Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Екологічні мережі Європи

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
Панєвропейська екологічна мережа
Європейська екологічна мережа морів та узбереж
Створення мереж особливо охоронних територій в україні
Використана література
 
Вступ
 
На сьогодні тільки 5 відсотків площі суши Європи відноситься до охоронних територій. Основними документами, які відбивають політику регіону в області збереження природних ландшафтів існування служать програми Порядок денний-2000, Природа-2000, Мережа “Изумруд” і Загальноєвропейська екологічна мережа. У рамках цих проектів планується створити єдину європейську екологічну мережу природних і напівприродних місць перебування й прокласти або відновити коридори між охоронними територіями, що існують у регіоні.
Очікується, що мережа Природа-2000 (Hoffmann 2000) стане діючою до 2010 року за умови, що більше 10 відсотків території ЄС буде відведено під природоохоронні потреби. Для країн, які не є членами під егідою Бернської конвенції була підготовлена менш жорстка програма - Мережа “Изумруд”. У деяких країнах Східної Європи мережі Природа-2000 уже засновані.
Ці розробки є ключовими елементами участі Європи в Конвенції про біорізноманіття. Мета стратегії ЄС полягає у створенні комплексної програми дій по збереженню біорізноманіття на національному рівні шляхом інтеграції проблем біорізноманіття в плани й програми інших секторів екологічної діяльності. За подібними принципами на більшій частині території Європи розробляються й національні плани дій по збереженню біорізноманіття.
Країни Центральної й Східної Європи мають у своєму розпорядженні значне багатство у вигляді добре збережених ландшафтів, екосистем і видів, які стали рідкими або вже зникли в Західній Європі. Більша частина охоронних територій у межах цих регіонів була створена наприкінці 70-х років з характерними більшими буферними зонами й екологічними коридорами, що з'єднують ці місця перебування. Однак у результаті економічних змін система охорони природи виявилася у важкому положенні внаслідок скорочення державного фінансування.
Економічні зміни в Східній Європі викликали скорочення фінансування програм по збереженню біорізноманіття. Наприклад, у Болгарії національне фінансування припинилося в середині 90-х років, і в даний момент до 90 відсотків усього фінансування мер по охороні біорізноманіття надходить із іноземних джерел - ЄС і двосторонніх фондів, з яких тільки Нідерланди забезпечують щорічно 4-6 млн. євро; великими вкладниками є також Німеччина й Швейцарія. Однак іноземна допомога рідко перевищує 10-15 відсотків необхідного фінансування. Деякі популярні парки в Центральній Європі частково фінансуються за рахунок вхідних квитків, але вони ніколи не покривають більше 50 відсотків витрат на підтримку парку (OECD 1999).
 
Панєвропейська екологічна мережа
 
Ця екологічна мережа поєднує окремі особливо охоронні природні території (ООПТ) всіх категорій з різними формами охорони природи поза ООПТ у єдиній системі по збереженню функціонально цілісної сукупності природних угруповань (природного каркасу), дозволяючи зберегти дику природу в умовах росту антропогенних навантажень. Це забезпечує можливість підтримувати екологічну рівновагу як необхідну умову стійкого розвитку.
На території Північної Євразії, що становить більше 75% панєвропейського простору, перебуває основна частина наявних у його межах природних екосистем. Розташовані в Північній Євразії країни, які виникли при розпаді СРСР в 1991 р. - мають багаті історичні, наукові й організаційні природоохоронні традиції, у тому числі - розвинуту систему наукових охоронних природних резерватів - заповідників. Цим визначається досить важлива роль діяльності по формуванню Північно-Євразійської ділянки Панєвропейської екологічної мережі (ПЄЕМ) - Екологічної мережі Північної Євразії (ЕМПЄ) - у загальній системі заходів Панєвропейської стратегії по збереженню біологічного й ландшафтного різноманіття. 
Мета формування ЕМПЄ - збереження природних екосистем і ландшафтів, місць перебування, видів та їх генетичної розмаїтості в якості європейської спадщини й основного фактора підтримки екологічної рівноваги й забезпечення стійкого розвитку в Північній Євразії й, значною мірою - в загальноєвропейському й загальнопланетарному масштабі. Умовно можна виділити кілька напрямків діяльності по формуванню Екологічної мережі Північної Євразії:
1) розвиток концепції екологічної мережі стосовно Північної Євразії, здійснення необхідних наукових і науково-технічних розробок;
2) нормативно-організаційне забезпечення збереження найбільш важливих - ключових - природних територій і підтримки (а при необхідності - відновлення) функціональної цілісності екосистемного покриву;
3) соціально-економічне стимулювання формування й забезпечення ЕМПЄ.
4) широка участь населення у формуванні й підтримці ЕМПЄ.
Найважливіше організаційне завдання - домогтися одночасного скоординованого розвитку всіх зазначених напрямків роботи відповідно до критеріїв досягнення мети, які неведені нижче.
Проектувальні критерії:
- виявлені всі ключові природні території (КПТ), достатні для збереженняия всіх елементів біологічного й ландшафтного різноманіття і розвитку сукцесійних та інших природних процесів в у межах їх природного поширення;
- встановлено, які транзитні території є найбільш важливими для підтримки функціональної єдності природного каркасу і де необхідно проведення екологічної реставрації;
- для всіх КПТ, їх буферных зон і транзитних територій розроблено екологічно оптимальний режим природокористування, охорони та управління.
Нормативно-організаційні критерії:
- екологічна мережа в цілому визнана державами, на території яких вона перебуває, як самостійний об'єкт охорони, у зв'язку із чим встановлені адекватні внутрішньодержавні, загальнодержавні й міждержавні юридичні норми; механізм управління екологічною мережею враховує функціональний взаємозв’язок складових її територій;
- усі КПТ и транзитні території забезпечені адекватними мірами по їх підтримці у тому стані, який визнано доцільним, в тому числі: природокористування здійснюється у формах і масштабах, які не суперечать природоохоронній функції екологічної мережі;
Фото Капча