Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дубенський замок: художньо-історичний опис

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
3
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Середньовічні мури й вежі Дубенського замку навіюють якісь особливі – трепетні, а може, й містичні – почуття. Адже ось уже півтисячі років (з 1492 р.) існує на цьому колись півострівку біля Ікви фортифікаційна споруда, у яку століття вносили суттєві видозміни. Попервах бували то зміни на краще, але згодом досить часто давався взнаки руйнівний вплив часу (адже ні разу ніякі завойовники не зуміли взяти фортеці штурмом).
Древні мури Дубенського замку пам'ятають набіги кримських татар у XV столітті, напади козацьких загонів Максима Кривоноса та російського війська у XVІІ. Вони залишались неушкодженими під час Північної війни 1700-1721 років, повстання Тадеуша Костюшка наприкінці XVІІІ століття та французько-російської війни 1812 року. Тут перебували гетьман Іван Мазепа, шведський король Карл ХІІ, цар Петро І, полководці Суворов і Кутузов.
Тут зберігали свої багаті скарби князі Острозькі, а згодом – і нащадки Острозької ординації: князі Заславські, Сангушки, Любомирські. Тут, під охороною хоругв ординацького війська, надійно зберігались безцінні родинні архіви цих можновладців. Тут діяла людвисарня – ливарна майстерня, де виготовляли гармати, культові речі для храмів та монастирів. Замок і нині зберігає таємниці та легенди тих століть.
У XІV столітті у селі Дубен, яке входило тоді до Острозького округу Федір Острозький спорудив невеликий дерев'яний замок. Князь Костянтин Іванович Острозький бачив перспективу Дубна як міста і у 1492-му звів кам'яний замок.
Після перемоги над військом московського царя під Оршею 1514 року у замку з'явились гармата московська з кентавром, гармата з московським гербом, срібна з позолотою царська булава та інші цінні речі. Князь Костянтин любив демонструвати перед іменитими гостями свої скарби. Стіни кількох мурованих замкових кімнат оббивали коштовними килимами і розвішували на них колекційну зброю. Зберігалися скарби у спеціальних скринях у підземеллі замку. Колекцію згодом доповнювали коштовності, які подарували Острозьким гості.
У підземеллях замку, окрім озброєння, на випадок облоги зберігалися й запаси їжі. Це були тисячі шматків сала, сотні бочок з рибою, оселедцями, в'яленим м'ясом та медом, барильця з повидлом, пшениця, різноманітні крупи. У замкових казематах під час ворожих нападів переховувалися не лише мешканці замку, а й місцеві жителі. А підземними ходами можна було дістатися у різні частини міста. На час нападу татар Дубенський замок був повністю закутий в олово й броню і мав величезні запаси харчів.
Останній з великого роду князів Острозьких – князь Януш Костянтинович – оберігав скарби Дубенського замку як пам'ять про батька й діда, він подбав і про зміцнення дубенської фортеці – укріпив замок бастіонами, два з яких збереглися до нашого часу. Полонені татари вирили глибокий рів. Його стіни обклали білим каменем. Проклали підвісний міст, який щовечора піднімали. Відтак замок став ще неприступнішим.
Скарби приваблювали завойовників. Саме багатства Дубенського замку, вважають історики, і були справжньою причиною десятків ворожих нападів на Дубно. Так лише у 1577 році татари двічі намагалися взяти замок. Однак безуспішно. Першого разу вони підійшли до Дубна у березні, щоб взяти в полон доньку Костянтина Острозького Катерину, і отримати за неї великий викуп. Сім днів татари тримали замок в облозі, та все ж змушені були відступити.
Вдруге татари підійшли до замку у грудні, коли там готувалися до весілля. Князь Костянтин Острозький видавав заміж свою племінницю Беату Дольську. Раптова поява татар викликала переполох серед княжих гостей. Не злякалася лише Беата. Вона підбігла до вежі, вистрілила з гармати, і вцілила у шатро кримського хана. Татари відступили.
У 1660 році під стінами замку стояли російські війська боярина Шереметьєва, але прихід кримського хана Іслам-Гірея перешкодив їм здійснити свої наміри.
 
У другій половині XVIII століття, за часів Станіслава і Михайла Любомирських, Дубенський замок почали відновлювати. На старому фундаменті побудували палац Любомирських з великими бальною та бенкетною залами, які декорував відомий італійський майстер Доменіко Мерліні. І досі збереглися вакханки і сатири, що завмерли в танці. Під час контрактових ярмарків частину замку надавали гостям, аби ті могли гарно розважитись та відпочити. На знамениті Дубенські контракти, що проіснували 20 років, щорічно з'їжджалися до 30 тисяч чоловік, у той час як населення самого міста становило лише шість з половиною тисяч.
До початку ХХ століття ніхто і ніколи не міг взяти замок. І тільки в роки Першої світової війни його сильно зруйнувала австрійська артилерія. Руїни простояли до 1934 року, аж доки польська влада не відбудувала замок заново. До 1939 року там розташовувались польські державні установи. А під час німецької окупації дислокувалися угорські частини. Після приходу Червоної армії у замку розмістилися органи радянської влади. На початку 1950-х років сюди перевезли військову частину, яка проіснувала до 1986 року.
Із 1993 року Дубенський замок входить до складу Державного історико-культурного заповідника Дубна. І залишається найдавнішою спорудою міста. А на в'їзній брамі і понині зберігся герб князів Острозьких.
Фото Капча