Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дискусія – метод навчання та вирішення економічних проблем

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Дискусія – метод навчання та вирішення економічних проблем
2. Рецензія – поняття, типи, зміст, вимоги
3. Конспект уроку – матеріали позакласної роботи в школі для 8-го класу
Список використаної літератури
 
1. Дискусія – метод навчання та вирішення економічних проблем
 
Наше життя так чи інакше містить різні форми прояву суперечок та дискусій. Особливе значення мають професійні дискусії, які мають призводити до вирішення певних професійних питань і т. п. У зв’язку з цим виникає питання правильного ведення дискусій. Це в першу чергу стосується психології ведення дискусії, логічної та мовної культури дискусій.
Основні правила дискусії.
1. Всі відкрито висловлюють свої думки.
2. Всі точки зору повинні поважатися.
3. Слухайте інших не перебиваючи.
4. Не говоріть занадто довго та занадто часто.
5. Водночас говорить лише одна особа.
6. Дотримуйтесь позитивних ідей та стосунків.
7. Не критикуйте себе та інших.
8. Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу.
Серед форм організації дискусій варто виділити наступні:
«Дерево рішень» (метод усіх можливих варіантів)
Суть методу і його мета:
Ця методика застосовується при аналізі ситуацій і допомагає досягнути повного розуміння причин, які призвели до прийняття того чи іншого важливого рішення в минулому.
Учасники дискусії розуміють механізм прийняття складних рішень, а викладач з великою точністю заносить у колонки переваги і недоліки кожного з них. В ході обговорення учасники дискусії заповнюють таблицю.
Методика проведення обговорення:
1. Ведучий (головуючий) ставить задачу для обговорення.
2. Учасникам надається основна інформація по проблемі, історичні факти, дати, події тощо (це може бути частиною домашнього завдання).
3. Ведучий (головуючий) ділить колектив на групи по 4-6 чоловік. Кожній групі роздаються таблиці та яскраві фломастери. Визначається час на виконання завдання (10-15 хв.).
4. Учасники дискусії заповнюють таблицю й приймають рішення по проблемі.
5. Представники кожної групи розповідають про результати. Викладач може порівняти отримані результати, відповісти на питання учасники дискусії.
Дискусія “Мозковий штурм”
Суть методу і його мета:
“Мозковий штурм” – це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення, в якому здійснюються шляхом вільного висловлювання думки всіх учасників.
Принцип “мозкового штурму” простий. Ви збираєте групу учасники дискусіїв, ставите їм задачу і просите всіх учасників висловити свої думки з приводу рішення цієї задачі: ніхто не має права висловити на цьому етапі свої думки про ідеї інших або давати їм оцінку.
Всі декілька хвилин можна отримати велику кількість ідей, які служитимуть основою для вироблення найбільш розумного рішення.
“Мозковий штурм” можна вважати вдалим, якщо висловлені під час I етапу 5 або 6 ідей служитимуть основою для рішення проблеми.
Методика проведення дискусії:
1. Ведучий ставить перед учасниками “мозкового штурму” задачу і розповідає про його правила:
мета “штурму” – запропонувати найбільшу кількість варіантів рішення задачі;
примусьте працювати свою уяву; не відкидайте ніяку ідею лише тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;
розвивайте ідеї інших учасників;
не намагайтеся дати оцінку запропонованим ідеям – цим ви займетесь трохи пізніше.
2. Ведучий призначає секретаря, який буде записувати всі ідеї, що виникають, слідкувати за тим, щоб не порушувались правила, при необхідності втручатися. Перший етап триває до тих пір, доки з'являються нові ідеї.
3. Ведучий об'являє коротку перерву, щоб учасники налаштувались на критичний лад мислення. Починається II етап. Тепер учасники “мозкового штурму” згруповують і розвивають ідеї, висловлені в ході I етапу (список ідей можна надрукувати і роздати або вивісити на дощі). Проаналізувати і вибрати ті ідеї, які можуть допомогти знайти відповіді на поставлені питання, учасники приходять до рішення.
4. Ведучий підводить підсумок дискусії. Якщо “мозковий штурм” не приніс потрібного результату, слід обговорити причини невдачі.
 
