Експериментальне вивчення уваги молодших школярів та підлітків, враховуючи гендерні особливості

При обробці результатів експериментатор визначає кількість кілець, переглянутих дитиною за кожну хвилину роботи й за всі п'ять хвилин, протягом яких тривав психодіагностичний експеримент. Також визначається кількість помилок, допущених нею у процесі роботи на кожній хвилині, з першої по п'яту, і в цілому за всі п'ять хвилин.

Продуктивність і стійкість уваги дитини визначаються за формулою:

 

S = (0,5N – 2,8n) / 60,

 

де: S – показник продуктивності й стійкості уваги;

N – кількість кілець, переглянутих дитиною за хвилину (якщо за допомогою цієї формули визначається загальний показник продуктивності та стійкості уваги за всі п'ять хвилин, то, природно, N буде дорівнює числу кілець, переглянутих протягом п'яти хвилин, наступний показник п – числу помилок, допущених протягом п'яти хвилин, а знаменник даної формули – 300);

п – кількість помилок, допущених дитиною за цей же час.

У процесі обробки результатів обчислюються п'ять щохвилинних показників S та один показник S, що відноситься до всіх п'яти хвилин роботи, разом узятих.

За всіма показниками S, отриманими в процесі виконання завдання, будується графік наступного виду (рис. 2.1), на основі аналізу якого можна судити про динаміку зміни в часі продуктивності і стійкості уваги дитини. При побудові графіка показники продуктивності і стійкості переводяться (кожен окремо) в бали за десятибальною системою таким чином:

10 балів – показник S у дитини вищий, ніж 1,25 бала. 

8-9 балів – показник S знаходиться в межах від 1,00 до 1,25 бала. 

6-7 балів – показник S знаходиться в інтервалі від 0,75 до 1,00 бала 

4-5 балів – показник S знаходиться в межах від 0,50 до 0,75 бала. 

2-3 бали – показник S знаходиться в межах від 0,24 до 0,50 бала. 

0-1 бал – показник S знаходиться в інтервалі від 0,00 до 0,2 бала.

 

Рис. 2.1. Варіанти графіків, що показують динаміку продуктивності і стійкості уваги по методиці "Знайди і викресли".

 

Стійкість уваги у свою чергу в балах оцінюється так:

10 балів – всі точки графіка на рисунку 2.1 не виходять за межі однієї зони, а сам графік своєю формою нагадує криву 1.

8-9 балів – всі точки графіка розташовані в двох зонах на зразок кривої 2.

6-7 балів – всі точки графіка розташовуються в трьох зонах, а сама крива схожа на графік 3. 

4-5 балів – всі точки графіка розташовуються в чотирьох різних зонах, а його крива чимось нагадує графік 4. 

3 бали – всі точки графіка розташовуються в п'яти зонах, а його крива схожа на графік 5.

На графіці представлені різні зони продуктивності і типові криві, які можуть бути отримані в результаті психодиагностики уваги дитини за даною методикою. Інтерпретуються ці криві таким чином:

1. Крива, зображена за допомогою лінії типу  •–•–•–•–. Це графік дуже високопродуктивної і стійкої уваги.

2. Крива, представлена лінією типу •••••••••••• Це графік низкопродуктивної, але стійкої уваги.

3. Крива, що зображається за допомогою лінії типу – - – - – - – - – - . Є графіком середньо продуктивною і середньостійкої уваги.

4. Крива, зображена за допомогою лінії ––––––––. Є графіком середньопродуктивної, але нестійкої уваги.

5. Крива, зображена лінією -------------. Представляє графік середньопродуктивної і вкрай нестійкої уваги.

Висновки про рівень розвитку

10 балів – продуктивність уваги дуже висока, стійкість уваги дуже висока.

8-9 балів – продуктивність уваги висока, стійкість уваги висока.

4-7 балів – продуктивність уваги середня, стійкість уваги середня.

2-3 бали – продуктивність уваги низька, стійкість уваги низька.

0-1 бал – продуктивність уваги дуже низька, стійкість уваги дуже низька.

 

Методика "ОЦІНКА РОЗПОДІЛУ УВАГИ" [19, 178]

 

Інструкція, що в цій методиці одержують діти, аналогічна тій, котра їм давалася при проведенні попередньої методики з кільцями Ландольта. Той же самий стимульний матеріал використовується й у цьому досліді. Однак у цьому випадку дітям пропонується знаходити й по-різному закреслювати одночасно два різних види кілець, що мають розриви в різних місцях, наприклад зверху й ліворуч, причому перше кільце варто закреслювати одним способом, а друге – іншим.

Процедура кількісної обробки й спосіб графічного подання результатів такі ж, як у попередній методиці, але результати інтерпретуються як дані, що свідчать про розподіл уваги.

Зауваження. Якщо говорити строго, то ці дані вказують не тільки на розподіл уваги в чистому вигляді, але також на її продуктивність і стійкість. Розділити й незалежно один від одного оцінити ці властивості уваги не представляється можливим.

 

Методика "ОЦІНКА ПЕРЕМИКАННЯ УВАГИ" [19, 178]

 

Тут пропонується такий же бланк із кільцями Ландольта, як і в інших попередніх випадках, але в супроводі трохи іншої інструкції:

"Протягом першої хвилини ви повинні будете знаходити й закреслювати одним способом кільця одного типу (з однією орієнтацією розриву), а протягом наступної хвилини – кільця іншого типу (з іншою орієнтацією місця розриву), і так далі по черзі протягом усіх п'яти