Екологічні ризики розвитку оздоровчого туризму в Одеській області

стік річок, каналізаційні, господарсько-побутові і промислові скиди, зливові і дренажні стоки, змив добрив і пестицидів з полів, атмосферні опади; судноплавство, діяльність портів, гідротехнічне будівництво, днопоглиблення і дампінг ґрунтів, абразійне руйнування берегів, а також вторинне забруднення – надходження з донних відкладів накопичених забруднюючих речовин.

Основні екологічні проблеми чорноморських вод, у тому числі Одеської області пов’язані з їх евтрофуванням внаслідок «біогенного забруднення» та забрудненням токсичними речовинами, у першу чергу за рахунок аварійних ситуацій пов’язаних з розливом нафти і нафтопродуктів.

Евтрофікація призводить до „цвітіння” води, зменшення прозорості, формування у теплий період року в придонному шарі зон гіпоксії і аноксії вод, що призводить до загибелі придонного та донного біоценозу.

Забруднюють акваторію Одеської затоки також дві міські каналізаційні станції біологічного очищення. СБО «Північна» скидає в море близько 70% стоків (взимку – в море, влітку – в Хаджибейський лиман). Інша частина стоків з СБО «Південна» скидається в море постійно. Глибоководний випуск довжиною 4, 3 км коштував 585 млн. грн. і призначений для скидання 400 тис. м каналізаційних та стічних вод на добу, але це вирішення питання на певний час – необхідно здійснювати глибоке очищення стоків.

Абразійно-зсувні процеси на берегових схилах промислово-міської агломерації м. Одеси. Зберігається загроза руйнування обвалами вапняку каналізаційного відстійника і нової споруди ультрафіолетового і біологічного очищення господарчо-фекальних вод в районі Обласної інфекційної лікарні. В аварійному стані знаходяться основи опір «Тещиного мосту». На території яхт-клубу «Посейдон» продовжуються повільні пластичні зсуви порід, що призводять до деформацій будинків та інших інженерних споруд.

В результаті сильної абразії моря утворилась загроза руйнування семи будинків бази відпочинку в районі «Дачі Ковалевського». У с. Чорноморка в результаті зсувних процесів під загрозою руйнування знаходяться дачні будови СТ «Шляховик», житлові споруди причалів №№ 129, 130.

За даними Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів повітряний басейн міста характеризується високим рівнем забруднення атмосферного повітря з частою повторюваністю концентрацій перевищуючих ГДК.

Максимальні перевищення ГДК спостерігалися по наступних речовинах:

фенолу – 1, 0 ГДК в районі Херсонського скверу;

пилу – 0, 8 ГДК в районі Александрівського проспекту;

окисі вуглецю – 0, 8 ГДК в районі Італійського бульвару;

формальдегіду – 1, 0 ГДК, сажі – 0, 9 ГДК в районі вул. Черноморського казацтва;

фтористого водню – 0, 7 ГДК, двоокисі азоту – 0, 6 ГДК в районі Автовокзалу;

сірководню – 1, 0 ГДК в районі вул. Балківської.

Висновки і рекомендації:

Для реалізації регіональної екологічної політики використовуються такі механізми: законодавчо-правовий, управлінський, економічний.

Законодавчо-правові механізми. Розробка законодавчої та нормативної бази щодо порядку виявлення, оцінки, інвентаризації ресурсів, придатних для туризму, їх паспортизації, реєстрації, визначення правового режиму туристичних ресурсів та маркування ресурсів, їх моніторингу на відповідність нормативним вимогам; внесення змін і доповнень до законодавства України про планування забудови територій; про інформацію в частині інституційно-функціонального забезпечення збору, обробки, аналізу, збереження та використання і захисту інформації щодо сталого розвитку туризму.

Удосконалення механізмів резервування земель під наступне заповідання через внесення змін до Закону України «Про природно- заповідний фонд України». У законодавчому порядку необхідно зафіксувати вимогу щодо відображення меж зарезервованих під наступне заповідання земель в планувально-будівельній та містобудівній документації, що потребуватиме внесення змін до Законів України „Про планування і забудову територій”, „Про Генеральну схему планування території України”

Здійснення стратегічного планування розвитку прибережних територій, розробка схеми функціонального зонування прибережної смуги з визначенням територій, придатних для різних видів господарської діяльності. Оптимізація використання прибережних територій регіону (4-х кілометрова зона від урізу води) Чорного й Азовського морів у відповідності з екологічними нормами і пріоритетами регіону. Прийняття закону «Про берегову зону морів».

Управлінські механізми. Визначення та впровадження в практику управління рівнів гранично допустимого екологічного навантаження для рекреаційних зон і морських акваторій; забезпечення дотримання режимів округів і зон санітарної охорони курортів, рекреаційних територій, законодавства щодо використання земель лікувально-оздоровчого та рекреаційного призначення та раціонального використання природних лікувальних ресурсів. Обов'язкове проведення державної екологічної експертизи проектів будівництва та реконструкції об'єктів у приморській зоні.

