Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Емоційні причини недисциплінованості дитини

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
43
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Особливості розвитку емоційної сфери дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
1.1. Емоційний розвиток дитини в онтогенезі
1.2. Теоретичний аналіз концепцій емоційного розвитку
1.3. Вплив батьківського ставлення на емоційну сферу дитини
2. Дослідження емоційних причин недисциплінованості дитини 
2.1. Вибір і обгрунтування методики дослідження
2.2. Результати дослідження та їх аналіз
2.3. Рекомендовані напрямки і способи корекції емоційної сфери дітей
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
 
Вступ: 

Актуальність теми роботи. Проблеми емоційних причин порушення дисципліни у дітей– полягає, перш за все у тому, що саме в дитинстві формується більшість ознак особистості майбутнього члена суспільства, а депривація призводить до порушення соціалізації дитини, сприяє виникненню різних психічних патологій, зокрема, неврозів, стресів, делінквентної поведінки тощо. На сьогодні проблеми виховання дітей займають чільне місце серед інших суспільних завдань, що пояснюється постійним збільшенням щільності інформаційного потоку, заниженим рівнем матеріального становища батьків, «впливом вулиці», засобів масової інформації на дитину у період її первинної соціалізації – дитинстві. Адже досить часто можна спостерігати ситуацію, коли батьки не мають часу для дітей, лишають їх навіть на вихідні з нянею чи батьками, мотивуючи це надмірною завантаженістю, а коли дитині виповнюється 10-12 років – дивуються, чому раптом син чи донька поводять себе неадекватно, мають неуспіхи в навчанні, не реагують на прохання чи поради батьків. Саме тому постає необхідність у вивченні причин і мотивів такої поведінки дітей, науковому обгрунтуванні тієї практично зрозумілої істини – недостатня увага при вихованні з боку батьків призводить до порушення становлення особистості дитини.

Діти, які відчувають нестачу уваги батьків, найчастіше у підлітковому віці стають агресивними до ровесників, часто спілкуються і товаришують зі старшими за них, прагнучи до визнання своїх достоїнств, що здебільшого виражають у нахабності, байдужості до інших, зверхності тощо. У протилежному випадку – за надмірної турботи – діти відчувають проблеми у спілкуванні і відносинах з однолітками, оскільки постійно знаходяться під контролем батьків, що відбивається на їх поведінці. При цьому інші діти часто вказують їм на це, що ще більше поглиблює неприйняття цієї “підконтрольності”. Серед наслідків надмірної опіки – занижена самооцінка, схильність до втеч з дому, пошук визнання “на стороні”.

У більшості випадків у школах вчителі насамперед звертають увагу на суто навчальний процес, відкидаючи будь-які спроби власне виховання дітей, що пояснюється, очевидно, непідготовленістю педагогічних працівників до такої роботи. При цьому знову ж таки виникає явище емоційної депривації у школярів, які прагнуть показати свою прихильність до вчителя, висловити захоплення певним предметом чи видом позашкільної діяльності.

На жаль, такі спроби дітей здебільшого наштовхуються на жорстке “вкладання у рамки”, оскільки педагоги зайняті вичитуванням програмних матеріалів і не встигають працювати з дітьми у виховному відношенні. При таких умовах навчання дитина не хоче ходити до школи, що знову ж таки призводить до тиску з боку батьків і погіршення результатів навчання. І причиною є не нездатність до предмету, а емоційний дефіцит при спілкуванні з педагогом чи однолітками, які “нормально” встигають.

Отже, серед проблем, які призводять до емоційної депривації у дітей молодшого шкільного віку, слід виділити наступні: неувага або надмірна опіка з боку батьків, перекладання батьківських функцій на близьких родичів (бабусю, дідуся, тітку тощо), неадекватним відношенням педагогів до навчально-виховного процесу в школі, особливо позакласної роботи з дітьми, невідповідність сучасних шкільних програм вимогам і потребам дітей.

Об’єкт дослідження – діти дошкільного та молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження – емоційні причини недисциплінованоісті дошкільнят та молодших школярів.

Мета дослідження – вивчення теоретичних аспектів проблеми, встановлення ролі емоційної депривації у збільшенні кількості порушень психічного характеру дітей, підбір та обгрунтування методики дослідження для встановлення наявності емоційних порушень у дітей, які часто проявляють недисциплінованість.

Починаючи дослідження, ми запропонували наступну гіпотезу: основною причиною емоційної недисциплінованості дітей  є їх емоційна депривація у різних її проявах.

Мета та гіпотеза дослідження визначили наступні завдання дослідження:

1) вивчити емоційний розвиток дитини в онтогенезі, встановити види та причини порушень;

2) провести теоретичний аналіз концепцій емоційного розвитку;

3) оцінити вплив батьківського ставлення на емоційну сферу дитини;

4) дослідити емоційні причини недисциплінованості дитини;

5) визначити рекомендовані напрямки і способи корекції емоційної сфери дітей з порушеннями поведінки.

У процесі дослідження використовувалися наступні методи: аналіз та узагальнення науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження; порівняльний аналіз результатів дослідження; методи спостереження і бесіди; тестові методики ( методика оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою, методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса).

