Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Екологічні продукти харчування, перспективи розвитку в Україні

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

використовувати дорогі технології або ручну працю, а це дорого.

Проте важливо пам’ятати, що попит формує пропозицію, і тому коли в продуктовому кошику середньостатистичного покупця буде більше продуктів з маркуванням «еко», коли попит на здорову органічну їжу виросте, тоді і вартість на них відповідно знизиться.
Чинники, які можуть пояснювати той факт, що екологічні продукти дорожчі за звичайні:
Ферма, яка працює з органічними продуктами, не отримує субсидії з державного бюджету, як звичайна ферма, і цей факт дозволяє побачити справжню вартість органічної їжі.
Ціни на звичайні продукти харчування не відображають вартість екологічного очищення того чи іншого продукту, ми просто платимо те, що нам наказано.
Екологічне сільське господарство потребує великого числа працівників і їх інтенсивного управління кожен день.
Екологічне сільське господарство, як правило, менше ніж звичайна ферма, так що воно не може заощадити за рахунок обсягів своєї продукції і знизити ціну на продукти, як роблять звичайні великі ферми.
Органічна їжа вимагає сертифікації.
Натуральний продукт менше зберігається.
Екологічно чисті продукти вимагають екологічно-чистих допоміжних ресурсів.
 
РОЗДІЛ 2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ
 
2.1. Екологія харчування як елемент національної безпеки
 
Харчування – одна з найвагоміших форм взаємозв'язку організму людини з навколишнім середовищем. Але в сучасних умовах продукти харчування можуть нести і негативний ефект, враховуючи забруднення навколишнього природного середовища токсичними речовинами антропогенного походження (солями важких металів, нітратами, нітритами, пестицидами, радіонуклідами тощо). Разом з їжею ці сполуки потрапляють в організм людини. Багато з них дуже стійкі, можуть в організмі накопичуватися або перетворюватися в не менш або навіть більш стійкі похідні. Вони спричиняють гострі і хронічні отруєння, провокують виникнення тяжких ендоекологічних хвороб, а окремі – віддалені наслідки, уражають генетичний апарат і позначаються на здоров'ї нащадків [16].
Проблема раціонального харчування і збереження здоров'я набуває особливої актуальності в умовах нинішнього тотального забруднення навколишнього середовища. Антропогенні зміни середовища зумовлюють не лише виникнення нових форм і видів збудників, але й змінюють епідеміологію «класичних» хвороб. В організмі людини токсиканти можуть вступати у взаємодію між собою, з іншими токсикантами, харчовими добавками, лікарськими препаратами, біологічно активними речовинами організму, утворювати більш потенційно небезпечні метаболіти, ніж вихідні речовини, мати синергічний ефект, акумулюватися в тих чи інших органах.
Екологічна агресія запускає патологічний причинно-наслідковий ланцюг: фактори агресії (токсичні речовини + радіація + дефекти харчування і способу життя + соціальний стрес + інші фактори) = порушення обміну речовин, утворення аутотоксинів, розвиток автоінтоксикації, зрив адаптації, клінічні прояви ендоекологічного захворювання. Це захворювання вирізняється одночасним накопиченням багатьох токсичних речовин-ксенобіотиків, які надходять у відносно невеликих кількостях із навколишнього середовища, і токсичних метаболітів, які утворюються в результаті порушення обміну речовин. Одним із основних джерел надходження і накопичення хімічних токсикантів у організм людини є харчові продукти і питна вода. З ними також можуть надходити в організм людини радіоактивні та біологічні забруднювачі [9].
Виробництво екологічно безпечної продукції – першочергове завдання при екологізації сільськогосподарської діяльності. Під екологічно безпечною розуміють таку продукцію, яка протягом свого «життєвого циклу» (виробництво-переробка-споживання) відповідала б установленим органолептичним, загальногігієнічним, технологічним і токсикологічним нормативам та негативно не впливала б на здоров'я людини, тварин і стан навколишнього середовища.
Важливою умовою для покращення якості продовольчої продукції є контроль з боку держави на різних етапах її виробництва і споживання, згідно із Законами України: «Про якість харчових продуктів», «Про стратегію сталого розвитку України», «Про захист прав споживача», Указу Президента «Про національну програму «Репродуктивне здоров'я 2001-2005» [16].
 
2.2. Харчування та здоров’я населення України
 
Аналіз динаміки харчування різних груп населення України свідчить, що за останні роки істотно порушилася структура харчування українців. Знизилося споживання м’яса і молока, фруктів і овочів, риби і рослинної олії. Зросло споживання лише одного продукту, який по праву називають національним – картоплі. За останні два роки популярність «другого хліба» збільшилася на 13, 2%. Отже, значна верства населення (62, 7%), тобто люди з низьким рівнем сукупних витрат, а також ті, хто перебуває на рівні прожиткового мінімуму, споживають, в основному картоплю і хліб. Як наслідок, їхній раціон збіднів на біологічно повноцінні продукти тваринного походження. В той же час у ньому значно зріс вміст простих вуглеводів та тваринних жирів; рівень пектину та клітковини, що регулюють діяльність товстого кишечнику, катастрофічно знизився (дефіцит сягає 70%) [14].
Як зазначає Смоляр В. І. [13], одноманітне жиро-вуглеводне харчування більшої частини населення призводить до збільшення маси тіла у 30% жінок, 15% чоловіків та 10% дітей. Загальновідомо, що це прискорює розвиток атеросклерозу, призводить до артеріальної гіпертензії, інсулінозалежного діабету та онкологічних захворювань. Соціальні наслідки цього явища дуже значні, оскільки зумовлюють втрати працездатності та ранньої інвалідності.
Дослідження, проведені в 2000 р. у Києві співробітниками Інституту гігієни і медичної екології АМН України, свідчать про значне погіршення харчування дітей віком 4-6 років, які відвідують дошкільні заклади. Визначено виражений дефіцит у раціоні м’яса, риби, молока, молочних продуктів, а також овочів і фруктів. Споживання тваринного білка знижене на 23%, вітаміну А – 70%, вітаміну С – 11%, вітаміну В2 – 49%. Широко розповсюджена полінутрієнтна недостатність харчування,
Фото Капча