Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Духовні детермінанти активізації політичної участі особистості

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 

активність.

Спрямованість духовної культури на людину комплексно може бути втілена в розумінні, що духовність є цементуюча засада і певний потенціал людини: “духовність – відмічає А. Погромська, – це спроба поєднати в дусі всю людську особистість: її тіло, і її душу” [16]. І тоді перед людиною розгортаються безмежні просторові й часові обрії, світ, готовий до комунікаційного діалогу.
Гуманістичний вимір духовної культури найповніше розкривається через категорію “цінності”, яка і поєднує індивідуальний вимір культури із колективним, і дозволяє пояснити суспільний рівень саморегуляції культурних процесів.
За І. Степаненко, духовні цінності постають у структурі духовності як смисловий, складнодиференційований контініум, у якому цінності мають різні форми: індивідуальні і надіндивідуальні, усвідомлені і неусвідомлені; мають вони й різну нормативну модальність (позитив – негатив) ; інтенсивність (безпосередню значущість) ; ієрархічність (певний порядок реалізації) ; функціональну роль (виступають основою для структурування активності, є певними цільовими орієнтирами життєдіяльності).
Г. Горак класифікує цінності як інтегруючий початок, в якому зафіксовані умови існування людства, тому їх можна назвати космічним утворенням особливого типу, Абсолютами, довічними духовними умовами дійсно людської буттєвості. Історичну відносність цінностей Г. Горак вважає виразом їх абсолютності [17, с. 136-138].
Цінності виконують оцінюючу функцію згідно праць Рікерта і П. Сорокіна. Так, у Рікерта людина піднімається над природною необхідністю, і світ вічних цінностей є міркою її культурного буття. За П. Сорокіним, міра ціннісного змісту предмету залежить не від того, як здатен він задовольняти життєву індивідну потребу, а наскільки відповідає рамкам загальнолюдської значущості. Виміри цінності здійснюються на основі певних абсолютних критеріїв: істина, добро, краса, гідність, свобода, честь, справедливість і т. д.
Ці визначення цінностей спонукають сучасну вітчизняну дослідницю І. Бондаревич до таких висновків:
  • цінності “становляться” в духовному бутті;
  • ціннісні системи формуються і трансформуються в процесі історичного розвитку суспільства;
  • цінності в процесі життєдіяльності людини становляться її власним надбанням, що дає можливості визначати їх об’єднуючою ланкою, каналом зв’язку між культурою суспільства і духовним світом людини, що є умовою духовної буттєвості світу;
  • оцінююча функція цінностей ґрунтується на тому, що їх значущість завжди виходить за рамки пануючої на той час суспільної свідомості.
Отже, можна погодитись із тим, що цінності є формою прояву, умовою і результатом стосунків духовного роду між людиною і суспільством, світом. Маючи об’єктивну, суб’єктивну, об’єктивовану і суб’єктивовану форми, цінності виступають атрибутом духовного розвитку [18, с. 314]. Тому саме цінності духовної культури виключають знеособлений підхід до людини, і спонукають до гуманістичної спрямованості життєдіяльності особистості в будь-якій сфері. У сфері соціально-політичного це спрямовує на активність, небайдужість, стратегічне мислення, вміння раціонального обґрунтування потреб особистості або спільноти, – і відповідно на їх активне відстоювання своєю політичною участю. І при цьому духовна, гуманістична спрямованість діяльності виявляється значущою передумовою її ефективності.
