer_en. html – Last access: 2015. – Title from the screen.
11. O’Reilly Richard. Is Telepsychiatry Equivalent to Face-to-Face Psychiatry? Results From a Randomized Controlled Equivalence [Text] / O’Reilly Richard, Joan Bishop, Karen Maddox, Lois Hutchinson, Michael Fisman, Jatinder Takhar. – Trial psychiatric services., 2007. – Vol. 58 No. 6, 836-843 р
12. The Web: Online psychotherapy effective [Electronic resource] / – 2005. – Mode of access: WWW. URL: http: //phys. org/news/2005-11-web-online-psychotherapy-effective. html – Last access: 2015. – Title from the screen.