Проведення інвентаризації та паспортизації, ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ з дотриманням норм екологічного законодавства; забезпечення екологічно обґрунтованого поводження з пестицидами та агрохімікатами.

Постійне здійснення моніторингу довкілля, в тому числі міжнародного у межах ОЧЕС і Євро регіону «Нижній Дунай»: здійснювати щоквартальний збір і аналіз інформації якості транскордонних вод; вирішення соціально-екологічних проблем населених пунктів, розташованих навколо оз. Сасик та Придунайських озер; вирішення проблеми деградації

Куяльницького лиману; сприяння залученню недержавних інвестицій та інших позабюджетних джерел фінансування у сферу поводження з відходами.

Економічні механізми. Проведення інвентаризації, створення і оприлюднення реєстру вільних земельних ділянок, створення бази даних незадіяних промислових і торговельних площ місцевих підприємств, які можуть бути продані чи передані в оренду на конкурентних засадах із подальшим формуванням інвестиційних пропозицій для цільових груп інвесторів. Подальше створення «територій пріоритетного інвестиційного розвитку» із спрощеними термінами та процедурами отримання усіх документів дозвільного та погоджувального характеру.

На даний час одним з істотних чинників конкурентоспроможності регіонів на ринку інвестицій стає наявність інфраструктурно підготовлених майданчиків, найбільш поширеними організаційними формами яких є території пріоритетного розвитку (ТПР) та індустріальні парки, які, як правило, керуються самостійною управляючою компанією, яка займається орендою виробничих, офісних та складських приміщень, наданням консультацій з питань бізнесу, розвитком інфраструктури індустріального парку.

Розвиток сучасної виробничої інфраструктури передбачає:

• проведення комплексної оцінки потенційних ділянок для
• створення об'єктів виробничої інфраструктури, вибір ділянок: оцінка місця розташування території ділянки, оцінка забезпеченості інженерною, транспортною, енергетичною і
• інфотелекомунікаційною інфраструктурою, оцінка забезпеченості трудовими ресурсами, визначення основних обмежень для формування об'єкта виробничої інфраструктури;
• визначення правових обмежень на використання земельних ділянок, формування номативно-правової концепції створення об'єктів виробничої інфраструктури;
• визначення вимог до функціонального зонування та інфраструктури в залежності від спеціалізації об'єкта виробничої інфраструктури;
• визначення пулу інвесторів та розробка механізмів залучення інвесторів;
• розробка маркетингової стратегії.

Одним з найбільш поширених механізмів підвищення інвестиційної привабливості регіонів стає створення Агенцій регіонального (інвестиційного) розвитку. Поки що вони створені тільки в обласних центрах, а необхідні в районних центрах і окремих містах.

В Одеській області і місті Одесі розроблено безліч екологічних програм, до реалізації яких потрібно залучати внутрішніх і зовнішніх інвесторів. Це: Регіональна програма збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману на 2012-2016 роки; Програма поводження з твердими побутовими відходами в Одеській області на 2013-2017 роки; Програма формування національної екологічної мережі в Одеській області на 2005-2015 роки; Регіональна програма поводження з токсичними відходами в Одеській області на 20082015 роки;  Регіональна програма «Питна вода Одеської області на 2010-2013 роки і від 10. 09. 2010 № 1170-У період до 2020 року»;  Регіональна програма розвитку водного господарства Одеської області на період до 2021 року;  Програма охорони і поліпшення стану навколишнього природного середовища м. Одеси на 20132016 роки та інші.

 

 

1. «Про туризм» Закон України / Верховна Рада України; Закон від 15. 09. 1995 № 324/95-ВР, поточна редакція від 26. 04. 2014 // http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/324/95-% D0% B2% D1% 8 0
2. «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» - Закон України / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 13, ст. 180. – Документ 1282-15, поточна редакція – від 18. 11. 2003. – м. Київ, 18 листопада 2003 року. – N 1282-IV // http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/1282-15. 
3. Галасюк С. С. Можливості організації етнічного туризму в Одеській області / С. С. Галасюк // Dny vedy: materialy z mezinar. konf. vedecky prakticka. – Praha, 2014.
4. Касьяненко А. А. Современные методы оценки рисков в экологии: Учебное пособие. – М. : Изд-во РУДН 2008. – 271 с.
5. Нездоймінов С. Г. Аграрний туризм як фактор стратегії «зеленої» економіки // Інноваційна економіка: Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – Тернопіль: ТІ АПВ НААН України, - № 6 (32). – С. 49-53.
6. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Одеській області у 2013 році /Одеська обласна державна адміністрація. Департамент екології та природних ресурсів. – Одеса-2014 // ecolog@odessa. gov. ua
7. Хумарова Н. И. Совершенствование инструментов оценки экологических рисков на основе SWOT – анализа. – Матеріали Виїзного засідання «Ризики та загрози джерел забруднення (на прикладі Нижньодунайського регіону) «, 22 жовтня 2014р., Одеса- Вилково. – О. : ІПРЕЕД НАН України, 2014р.