Динаміка ставлення громадськості до представників династії Романових у Києві у березні 1917 року

Авторка ставить за мету дослідити зміни, які відбулися у ставленні до династії Романових у Києві після Лютневої революції, та прояви цих змін. Основний акцент зроблено на практиках відмежування від представників колишнього правлячого дому, які мешкали у березні 1917 року в місті: овдовілої імператриці Марії Фьодоровни, великої княгині Ольги Алєксандровни та великого князя Алєксандра Міхайловіча. Автор доходить висновку про те що, динаміка ставлення до Романових та практика його вияву зазнали розвитку після утвердження нової революційної влади. Ці зміни змусили Марію Фьодоровну виїхати з Києва. При цьому київська влада у своїй політиці щодо Романових керувалася рішеннями Тимчасового уряду.

Ключові слова: революція, Лютнева революція, Романови, Київ, ставлення, 1917, Марія Фьодоровна, династія, монархія.

 

Olha Skorokhod

The Dynamics of the Attitudeto the Members of the House of Romanov in Kyev in March 1917

The paper aims to explore both the change of the attitude towards the House ofRomanov in Kyiv after the February Revolution and displays of this change. The main emphasis is on distinguishing practices in the relation to the members of the former ruling dynasty who lived in March 1917 in the city: the Widowed Empress Maria Feodorovna, Grand Duchess Olga Alexandrovna and Grand Duke Alexander Mikhailovich.

The policy of the government of Kyiv towards Romanovs was guided by the Provisional Government. The overall atmosphere for the staying of the Romanov in Kyiv can be assessed as favorable. There was the distinguish of the expression ofKyivans ’attitude to Romanovs: as to thepersons of the former monarchyandas to the citizens, to which people can feel personal affection. It is concluded that development of the attitude to Romanovs and the practical realization of this developmenthave experienced after the adoption of the new revolutionary government. The distinguishing from the Dynasty was based on rumors and general taboo. This process has acquired the following forms: the elimination of the images of Romanovs, the discuss of their life in the public sphere, and the emergence of the obscene information. These changes have forced Maria Feodorovna to leave Kyiv.

Key words: revolution, The February revolution, House of Romanov, Kyiv, attitude, 1917, Maria Feodorovna, dynasty, monarchy.

Ольга Скороход

Динамика отношения общественности к представителям династии Романовых в Киеве в марте 1917 года

Автор ставит целью исследовать изменения, которые произошли в отношении к династии Романовых в Киеве после Февральской революции, и проявления этих изменений. Основной акцент сделан на практиках отстранения от представителей бывшего правящего дома, живших в марте 1917 года в городе: овдовевшей императрицы Марии Федоровны, великой княгини Ольги Александровны и великого князя Александра Михайловича. Автор приходит к выводу о том, что, динамика отношения к Романовым и практика проявления этого отношения получили развития после утверждения новой революционной власти. Эти изменения заставили Марию Федоровну выехать из Киева. При этом киевская власть в своей политике по поводу Романовых руководствовалась решениями Временного правительства.

Ключевые слова: революция, Февральская революция, Романовы, Киев, отношение, 1917, Мария Федоровна, династия, монархия.

 

В історії будь-якої революції питання відмежування від попереднього режиму постає на перших етапах творення революційної культури. Окрім ідеологічної площини – протиставлення нового революційного порядку старому режиму – цей процес виявляє себе також у поведінкових практиках населення, які не завжди корелю- ються з офіційною політикою або корелюються у нетиповий спосіб. Тому видаються перспективними дослідження антропологічний прояв відмежування від «старого режиму» після Лютневої революції – ставлення населення до поваленої старої влади та її представників.

На сьогодні найфундаментальнішими дослідженнями соціокультурних та політико-ан- тропологічних процесів після Лютневої революції є роботи Володимира Булдакова1, Бориса Колоницького    та Орландо Файджеса. Крім того, аспектам революційної культури та її взаєминам з владою у своїх наукових пошуках приділяли увагу Владислав Верстюк  та Річард Стайтс.

Попри те, що студії Української революції мають напрацювання в дослідженні самоусвідомлення окремих верств суспільства та легітимаціївлади в очах окремих груп соціуму, проблема сприйняття змін влади під час революції в межах одного політичного та адміністративного центру перебуває на початкових етапах розробки. Українські міста в період Української революції 1917-1921 років революції стали матеріалом для дослідження Галини Басари-Тилі- щак. Віталій Скальський присвятив свої студії проблемі суспільних очікувань в період Української Центральної Ради. Якщо вести мову про вивчення власне київського зрізу революції, нині воно представлене переважно дослідженнями в рамках підходів соціальної, подієвої історії та історії повсякдення: у роботах Олени Бойко , Оксани Вільшанської , Яни Купчик   , Віталія Скальського11.

Отже, ми вважаємо дослідження революції у Києві в рамках антропологічного підходу актуальним. Зокрема важливо з’ясувати ставлення населення міста до зміни влади та прояви цього ставлення. Порівняно з більшістю губернських міст колишньої Російської імперії Київ вирізнявся тим, що тут зустріли революцію та прожили перший місяць при новій владі троє представників династії Романових, а саме: овдовіла

імператриця Марія Фьодоровна (мати Ніколая ІІ), її молодша донька велика княгиня Ольга Алєк- сандровна та зять, чоловік старшої доньки Ксє- нії Алєксандровни, великий князь Алєксандр Міхайловіч.

З огляду на це, нашою метою в даному