2. Рецензія – поняття, типи, зміст, вимоги
 
Рецензія (рецензування)  (від лат. recensio – розгляд) – розбір й оцінка нового художнього (літературного, театрального, музичного, кінематографічного і т. д.), наукового або науково-популярного твору, бізнес-плану тощо. Це жанр газетно-журнальної публіцистики і літературної критики іншими людьми, які є експертами в цій області. Використовується в основному видавцями для відбору й оцінки представлених рукописів, а також різними фондами при ухваленні рішення про виділення засобів на дослідження.
Ціль резензування – впевнитися і у необхідних випадках домогтися від автора відповідності його роботи стандартам, прийнятих у конкретній області або науці в цілому.
У рецензії необхідно ясно й чітко визначити переваги і недоліки об'єкта рецензування, аргументовано обґрунтувати всі позитиви й негативи. Виклад рецензії повинен мати чітке значеннєве груповання, представлене констатуючим заголовком, аналітичною частиною і висновком. У заголовку рецензії вказується вид і назва рецензованого рукопису, прізвища й ініціали авторів. У констатуючій частині необхідно дати оцінку співвідносності назви і змісту об'єкта, а також його відповідності основним вимогам, які представляються до такого роду рукописів. Вказується також обсяг рукопису.
Рецензія повинна містити аргументацію актуальності й новизни змісту рецензованого об'єкту в порівнянні з іншими.
В аналітичній частині рецензії докладно вказуються й аналізуються помічені рецензентом недоліки. До істотних недоліків варто відносити орфографічні й граматичні помилки, використання помилкової термінології і формулювань, значеннєві й стилістичні погрішності, некоректні посилання на використані джерела. Обов’язково представляється аргументована оцінка достатності глибини змісту.
Рецензентові варто викласти мотивацію рекомендацій виключення (скорочення, доповнення або переробки) окремих частин тексту. У висновку формулюються висновки.
Підпис рецензента оформляється і засвідчується у встановленому порядку.
Строк резензування більшості документів – до 2-х тижнів. По всіх зауваженнях рецензента, які потребували доробки рукопису, складається авторська довідка.
 