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

 

Список використаних джерел: 
  1. Александров А. А. Нарушение поведения подростков как один из критериев оценки степени психопатизации // Патологические нарушения поведения у подростков. - СПб.: Мысль, 1993. – 198 с.
  2. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1988. – 464 с.
  3. Боришевський М. Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості. // Початкова школа. - 1995. - № 4. - С. 4-9.
  4. Вдовиченко А. А. О типах акцентуации характера у делинквентных подростков // Психологические проблеми психогигиены, психопрофилактики йи медицинской деонтологии. - Л.: Наука, 1986. – 310 с.
  5. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 4. Детская психология / Под ред. Д.Б. Эльконина. - М.: Педагогика, 1984. - 432 с.
  6. Заика Э. В., Крейдун И. П., Ячина А. С. Психологическая характеристика личности подростков с отвергаемым обращением // Вопросы психологии. - 1990. - № 4. – С. 43-48.
  7. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка: Кн. для воспитателей дет. сада и родителей. - 2-е изд., доп. - М.: Просвещение, 1993. - 192 с.
  8. Зюбин Л. М. Психологические особенности трудных учащихся. – М.: Психология, 1996. – 356 с.
  9. Ильина С. В. Влияние эмоциональных расстройств на возникновение личностных расстройств // Вопросы психологии. - 1998. - № 6. – С. 11-13.
  10. Кинард Э. М. Дети, страдающие от плохого обращения / Энциклопедия социальной работы. - М.: Центр общечеловеческих ценностей, 1993. – 90 с.
  11. Костерина Н.В. Психология индивидуальности (эмоции). - Ярославль, 1999. – 124 с.
  12. Кошелева А. Д., Алексеева Л. С. Психологическое насилие над ребенком в семье, его причины и следствия // Насилие в семье: с чего начинается семейное неблагополучие. - М.: ГосНИИ семьи и воспитания, 2000. – 316 с.
  13. Кошелева А.Д. Проблема эмоционального мироощущения ребенка // Психолог в детском саду. - 2000. - № 2-3. – С. 24-26.
  14. Лангмейер И., Матейчек С. Психическая депривация в детском возрасте. - Прага, 1994. – 422 с.
  15. Психологическое развитие воспитанников детского дома / под ред. И. В.Дубровиной, А. Г. Рузской. – М.: Педагогика, 1990. – 255 с.
  16. Соколова Е. Т. Влияние на самооценку нарушений эмоциональных контактов между родителем и ребенком и формирование аномалий личности / Семья и формирование личности. - М.: Изд-во МГУ, 1991. – 176 с.
  17. Социально-эмоциональное развитие ребенка в дошкольном периоде / Материалы международного семинара. СПб.: РГПУ, 1999. – 624 с.
  18. Спиркин А. А. Социальные отношения и эмоциональный мир ребенка. - М: Алекса; Ставрополь: Сервисшкола, 2001. – 278 с.
  19. Технологии работы с детьми, пострадавшими от семейного насилия: Научно-методическое пособие / под. ред. Л. С. Алексеевой. - М.: ГосНИИ семьи и воспитания, 2001. – 289 с.
  20. Титаренко Т. М. Жизненный мир личности. Структурно-психологический подход. – К.: Наука, 1994. – 177 с.
  21. Толстых Н. Н. Сравнительное изучение отношения к будущему подростков, воспитывающихся в семье и вне семьи / Возрастные особенности психического развития детей. - М: АПН СССР, 1982. – 412 с.
  22. Формирование личности в переходной период от подросткового к юношескому возрасту / под ред. И. В.Дубровиной. - М.: Педагогика, 1987. – 199 с.
  23. Шаповаленко Н.В. Формы и функции подражания у детей дошкольного возраста. – М., 1988. – 90 с.
  24. Эйдемиллер Э.Г. Методы семейной диагностики и психотерапии. Методическое пособие. / Серия: "Психодиагностика: педагогу, врачу, психологу. (Вып. 1) Под общей редакцией д.м.н., проф. Л.И.Вассермана. М.: "Фолиум", 1996. - 48 с.
  25. Богуш А. М., Варяниця Л. О., Гавриш Н. В., Курінна С. М., Печенко І. П. Діти і соціум: особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. - Луганськ : Альма-матер, 2006. – 368 с.
  26. Давыдов В.В. Генезис и развитие личности в детском возрасте // Вопросы психологии. - 1992. - №1. - С. 22-33.
  27. Діагностика психічного розвитку дітей раннього віку: метод. рек. / Глухівський держ. педагогічний ін-т ім. С.М.Сергєєва-Ценського / Н.В. Карпенко- Сашньова (укладач). - К., 1996. – 60 с.
  28. Діагностична діяльність психолога навчального закладу / Управління освіти і науки Луганської облдержадміністрації; Луганський обласний ін-т післядипломної педагогічної освіти / М.І. Тіхонова (упоряд.). — Луганськ: Знання, 2006. – 164 с.
  29. Енциклопедія діагностичних методик щодо з'ясування стану розвитку дітей / Запорізький обласний ін-т післядипломної педагогічної освіти. Кафедра дошкільної освіти / К. Л. Крутій (упоряд.). - Запоріжжя : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2006. – 151 с.
  30. Індивідуальний підхід до особистості дитини дошкільного та молодшого шкільного віку в навчально-виховному процесі / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці: Прут, 1998. – 252 с.
  31. Морозова Е.И. Психологические подходы к изучению процесса адаптации детей дошкольного возраста // Альманах института коррекционной педагогики РАО. – 2001. - №4. – С. 45-49.
  32. Немов Р.С. Психология.- М.: ВЛАДОС, 2001 – 646 с.
  33. Нифонтова О. В. Психологические особенности формирования готовности детей дошкольного возраста к позитивному разрешению конфликтных ситуаций. – Курск, 1999. – 166 с. 
  34. Смирнова Е.О. Теория привязанности: концепция и эксперимент // Вопросы психологии. – 1995. - №3. – С. 41-43.
  35. Сопрун І. П. Розвиток емоційної сфери дітей дошкільного віку в різних соціальних умовах виховання / Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д.Ушинського. - Одеса, 2000. – 236 с.
  36. Эльконин Д.Б. Детская психология: Развитие ребенка от рождения до семи лет. - М.: Педагогика, 1990. - 328 с.
3692
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.