Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Динаміка ціннісно-смислової сфери жінок, які послуговуються допоміжними репродуктивними технологіями

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

жінки, запропоновано теоретико-графічну модель материнства.

2. Вперше на емпіричному рівні у вітчизняному соціо-культурному просторі дістала вивчення ЦСС особистості безплідних жінок. Вперше доведено її залежність від репродуктивного статусу і дій, спрямованих на подолання безплідності. 
3. Вперше виявлено мотиви, що зумовлюють репродуктивну поведінку безплідних жінок.
4. Вперше доведено, що у МС жінок, які послуговуються ДРТ, порушується рівновага між основними складовими ціннісно-смислового блоку МС — власною потребою жінки відчувати себе матір’ю і цінністю дитини, як особистості.
5. Вперше розкрито механізм динаміки ЦСС жінок, що послуговуються ДРТ.
Практичне значення дослідження. Вперше запропоновано шляхи розв’язання проблеми психологічної допомоги безплідним жінкам, які прагнуть народити дитину за допомогою ДРТ, і розроблено загальні принципові рекомендації щодо їх психологічної підтримки. Дібрано психодіагностичні методики для діагностики психологічного стану і ЦСС безплідних жінок, що можуть використовуватися у практичній роботі психолога.
Отримані результати дослідження можуть бути використані у підготовці медичних, зокрема, перинатальних психологів, у програмах підвищення кваліфікації репродуктологів і акушерів-гінекологів, в галузі психосоматичної медицини. 
Результати дисертаційного дослідження впроваджені: у систему психопрофілактичної роботи з жінками на різних етапах використання ДРТ в Інституті репродуктивної медицини у м. Києві; у навчальний процес кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів “Клінічна психологія” та “Психотерапія”; у навчальний процес кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика в програмі “Сучасні репродуктивні технології” для репродуктологів та в програмі післядипломної підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю “Акушерство та гінекологія”. 
Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечено всебічним теоретичним аналізом проблеми, комплексним використанням апробованих методів і психодіагностичних методик, адекватних меті, об’єкту, предмету та завданням дослідження, змістовним якісним та кількісним аналізом результатів з використанням адекватних статистичних методів.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження доповідались і обговорювались на щорічній науковій конференції студентів та аспірантів з нагоди Днів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2003); науково-практичному семінарі “Соціально-психологічний вимір розвитку сім’ї”, Інститут соціальної та політичної психології АПН України і ГО “Центр екології сім’ї” (Київ, 2005, 2006); конференції “Безпліддя. Допоміжні репродуктивні технології: реалії та перспективи”, МОЗ України, НАН України, АМН України, Українська асоціація репродуктивної медицини (Київ, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції “Генеза буття особистості”, Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України (Київ, 2006).
Результати дисертації опубліковані у 6 статтях (з них 4 — у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, узагальнення результатів емпірічного дослідження, загальних висновків, підсумку, п’яти додатків, списку використаних джерел (167 найменувань, з яких 56 — іноземною мовою). Робота викладена на 177 сторінках, з яких основного тексту — 152 сторінки, та ілюстрована 11 таблицями і 26 рисунками.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
 
У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми та ступінь її розробленості в сучасній психології, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані про апробацію та структуру дисертації.
У першому розділі — “Материнська сфера жінки і психологічні аспекти безплідності” — представлено теоретичний аналіз досліджень феномену материнства, структури ціннісно-смислового блоку МС, психологічних проблем безплідності і подолання її з використанням ДРТ. 
Найбільш повною, що пояснює максимальну кількість сторін МС, є концепція Г.Г. Філіппової, яка розглядає материнство як складову потребово-мотиваційної сфери жінки. Водночас у ній бракує чіткого визначення взаємозв’язків між її елементами, без чого неможливо отримати уявлення про цілісну структуру МС та її детермінуючі компоненти. Розвиваючи концепцію Г.Г. Філіппової та систематизуючи інші наукові дослідження, ми побудували теоретико-графічну модель материнства, в якій материнство і материнська сфера ототожнюються, а центральне місце займає ціннісно-смисловий блок (рис. 1).
Неможливість завагітніти, стати матір’ю стає причиною глибокої внутрішньої кризи жінки, яка має прояви, притаманні усім життєвим кризам. Порушуються уявлення жінки про себе, зокрема, про свою жіночу ідентичність (Д. Пайнз), загострюються сімейні відносини (Т.Я. Пшенічнікова, Т.В. Овсяннікова, B. Menning), змінюється відчуття часу, уявлення про майбутнє втрачає сенс і характеризується невизначеністю (Л.І. Анциферова, Ф.Є. Василюк, А.В. Гнєзділов, А.Н. Дорожевець). 
Спираючись на роботи К.О. Абульханової-Славської, Л.І. Анциферової, Б.С. Братуся, В. Бройтігама, П. Крістіана і М. Рад, О.С. Васильєвої і Е.В. Могилевської, Ф.Є. Василюка, Б.В. Зейгарник, О.М. Леонтьєва, Д.О. Леонтьєва, Б. Любан-Плоцца, А. Маслоу, Д. Пайнз, С.Л. Рубінштейна, Т.М. Титаренко, Г.Г. Філіппової, В. Франкла, Ю.І. Шмурак, І. Ялома, T. Appleton, L. Hoffman and M. Hoffman, S. Klock, J. Stout, M. Dadson, S. Stoleru, J. Teglas, J. Fermanian, A. Spira та ін., ми висунули гіпотезу про те, що на шляху реалізації материнської складової особистості жінки у її ЦСС відбуваються певні зміни, які, з одного боку, залежать від репродуктивного статусу (невагітні, вагітні, безплідні), з іншого — від дій, спрямованих на подолання безплідності (відновлення фертильності або використання допоміжних репродуктивних технологій). Ці зміни пов’язані з переосмисленням жінкою власних уявлень і очікувань щодо реалізації материнства, які формуються впродовж життя і динамічно змінюються у процесі переживання жінкою стану безплідності. Процес переосмислення стає підґрунтям виникнення внутрішньої кризи, пов’язаної з безплідністю.
У другому розділі — “Методи дослідження ціннісно-смислової сфери жінок з
Фото Капча