Ефективність використання ґрунтових анкерів

- повний витяг обсадних труб із заповненням свердловини цементним розчином;

- натяження анкера (після набору цементним розчином проектної міцності) ;

- блокування анкера на будівельної конструкції. 

2. Технологія пристрою анкера з опорною трубою (Рис. 3) включає:

- буріння свердловини із застосуванням обсадних труб і внутрішньої промиванням;

- занурення анкера в свердловину, закріплену обсадними трубами;

- поінтервальне, починаючи з вибою, нагнітання цементного розчину через обсадні труби по мірі їх вилучення;

- повний витяг обсадних труб із заповненням свердловини цементним розчином;

- натяг анкера (після набору цементним розчином проектної міцності) ;

- блокування анкера на будівельної конструкції.

3. Технологія пристрою анкера з ін'єкційної трубкою (Рис. 4) включає:

- Буріння свердловини;

- занурення анкера з ін'єкційної трубкою в свердловину;

- заповнення свердловини цементним розчином;

- технологічне очікування протягом доби (тверднення розчину в свердловині) ;

- нагнітання води під тиском по ін'єкційної трубці для прориву цементної обойми;

- нагнітання цементного розчину по ін'єкційної трубці;

- натяг анкера (після набору цементним розчином проектної міцності) ;

- блокування анкера на будівельної конструкції.

4. Технологія пристрою анкера з манжетної трубою при внутрішньому розташуванні тяги (Рис. 5) включає:

- Буріння свердловини;

- занурення манжетної труби в свердловину;

- установку ін'єктора з подвійним тампоном в манжетну трубу проти нижніх випускних отворів і заміщення бурового розчину на обойменний;

- установку ін'єктора з подвійним тампоном проти манжети пакера і нагнітання обойменного розчину в пакер під тиском 0, 2-0, 5 МПа;

- поінтервальну, починаючи з нижньої манжети, ін'єкцію з орієнтовним витратою цементного розчину на кожній манжеті 50-150 літрів;

- заповнення нижній частини манжетної труби цементним розчином, установку тяги з ізолюючою оболонкою всередину манжетної труби;

- натяг анкера (після набору цементним розчином проектної міцності) ;

- блокування анкера на будівельної конструкції.

5. Технологія пристрою анкера з манжетної трубою при зовнішньому розташуванні тяги (Рис. 6) включає:

- Буріння свердловини, занурення манжетної труби в свердловину і освіту закладення в послідовності, вказаної в п. 4;

- натяг анкера (після набору цементним розчином проектної міцності) ;

- блокування анкера на будівельної конструкції. 

6. Технологія пристрою вертикального ін'єкційного анкера з віброзанурювачем включає (Рис. 7) :

- занурення віброзанурювачем В-401 обсадних труб з втрачається черевиком на проектну глибину;

- підйом обсадних труб на 0, 3-0, 5 м, від'єднання вібратора, заповнення -обсадних труб цементним розчином, установка тяги в обсадні труби і висадження нею втрачаємого черевика;

- приєднання вібратора з головним патрубком до обсадних труб;

- підключення розчинонасоса і нагнітання цементного розчину в обсадні труби по мірі їх вилучення на висоту, рівну довжині закладення;

- повне вилучення обсадних труб з свердловин;

- поінтервальне, починаючи з нижньої манжети, ін'єкцію цементного розчину на кожній манжеті;

- заповнення нижньої частини манжетної труби цементним розчином, установку тяги з ізолюючою оболонкою всередину манжетної труби;

- натяг анкера після набору цементним розчином проектної міцності;

- блокування анкера на будівельної конструкції.

Переваги

- підвищення продуктивності праці приблизно в 5-10 разів у порівнянні з пристроєм традиційних ґрунтових анкерних конструкцій;

- відсутність негативного впливу на існуючі фундаменти будівлі;

- можливість виробництва робіт в заводських цехах без зупинки виробничого процесу;

- зниження затрат ручної праці.

- висока швидкість і простота установки анкерів;

- можливість негайної перевірки (статичне випробування) ;

- не вимагають руйнування ґрунту (риття котлованів для установки масивних бетонних плит), не руйнують екологію;

- відмінна несуча здатність;

- анкер тримається за ґрунт і не вимагає фундаменту (бетонних блоків);

- вельми точно проколюють ґрунт, можуть бути встановлені у важкодоступних місцях;

- гнучкі в виборі умов установки;

- широкий вибір якорів для різних типів ґрунту;

- затяжне обладнання одночасно служить для перевірки сили тяги.