Зокрема, Б. Новожилов розкриває ідею, що духовність є чинником ефективності життєдіяльності політичного лідера. Він пише, що духовність є запорукою гуманістичної, людяної діяльності. А життєдіяльність політичного лідера з позицій духовності з необхідністю передбачає високий рівень його соціальної відповідальності. І що важливо, відповідальність за сьогодення і майбутнє досягається лише через поєднання особистої позиції політичного лідера з думкою народу, його власного інтересу й дії з інтересами й діями суспільства [19, с. 127]. Отже, така актуальна вимога стосується і політичного лідера як представника влади, і лідера громадянської політичної участі.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
  1. Бортніков В. І. Політична участь і демократія: українські реалії: монографія / В. І. Бортніков. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. – 524 с.
  2. Гончаров Д. В. Теория политического участия / Д. В. Гончаров. – М. : Юристъ, 1997. – 206 c.
  3. Белов А. Г. Политология: учеб. пособие / А. Г. Белов. – М. : ЧеРо, 1996. – 304 с.
  4. Мелешкина Е. Ю. Политическое поведение / Е. Ю. Мелешкина // Политический процесс: основные аспекты и способы анализа: сборник учебных материалов. – М. : Издательский Дом “ИНФРА-М”, Издательство “Весь Мир”, 2001. – C. 152-171.
  5. Пірен М. І. Основи політичної психології: навч. посібник / М. І. Пірен. – К. : Міленіум, 2003. – 418 с.
  6. Шляхтун П. П. Політологія (Теорія та історія політичної науки) : підручник для студ. вузів / П. П. Шляхтун. – К. : Либідь, 2002. – 573 с.
  7. Чемшит А. А. Государственная власть и политическое участие / А. А. Чемшит. – К. : Украинский центр духовной культуры, 2004. – 528 с.
  8. Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть / В. П. Горбатенко. – К. : Академія, 1999. – 240 с.
  9. Грачев М. Н. Политическое участие / М. Н. Грачев // Зарубежная политология: Словарь-справочник / под ред. А. В. Миронова, Г. А. Цыганкова. – М. : Социально-политический журнал, Независимый открытый университет, 1998. – С. 239.
  10. Кобина Ю. Е. Антропологизация духовных ценностей в современной культуре: автореф. дис.... канд. филос. наук: 09. 00. 13 / Ю. Е. Кобина. – Ставрополь, 2004. – 23 с.
  11. Храброва Е. В. Формирование духовно-нравственной культуры будущего учителя в образовательном процессе вуза: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13. 00. 01, 13. 00. 08 / Е. В. Храброва. – Ярославль, 2007. – 21 с.
  12. Мануйлов Є. М. Основні напрямки виховання сучасного інтелігента у ВНЗ України / Є. М. Мануйлов // Нравственные императивы интеллигенции: материалы IV Межд. науч. -терор. конф. по проблемам современной интеллигенции. – Х. : НУА, 2006. – С. 163-164.
  13. Фуко М. Герменевтика субъекта / Мишель Фуко // СоциоЛогос. – М. : Прогресс, 1991. – Вып. 1. – С. 284-319.
  14. Хамітов Н. Самотність у житті. Спроби вживання в проблему / Н. Хамітов // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – №6. – С. 142-159.
  15. Крымский С. Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации / С. Б. Крымский // Вопросы философии. – 1992. – №12. – С. 21-28.
  16. Погромская А. И. Духовность: понятие и факторы формирования / А. И. Погромская // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків-Донецьк, 2004. – №18. – С. 25-26.
  17. Горак Г. І. Філософія: курс лекцій / Г. І. Горак. – К. : Вілбор, 1997. – 272 с.
  18. Бондаревич І. Духовна цілісність як атрибут особистості / Ірина Бондаревич // Особистість у дискурсі саморозгортання інформаційної цивілізації: монографія / кол. авторів; редкол. : В. П. Бех (голова), Г. О. Нестеренко (заступник голови) ; Мін-во освіти і науки, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. – С. 293-404.
  19. Новожилов Б. В. Духовність як чинник ефективності життєдіяльності політичного лідера / Б. В. Новожилов // Нова парадигма: [журнал наукових праць] / голов. ред. В. П. Бех. ; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова; Творче об’єднання “Нова парадигма”. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – Вип. 82. – С. 119-128.
 
 
Фото Капча