Екологічна оцінка якості питної вони міста Херсон

Загальний водовідбір із підземних вод. 36% (131, 473 тис. м3/добу) від загального водовідбору припадає на експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ), 33% (122, 972 тис. м3/добу) на дренажний водовідлив та 31% (114, 341 тис. м3/добу) на прогнозі ресурси підземних вод.

В області на обліку знаходяться 2253 водозаборів, які належать 1624 водокористувачам. Підземні води експлуатуються як груповими водозаборами так і поодинокими свердловинами. Врахована кількість водопунктів станом на 01. 01. 10 р. складає 6393, у тому числі артезіанських свердловин – 5363, шахтних колодязів – 65 та 965 дренажних свердловини, в середньому по 1 водозабору (свердловині) на 4, 3 км2 площі.

Із загальної кількості водопунктів нараховується 3109 непрацюючих свердловин (майже 48% від загальної кількості), із них 796 підлягають санітарно-технічному тампонажу, 509 знаходяться на консервації, 11 потребують ремонту, решта свердловин не використовуються по різноманітним причинам. В середньому на одну працюючу свердловину доводиться 0, 112тис. м3/добу.

На території області нараховуються 23 водозабори що видобувають підземні води з водовідбором >1000 тис. м3/добу та 90 з водовідбором >300тис. м3/добу.

Звітний баланс використання підземних вод ведеться по адміністративних районах, річкових басейнах та водоносних горизонтах. Узагальнений баланс видобутку та використання підземних вод складений по наданим водокористувачами звітним формам № 7-ГР (підземні води) та № 2ТП (водгосп). За 2009 р. звітувало 305 водокористувачів (19%) за формою № 7-ГР та 426 (26%) формою № 2ТП [26].

Питні води. Для організації централізованого водопостачання районних центрів, селищ міського типу та окремих підприємств області в різні роки (переважно 70-80р.) розвідані і затверджені експлуатаційні запаси питних підземних вод по 14 родовищам (32 ділянки). Загальна кількість експлуатаційних запасів складає 923, 445 тис. м3/добу (18% від величини ПРПВ) з мінералізацією до 1, 5 г/дм3. З загальної кількості розвіданих родовищ питних вод з різних причин на теперішній час не введені в експлуатацію 3 родовища: Голопристанське, Цюрупинське, Збурї'вське та окремі ділянки родовищ – Підстепненська, Бериславська Східна, Вадимська Кількість незадіяних затверджених запасів питних підземних вод складає 275, 3тис. м3/добу (30% від загальної кількості).

Процент використання запасів підземних вод Херсонського родовища складає 39%, решта експлуатується з водовідбором, що не перевищує 22% від затверджених запасів, однак в розрізі ділянок водовідбір коливається від 1% до 76%. По ділянках Індійська-1 та Бориславська-2 спостерігається перевищення освоєння запасів над затвердженими на 15 та 57%, відповідно.

Найбільше експлуатаційне навантаження спостерігається на ділянці Кіндійка-1 Херсонського родовища, де середньодобовий водовідбір на одну працюючу свердловину складає 1, 92 тис. м3. Таке високе експлуатаційне навантаження вочевидь і привело до порушення водно-сольової рівноваги, що спричинило погіршення якості підземних вод верхньосарматського горизонту і скорочення запасів прісних вод. Підземні води тут видобуваються з мінералізацією понад 3, 0 г/дм3, крім цього відмічається наявність і інших забруднювачів таких як нітрати та амоній. ЕЗПВ по ділянці Кіндійська-1 підлягають списанню, як некондиційні.

У межах Асканійського і Вадимського, а також Херсонського родовищ (8 ділянок) на цей час поширені слабосолонуваті води, що сформувалися внаслідок порушення водно-сольового балансу в процесі експлуатації водозаборів і впливу іригаційних факторів.

Населення в межах цих території відчувають дефіцит у якісних питних водах, найбільше від даної проблеми потерпають жителі обласного центру м. Херсон. Потребу в питних водах задовольняють за рахунок пунктів розливу питної води. У грудні 2009 року розвідане родовище «Олешківська благодать», експлуатаційні запаси затверджені у кількості 230 м3/добу по категорії В (протокол ДКЗ України №1888 від 24. 12. 2009р.) родовище буде експлуатуватися з 2010 року.

Мінеральні води. На території Херсонської області окрім прісних розвідані 4 родовища (4 ділянки) мінеральних підземних вод, запаси затверджені у кількості 34, 003 тис. м3/добу по категоріям А+В+С1. Два родовища мінеральних вод (Залізний Порт та Хорли), на теперішній час не експлуатуються. Дві свердловини на ділянках Херсонська-1 та Херсонська-2, видобувають мінеральні столові води, проте запаси окремо не підраховувалися і були прийняті на НТР підприємства (ВАТ «Джерело» та ЗАТ НВП «Сінта»).

Мінеральні води використовуються для розливу населенню та розливу у пляшки в якості мінеральної природно-столової води (вода «Воронцовська»). Промислові води використовуються для лікувальних цілей населення у лікувально-профілактичному закладі (водолікарня «Гаряче джерело). Видобуток мінеральних підземних вод у 2009 р. склав 0, 171 тис. м3/добу (0, 5%) від затверджених запасів (4 свердловини).

Територіально родовища експлуатаційних запасів підземних вод в межах Херсонської області розподіляють по 10 адміністративним районам. Переважна більшість водозаборів (86%) в Херсонської області працюють на ділянках надр з неоціненими запасами підземних вод. Розподіл їх на території області дуже нерівномірний. Розподіл прогнозних ресурсів підземних вод по видах використання. Херсонська область досить забезпечена підземними водами на господарсько-питні потреби. Однак, в процесі, довготривалої експлуатації відбулися деякі зміни якості вод. За даними водовідбору, станом на 01. 01. 10 р., прісні підземні води з мінералізацією до 1г/дм3 відсутні на територіях Іванівського, Нижньосірогозького та Новотроїцького районів. Зростання мінералізації підземних вод спостерігається:

• у Новтороїцькому районі – водовідбір у кількості 8, 16 тис. м3/добу з мінералізацією 1-1, 5 г/дм3 перевищив ПРПВ (1, 10 тис. м3/добу) на 7, 06 тис. м3/добу;
• у Білозерському районі – водовідбір у кількості 8, 785 тис. м3/добу