3. Конспект уроку – матеріали позакласної роботи в школі для 8-го класу
 
Позакласна робота у школі сприяє кращій адаптації учнів до спілкування з педагогом та між собою і веде до ефективнішого засвоєння вивченого матеріалу. Для прикладу наведемо конспект позакласного заняття для 8-го класу.
Назва заняття: Інтелектуальний марафон
Мета: сприяти розвитку інтелектуальної сфери учнів, їх самопізнанню і самоактуалізації; стимулювати інтерес учнів до знань; розвивати комунікативні вміння учнів, відповідальність за роботу в команді.
Підготовча робота:
Підбір завдань для марафону.
Формування команд, вибір назв, девізів, емблем.
Вибір журі.
Знайомство учасників з темами марафону.
Хід марафону
На плакаті – девіз марафону: «Знання – це сила, сила – це знання».
Члени журі поздоровляють учасників з початком інтелектуального марафону.
Учасники представляють свої команди.
Завдання інтелектуального марафону:
Завдання 1.
(Видається кожній команді на картці)
Складіть слова з букв:
1. ЛЕОР – 2 бали
2. ЛСТІ – 2 бали
3. ГОИР – 2 бали
4. ЗОАК – 2 бали
5. ЛЮНЬПТА 3 бали
(Відповіді: 1. Орел, 2. Стілець; 3. Роги; 4. Коза; 5. Тюльпан)
На виконання завдання дається 3 хвилини, у цей час звучить музика. По закінченню роботи картки з відповідями здаються журі.
Завдання 2.
(Член журі зачитує питання, учасники записують відповіді на картках. На підготовку відповіді дається 1 хвилина).
1. Усім відома картина Леонардо да Вінчі «Мона Ліза». Яка деталь зовнішності відсутня у жінки, зображеній на цьому полотні, у той час як вона є в кожної людини?
(Відповідь: брови) 3 бали
2. Який музичний інструмент, винайдений в 1711 році у Флоренції, відрізнявся від своїх попередників насамперед тим, що був здатний видавати і голосні, і тихі звуки?
(Відповідь: фортепіано) 3 бали
3. У нас цим словом називають музиканта, у Франції – директора. Яке це слово?
(Відповідь: диригент) 3 бали
4. Літописець, розповідаючи про будівництво Успенського собору в, повідомляє, що воно велося «въ кружало так въ правило» Що це означає?
(Відповідь: будівництво велася за допомогою циркуля й лінійки)
4 бали
Завдання 3.
(Роздається командам на картках)
Вставте відсутнє число у віконце правого будиночка, використавши числову закономірність у лівому будиночку.
4 бали
На відповідь дається 3 хвилини.
Завдання 4.
(Питання зачитує член журі, учасники записують відповіді на картках. На розмірковування – 1 хвилина. Правильні відповіді даються після виконання всіх завдань).
1. Ця система проіснувала 12 років. У ній використали назви: виноградний, мрячний, квітучий, луговий, жнивний, жаркий, плодовий, морозний, сніжний, дощовий, вітряний, ростучий. Назвіть систему.
(Відповідь: Календар якобінський, дані назви місяців) 6 балів
2. Хто з учнів Ісуса Христа назавжди влаштувався на Заячому острові?
(Відповідь: Святий Петро. На Заячому острові в 1703 році було закладене місто Санкт-Петербург) 4 бали
3. На Русі орденів і медалей не було, але людей нагороджували. Якою була одна з найвищих нагород того часу?
(Відповідь: назвати людину на ім’я і по-батькові) 6 балів
4. За старих часів на Русі на Масляницю використовувалися лійки. Навіщо?
(Відповідь: лійка – це трійка коней, яка була незамінним атрибутом народних гулянь) 5 балів
Завдання 6.
(Тести роздають командирам. Час виконання – 6 хвилин. Відповіді заносяться в таблиці).
Тест 1.
1. Венеція стоїть на палях з:
1) модрини; 2) каштана; 3) сосни.
2. Скрипки Страдіварі виготовлені з деревини:
1) італійської сосни; 2) тополі; 3) ялини.
3. Списи робили з деревини:
1) сосни; 2) липи; 3) осики.
4. Найбільш швидкоростуча рослина:
1) тис; 2) евкаліпт; 3) бамбук.
 
 
Номер завдання1234
Номер відповіді
 
(Відповідь: 1-1; 2-3; 3-3; 4-3) по 2 бали за вірну відповідь.
 
Тест 2.
1. Найважче в людині – це
1) печінка; 2) головний мозок; 3) шкіра.
2. Смерть людини наступає при втраті:
1) 7% рідини; 2) 12% рідини; 3) 25% рідини.
3. Ділянки шкіри з найнижчою температурою перебувають:
1) у пахвовій западині; 2) на обличчі; 3) на животі.
4. Основний споживач кисню:
1) м'язи; 2) серце; 3) головний мозок.
5. У скелеті людини кісток більше, ніж:
1) 100; 2) 200; 3) 300.
 
Номер завдання12345
Номер відповіді
 
(Відповідь: 1-3; 2-2; 3-2; 4-1; 5-2). По 2 бали за вірну відповідь
 
Заключний етап: Підведення підсумків, нагородження учасників. Номінації: інтелектуал, ерудит, мислитель, оригінал.
 
Список використаних джерел
 
Ваш интеллект. Тесты Г. Айзека для проверки коэффициента интеллектуальности, – М. : «ОЛМА-ПРЕСС», 1999.
Дейл Карнегі. Учись виступати публічно і впливати на широке коло людей. – К., 2000.
Культура ведення дебатів. – Харків, 1988.
Нянковский М. А. Неизвестное об известном. Интеллектуальные игры для школьников. – Ярославль: «Академия развития», 1997.
Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1998.
Фото Капча