Дидактичні ігри у процесі вивчення розділу "Людина і техніка"

Актуальність теми дослідження. Упродовж життя людина грає ту чи іншу соціальну роль, що відведена їй у суспільстві. У дитячі роки грає основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Гра дарує щохвилинну радість, задоволення актуальні невідкладні потреби, а ще – спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються ч закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних. Професійних, творчих функцій у майбутньому. 

Потрапляючи до школи після дитячого садка, дитина зустрічається з іншим видом діяльності – навчанням. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дітей. 

Ефективне викладення трудового навчання в початкових класах не можливе без пошуків нових шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. Учні мають не лише засвоїти визначену програмою систему знань з праці, а й навчилися спостерігати об’єкти, явища, процеси, порівнювати їх, виявляти зв’язок між технічними поняттями, діями, величинами та їх відношеннями, навчитися міркувати, обгрунтовувати свої висновки, користуватися мовою виробничих стосунків. Засвоєння основ технології в початкових класах вимагає великого розумового напруження, високого ступеня абстрагування й узагальнення, активності думки. 

Багатьом учням така робота здається нелегкою і малозрозумілою, тому нерідко діти намагаються запам’ятати правила, не розуміючи їх, а це призводить до формалізму, гальмує дальше розуміння нового матеріалу. Здобуті учнями міцні знання перетворюються в переконання тільки тоді, коли вони є результатом свідомої самостійної роботи думки. Отже вчителю важливо застосовувати такі методичні прийоми, які б збуджували думку школярів. Підводили їх до самостійних пошуків, висновків та узагальнень. Сучасна школа має озброїти учнів не лише знаннями, вміннями й навичками, а й методами творчої розумової і практичної діяльності.

Переважна більшість наукових досліджень з проблеми використання та впровадження дидактичної гри у навчальний процес підготовлено на матеріалі молодшої та середньої ланки загальноосвітньої школи (С.Н. Карпова, І.І. Осадчук, О.Я. Савченко, М.Ф. Стронін, Т.П. Устєнкова, В.Р. Шаромова та інші). Теоретичні аспекти проблем дидактичної гри досліджували Н.К. Ахметов, А.Й. Капська, Є.В. Коршак, І.М. Носаченко, П.І. Підкасистий, В.Г. Семенов, Ж.С. Хайдаров та інші. Дослідження проблеми застосування дидактичної гри у навчальному закладі стосуються здебільшого ділових (А.А. Вербицький, Я.С. Гінзбург, М.Д. Касьяненко, Н.М. Коряк, М.М. Крюков та інші) або рольових ігор (С.Н. Карпова, В.О. Нотман, Л.Г. Петрушина та інші).

Об'єкт дослідження - процес трудового навчання і виховання учнів початкових класів.

Предмет дослідження – особливості, зміст і засоби використання дидактичних ігор у процесі проведення уроків трудового навчання з учнями молодших класів за розділом програми «Людина і техніка».

Мета дослідження - теоретично обгрунтувати та практично перевірити зміст, засоби, методи ефективного використання дидактичних ігор у процесі навчальної трудової діяльності молодших школярів.

Об’єкт, предмет і мета дослідження обумовили його основні завдання:

• охарактеризувати дидактичну гру як метод навчання і виховання учнів молодших класів;
• здійснити аналіз класифікації і підходів до побудови дидактичних ігор;
• дослідити дидактичні принципи вивчення розділу «Людина і техніка» в початкових класах;
• організувати і провести у формі дидактичної гри урок з трудового навчання за темою «Виготовлення моделі комп’ютера».

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися методи емпіричного та теоретичного рівнів, зокрема, вивчення та аналіз педагогічної, психологічної літератур з проблем дослідження, аналіз та узагальнення досвіду вивчення проблеми дослідної діяльності в початкових класах, спостереження навчального процесу та ін.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (35 найменувань) і додатків, загальний обсяг роботи складає 34 сторінки.