Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Динаміка ціннісно-смислової сфери жінок, які послуговуються допоміжними репродуктивними технологіями

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

соціальна адекватність свого образу Я як фертильної жінки. Їх життєва активність спрямована на соціальну (кар’єра) і жіночу (сексуальну) реалізацію. Вони відрізняються від інших груп найвищим рівнем адаптованості, самоприйняття і прийняття інших (р<0,001), емоційною комфортністю (р<0,001). Домінуючим типом ПКГД є оптимальний — 48,67%), що вказує на те, що МС, яка сформована в результаті онтогенезу, має оптимальні передумови для реалізації у майбутньому адекватного материнства. 

Разом з тим у Невагітних (згідно із дослідженням ставлення до материнства за тестом І.В.Добрякова) спостерігаються гіпогестогнозичні тенденції, які найбільше виявляються у ставленні до пологів (33,3%), до себе-матері (23,8%) і до дитини (23,8%) і свідчать про те, що вагітність і материнство для цих жінок поки що не є актуальними. 
Структура об’єктів, які (за методикою ціннісного спектру) презентують материнську, соціальну, екзистенційну сфери (рис. 3), у Невагітних найменше систематизована, що є свідченням того, що жінки цієї групи вільні від зовнішніх цільових установок. 
Так, часовий вектор “сьогодення” знаходиться у сфері соціальної і жіночої реалізації. Об’єкт “жінка”, який умовно віднесений до материнського семантичного блоку, у даному контексті скоріше пов’язаний зі статусом жінки як статевого партнера. Це підтверджує й те, що найвище рангове місце у цій групі жінок посідає “любов”, а найнижче — “вагітність”.
У Вагітних домінуючим типом ПКГД також є оптимальний (53,62%), але поряд з ним з’являється ейфоричний компонент (15,45%), який виступає як субдомінуючий. Вагітні жінки виявляють стриману (21,7%) емоційну реакцію на вагітність, яка виступає для багатьох з них лише обмеженим у часі, природним засобом, що запускає розгортання материнства, як більш значущого життєвого явища. Але підготовка до материнства надає життю Вагітних осмисленості (р<0,001), емоційно його насичує і підвищує інтерес до самого процесу життя (р<0,01). Поява дитини сприймається жінкою, насамперед, як значний життєвий результат, надає осмисленості прожитій частині життя (р<0,001), екстраполюючи цей смисл на життєву перспективу. Материнство у Вагітних є найпростішим шляхом для жіночої самореалізації (коефіцієнт кореляції “самореалізації” з “легкістю досягнення мети” r = 0,40). Рівень адаптації (р<0,001), самоприйняття (р<0,001), прийняття інших (р=0,01) і емоційної комфортності в них знижується, хоча і є достатньо високим (у порівнянні з групами безплідних).
Вагітні (на противагу Невагітним) відзначаються чітким розподілом об’єктів по ціннісному спектру, що пов’язане з їхнім актуальним станом. Сфери діяльності — материнство і зовнішня самореалізація — чітко розмежувалися. Часові вектори “сьогодення” і “майбутнє” перебувають у материнському блоці.
Жінка, яка стикається з проблемою безплідності, у першу чергу, гостро переживає руйнацію образу Я як повноцінної фертильної жінки і руйнацію уявлень про сімейне життя, сформованих під впливом культури у дитинстві. Через те у жінок групи Безплідні на першому місці у структурі репродуктивної поведінки опиняються такі мотиви як “прагнення зміцнити сім’ю”, “задовольнити очікування близьких”, “довести повноцінність”. 
За збереженого оптимального ставлення до материнства у Безплідних показник ПКГД значно нижче (41,12%), ніж у Вагітних (р<0,01). Проте зростає рівень ейфоричного компоненту гестаційної домінанти (36,3%), який у цій групі теж виступає як субдомінуючий (р<0,001). Найбільшого емоційного забарвлення (див. рис. 2) набуває вагітність (66,67%) і образ себе як матері (43,3%), в той час, як ставлення до дитини, в основному, оптимальне (36,67%). 
У групі Безплідні теж спостерігається чіткий розподіл об’єктів по блоках ціннісної структури. На перше місце виводяться події поточного особистісного, а не майбутнього життя. Порожнечу, пов’язану з відсутністю дитини, Безплідні намагаються компенсувати зануренням у кар’єру і зовнішню самореалізацію. “Життя” як категорія у цій групі виходить на перший план, проголошується його самоцінність (див. рис. 3). 
У безплідних жінок, які послуговуються ДРТ, на відміну від жінок, що намагаються відновити фертильність, на перші місця у структурі репродуктивної поведінки виходять мотиви, які пов’язані з екзистенційно-трансцендентними цінностями: “любов”, “реалізація жіночого призначення”, “бажання мати близьку людину”. Відповідність соціальним очікуванням також присутня у цій групі жінок і знайшла вираження в “остраху осуду”. 
Важливими мотивами у структурі репродуктивної поведінки жінок обох груп безплідних (на відміну від Невагітних і Вагітних) є “бути як усі” (82%), “заздрість” (76%), “піклування про здоров’я” (70%), “отримання схвалення” (64%), “прагнення досконалості” (58%), “жалість до себе” (58%). Це дає підстави вважати, що для безплідної жінки вагітність є не тільки засобом реалізації материнства, але й засобом збереження рівноваги з найближчим соціальним середовищем, підтвердженням власної жіночої повноцінності.
У групі безплідних жінок, що послуговуються ДРТ, на відміну від інших груп, домінуючим типом ПКГД є ейфоричний (47,31%, р<0,01), який перевищує оптимальний (26,52%). Ступінь ейфоричного ставлення до вагітності (80,64%) і до себе-матері (61,3%) (у порівнянні з групою Безплідні) зростає ще більше (див. рис.2). Вагітність набуває у них (як і в групі Безплідні) статусу особливої цінності і стає втіленням смислу їхнього життя. Із засобу досягнення материнства вагітність перетворюється на самостійну мету безплідних жінок. Натомість у ставленні до дитини у жінок групи ДРТ переважають гіпогестогнозичні тенденції (38,7%), що, на нашу думку, зумовлено тим, що образ дитини на шляху подолання безплідності втрачає конкретні, створені в процесі онтогенетичного формування МС характеристики, стає менш диференційованим, дифузним. 
Низька асоціативна активність і вузький спектр асоціацій зі словом “дитина” у групі ДРТ свідчать про звуження семантичного простору цих жінок. Тривале і неуспішне лікування є настільки болючим, що вони починають витісняти із
Фото Капча