Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Ефект "операційного левериджу" та його кількісна оцінка

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Ефект «операційного левериджу» та його кількісна оцінка
 
Поняття «операційний леверидж» розкриває операційну залежність зростання прибутку від постійних активів і пов’язаних з ними постійних витрат виробництва. Для визначення такої залежності використовується метод, відомий у літературі як побудова графіка беззбитковості і знаходження точки беззбитковості (break-even-point).
Точка беззбитковості визначається за формулою:
 
 ,
 
де FC – постійні витрати;
Р – ціна одиниці виробу;
VC – змінні витрати на одиницю виробу;
Р – VC – (contribution margin) частка постійних витрат у доларі продажу.
На підставі графіка беззбитковості 1 (рис. 1) точка беззбитковості дорівнюватиме:
 
Це означає, що за реалізації 5000 одиниць виробів за ціною 10 дол. за кожний виріб обсяг продажу становитиме 50 000 дол. за витрат 50 000 дол. Оскільки прибуток дорівнює нулю, то в ціні одиниці виробу постійні витрати становитимуть
 
6 дол. (30 000/ 5000), змінні – 4 дол. (10 дол. – 6 дол.).
 
Рис. 1. Графік беззбитковості (1)
 
Побудова графіка беззбитковості передбачає кілька припущень. По-перше, до постійних витрат відносять такі витрати, які не змінюються протягом певного часу. По-друге, змінні витрати на одиницю продукції не змінюються в разі зміни суми реалізації продукції корпорації. По-третє, сума реалізації одиниці продукції однакова за будь-якого випуску продукції.
Графік беззбитковості показує залежність прибутку від обсягів продажу і витрат виробництва продукції, що, у свою чергу, визначаються співвідношенням постійних і змінних витрат.
На осі абсцис графіка (рис. 1) міститься інформація, що характеризує підприємницьку діяльність корпорації. Це можуть бути показники випуску одиниць виробу або використання виробничих потужностей (у%). На осі ординат зазначаються суми (в тис. дол.) для вимірювання обсягів продажу, валових, постійних і змінних витрат виробництва, прибутку і збитків.
Лінія сукупного виторгу від продажу виходить із нульової точки і зростає в міру зростання продажу одиниць продукції. Лінія сукупних витрат виходить із точки 30 тис., що відповідає сумі постійних витрат. Точка перетину двох ліній називається точкою беззбитковості, коли корпорація не має ні прибутку, ні збитку (деякі автори називають її «мертвою точкою», або порогом рентабельності). Зліва внизу розташована зона збитків, вона розширюється, з одного боку, у міру зниження обсягів сукупної реалізації, з іншого – у міру погіршання співвідношення між постійними і змінними витратами, тобто з падінням питомої ваги змінних витрат. Угорі праворуч міститься зона прибутків, вона розширюється в міру поліпшення співвідношення між постійними і змінними витратами. Чим вища питома вага змінних витрат, тим вищий прибуток. На графіку точка беззбитковості відповідає виробництву 5 тис. одиниць виробів або 50% використання виробничих потужностей. За умови ціни виробу 10 дол. обсяг продажу становить 50 тис. дол. Припустимо, що корпорація планує виробити 7 тис. одиниць виробу, тоді сума реалізації становитиме 70 тис. дол., а сукупні витрати – 58 тис. ; корпорація отримає прибуток 12 тис. дол. (див. табл. 7. 2, останній рядок).
Побудова графіка беззбитковості виробництва і реалізації продукції дає змогу фінансовим менеджерам визначити «межу, далі якої – ні кроку назад». У найгірші для корпорації часи необхідно утриматися на критичній точці. У випадку різких змін кон’юнктури, ослаблення конкурентної позиції фінансові менеджери мусять визначити точку відліку, після якої корпорація входить у зону збитків. У цих умовах фінансові аналітики корпорації повинні розробити й запропонувати рішення, які б допомогли зупинитися «на мертвій точці», а потім перейти в зону одержання прибутку.
Операційний леверидж, тобто залежність обсягів продажу і прибутків від постійних витрат, створює можливість появи операційного ризику.
Чим вищий коефіцієнт операційного важеля, тим вищий його вплив на зростання прибутку. Але водночас зростає ризик неотримання планованого прибутку або одержання збитку.
Визначимо коефіцієнти операційного левериджу для двох корпорацій з різним співвідношенням прямих і змінних витрат. На графіку 1 (рис. 1) використана інформація компаній з високим рівнем постійних витрат. До них входять сталеливарні, транспортні й інші корпорації з високими рентними платежами, платежами податків на майно, відрахуваннями на амортизацію. Пряма сукупного виторгу перетинає пряму сукупних витрат під великим кутом. На практиці це означає, що зі збільшенням обсягу реалізації продукції прибуток зростає швидкими темпами. Проте якщо відбувається зниження обсягів реалізації продукції після проходження точки беззбитковості, збитки зростатимуть також швидкими темпами.
 
