Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дидактичні основи організації диференційованого навчання молодших школярів

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
25
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
 
ЛОГАЧЕВСЬКА СВІТЛАНА ПАНАСІВНА
 
УДК 371. 321
 
ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
 
13. 00. 01 – теорія та історія педагогіки
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
 
Кіровоград – 1998
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі педагогіки початкового навчання у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка
Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор МЕЛЬНИЧУК СЕРГІЙ ГАВРИЛОВИЧ, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри педагогіки початкового навчання.
Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України ВАШУЛЕНКО МИКОЛА САМІЙЛОВИЧ, Академія педагогічних наук України, головний учений секретар – кандидат педагогічних наук, доцент АЗАРОВА ТАМАРА ВАСИЛІВНА, Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки, доцент кафедри педагогіки і психології.
Провідна установа – Національний державний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, кафедра педагогіки і методики початкового навчання, Міністерство освіти України, місто Київ.
 
Загальна характеристика роботи
 
Актуальність дослідження. Соціальний прогрес, науково-технічна революція і розвиток культури суверенної України ставлять нові, більш високі вимоги до всебічного розвитку потенціальних можливостей кожної людини. 
У Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття») передбачено створення різноманітних типів навчальних закладів і забезпечення всебічного розвитку дитини як цілісної особистості, її здібностей і обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури; формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору. Цьому питанню педагогічна наука і практика приділяють велику увагу. За останні роки у психологічній і педагогічній літературі з’явилося чимало цікавих ідей і концепцій, спрямованих на всебічний розвиток особистості кожного учня, його пізнавальних здібностей. 
У руслі поставлених завдань особливої ролі набуває організація диференційованого навчання молодших школярів, у яких найбільші помітні відмінності у загальному розвиткові. 
Аналіз педагогічних і психологічних досліджень засвідчує необхідність умілої організації диференційованого навчання (М.В. Богданович, І.Д. Бутузов, Л.В. Коваль, О.Я. Савченко, І.Г. Самігуллін та ін.). Результати наукових пошуків переконливо показали, що у шкільній практиці індивідуальний підхід найчастіше знаходить вияв у врахуванні типових особливостей учнів, тому індивідуалізація в умовах класно-урочної системи переважно здійснюється через групові диференційовані завдання із включенням на окремих етапах індивідуальних. 
Диференціація як принцип навчання в нашій школі передбачає таку організацію роботи на уроці, коли одному учневі або групі учитель пропонує в певній системі посильні завдання різної складності і цим самим створює сприятливі умови для розвитку і навчання кожного. Це і є, власне, диференціація на методичному рівні. Прогресивна вітчизняна дидактика утверджувала цей принцип ще за часів К. Д. Ушинського, який писав, що розподіл класу на групи, з яких одна сильніша за іншу, не тільки не шкідливий, а й потрібний, якщо наставник вміє, працюючи з однією групою, дати іншим корисну самостійну вправу. 
У психологічних аспектах проблема диференціації розкривається в основному тоді, коли йдеться про систему корекційної роботи і систему розвиваючого навчання з обдарованими дітьми (Ю.З. Гільбух, Л.О. Кондратенко, С.Л. Коробко, В.О. Моляко та ін.). Найбільш вдало, на наш погляд, трактує диференціацію навчання І.М. Чередов, і ми повністю розділяємо цю позицію, що це процес навчання, який передбачає глибоке вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх класифікацію за типологічними групами й організацію роботи цих груп для виконання спеціальних навчальних завдань, які сприяють їх розумовому розвитку. 
Аналіз педагогічної літератури дає можливість зробити висновок, що ця проблема не підлягалась комплексному вивченню. Дидактичні аспекти використання диференційованого навчання в системі уроків, його організація у різних педагогічних умовах залишаються мало дослідженими і лише певною мірою висвітлені у працях В.Ф. Паламарчук, О.Я. Савченко, З.П. Шабаліної та ін. 
Відповідно до концепції школи першого ступеня диференційоване навчання передбачає цілісність його реалізації на всіх етапах навчального процесу. На сучасному етапі розвитку початкової ланки загальноосвітньої школи необхідні пошуки нових його форм, які були б спрямовані на вироблення такої моделі побудови навчального процесу, що забезпечувала б усім учням досягнення основних цілей навчання, підводила їх до єдиного, чітко заданого, передбаченого програмами, рівня володіння знаннями і навичками. Проблема диференційованого навчання заслуговує на системне теоретико-експериментальне дослідження. 
Актуальність проблеми диференційованого навчання для теорії і практики початкового навчання та її теоретична нерозробленість зумовили вибір теми нашого дослідження «Дидактичні основи організації диференційованого навчання молодших школярів». Її розробка пов’язана з реалізацією основних напрямів Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»). Тема дослідження затверджена вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, узгоджена в такому формулюванні в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні. 
Об’єктом дослідження є взаємопов’язана діяльність учителя й учня в навчально-виховному процесі, спрямованому на розвиток кожної особистості через виконання диференційованих завдань, а предметом – дидактичні основи організації диференційованого навчання молодших школярів. 
Мета і завдання роботи – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичні основи організації диференційованого навчання молодших школярів з різними навчальними можливостями. 
В основу пошуку покладено припущення про те, що значно зросте якість оволодіння учнями змістом освіти, підвищиться інтенсивність навчальної діяльності та розвиток школярів, якщо в
Фото Капча