- низька вартість у порівнянні з традиційно застосовуваними видами анкерів і анкерних тяг через відсутність витрат на роботи по бурінню, цементації, встановлення бетонних блоків і фундаментів.

 

 

Рис. 1. 1 – головка; 2 – анкеруєма конструкція; 3 – свердловина; 4 – анкерна тяга; 5 – пакер; 6 – зона ін’єкційованого ґрунту (корінь) ; 7 – склад для захисту тяги від корозії

 

Рис. 2. Технологія пристрою анкеру з башмаком, що втрачається

 

Рис. 3. Технологія пристрою анкеру з опорною трубою

 

Рис. 4. Технологія пристрою анкеру з ін’єкційною трубкою

  

Рис. 6. Технологія пристрою анкеру з манжетною трубкою при зовнішньому розташуванні тяги

 

 

Смородинов М. И. Анкерные устройства в строительстве. -М. : Стройиздат, 1983. 183 с.

СНиП П-17-77. Строительные нормы и правила. Нормы проектирования. Свайные фундаменты. М. Стройиздат, 1978.

Смородинов М. И., Федоров Б. С. Устройство фундаментов и конструкций способом «стена в грунте». -М. : Стройиздат, 1976, – 128 с.  

 

 

Виконанні дослідження показали, що ґрунтовий анкер є новим кроком у будівництві не тільки в промисловому, але й в гідротехнічному й транспортному так як дозволяє вести реконструкцію не вимагають руйнування ґрунту та риття котлованів.

Застосування ґрунтових анкерів є також економічно вигідне рішення проблеми реконструкції, бо технології устрою дозволяють зменшити затрати ручної праці та дають можливість виробництва в заводських цехах без зупинки виробничого процесу.

Також позитивними факторами є висока несуча здатність, широкий вибір типу конструкції, висока швидкість і простота устрою і низька ціна у порівнянні з іншими анкерними пристроями.

 

 

Актуальність. Кріплення заглиблених споруд «ґрунтовими» ін'єкційними анкерами малого діаметра (0, 114-0, 150 м) і великий несучої здатності (300-1000 кН) є новим видом будівельної конструкції, що знайшла застосування в практиці вітчизняного будівництва лише в останнє десятиліття. Тому в конструкції, технології пристрою і розрахунку несучої здатності є ще багато невирішених питань. Нормативні документи з будівництва фундаментів майже не містять матеріалів з цього питання, що стримує застосування анкерів даної конструкції в будівництві.

Тим часом використання їх у гідротехнічному, транспортному, промисловому і цивільному будівництві для закріплення днищ доків, камер шлюзів, опускних колодязів, стін та огорож підземних споруд, укосів дозволяє створювати нові економічні конструкції будівель і споруд, зменшувати терміни і вартість будівництва. Застосування переднапруженних анкерів дозволяє вести будівництво поблизу існуючих будівель, не побоюючись їх деформацій, що важливо при реконструкції підприємств.

За кордоном ґрунтові анкери вже давно широко застосовуються у Франції, ФРН, Англії, США, Японії, Чехословаччини, Польщі та інших країнах.

Випущений ряд вітчизняних і зарубіжних документів з конструювання, технології пристрою, розрахунку та випробуванню «ґрунтових».

Метою дослідження є показати широкий спектр використання ґрунтових анкерів і довести ефективність використання в сучасному будівництві.

Для цього необхідно вирішити наступні задачі:

дати характеристику ґрунтових анкерів, їх видів і конструкцій;

проаналізувати рекомендації до методів розрахунку ґрунтових анкерів;

з’ясувати засоби устрою ґрунтових анкерів;

визначити переваги всіх видів технологій устрою ґрунтових анкерів;

визначити економічні переваги в використанні ґрунтових анкерів.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є вітчизняні нормативні документи. В роботі використаний системний підхід до розв’язаної проблеми. застосовані теоретичні та емпіричні методи наукового дослідження.

Загальна характеристика наукової роботи. Робота містить вступ, 4 розділи, висновки, список використаної літератури. Обсяг роботи складає 12 сторінок. Рисунків – 7, використаних наукових джерел – 3.