Рис. 2. Графік беззбитковості
 
На графіку беззбитковості 2 (рис. 2) зображена корпорація з низькими постійними витратами. Дві лінії після точки беззбитковості відходять одна від одної під невеликим кутом порівняно з корпорацією 1, тому прибуток зростає повільнішими темпами, але це компенсує менший ризик. До них звичайно відносять невеликі інноваційні компанії.
Вимірювання операційного левериджу
Ситуація
Корпорація (рис. 1 і табл. 1) реалізує вироблені вироби за ціною 10 дол. У цій ціні 6 дол. становлять постійні витрати (30 000 / 5000 = 6). Відповідно до основних припущень змінні витрати на одиницю виробу не змінюються за зростання реалізації, отже, вони становитимуть 4 дол. (10 – 6). Складемо калькуляцію продажу і прибутку корпорації 1 (табл. 2).
 
Таблиця 1
Калькуляція продажу і прибутку корпорації
Продано виробів Змінні витрати Постійні витрати Витрат усього Реальна ціна продажу Операційний прибуток (збиток) 
1000 1000 • 4 = 4000 30 000 34 000 10 000 (24 000) 
2000 2000 • 4 = 8000 30 000 38 000 20 000 (18 000) 
3000 3000 • 4 = 12 000 30 000 42 000 30 000 (12 000) 
4000 4000 • 4 = 16 000 30 000 46 000 40 000 (6000) 
5000 5000 • 4 = 20 000 30 000 50 000 50 000 0
6000 6000 • 4 = 24 000 30 000 54 000 60 000 6000
7000 7000 • 4 = 28 000 30 000 58 000 70 000 12 000
 
На підставі даних таблиці, використовуючи формулу, визначаємо коефіцієнт операційного левериджу.
 
Коефіцієнт високий, отже, у перспективі корпорація має високий ступінь ризику щодо одержання збитку, якщо обсяг продажу знизиться. Але у випадку зростання обсягу продажу прибуток підвищуватиметься високими темпами.
Ступінь впливу операційного левериджу на результативність виробничої і фінансової діяльності корпорації виражається також алгебраїчною формулою:
 
 ,
 
де Q – кількість вироблених одиниць товарів;
Р – ціна одиниці виробу;
VC – змінні витрати в одиниці виробу;
FC – постійні витрати.
Корпорація 2 реалізує одиницю виробу за тією самою ціною – 10 дол. У цій ціні змінні витрати становлять 5 дол. (15 000 дол. / / 3000 од.).
 
Таблиця 2
Калькуляція продажу і прибутку корпорації
Продано виробів Змінні витрати Постійні витрати Витрат усього Реальна ціна продажу Операційний прибуток  (збиток) 
1000 1000 • 5 = 5000 15 000 20 000 10 000 (10 000) 
2000 2000 • 5 = 10 000 15 000 25 000 20 000 (5000) 
3000 3000 • 5 = 15 000 15 000 30 000 30 000 0
4000 4000 • 5 = 20 000 15 000 35 000 40 000 5000
5000 5000 • 5 = 25 000 15 000 40 000 50 000 10 000
 
На підставі даних табл. 2 визначаємо коефіцієнт операційного левериджу:
 
 .
 
Коефіцієнт операційного левериджу в корпорації 2 нижчий, ніж у корпорації 1, що пояснюється нижчим відношенням постійних витрат у загальних витратах. Ризик загрози збитку мен- ший, але можливості зростання прибутку більш обмежені.
Використовуючи алгебраїчну формулу, дістанемо:
Фото Капча