Естетичне виховання у працях В. О. Сухомлинського

Актуальність теми дослідження. Актуальними питаннями сьогодення є питання естетичного виховання і розвитку естетичної культури підростаючого покоління. Особистісна орієнтація сучасної освіти передбачає залучення молодої людини до естетичного досвіду людства, до творчої діяльності, що є основою естетичного розвитку особистості. У зв’язку з цим важливого значення набуває осмислення конкретних питань естетичного виховання і естетичної діяльності та базових теоретичних засад формування естетичної культури особистості на прикладі педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського.

У ХХI столітті визначено основну мету освіти, спрямованої на естетичне виховання та всебічний розвиток людини як найвищої цінності суспільства, формування її духовних смаків, ідеалів та розвитку художньо-творчих здібностей. Особливого значення педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського набуває сьогодні, за умов підвищеної моральної вимогливості. Духовна криза суспільства, його моральний та економічний занепад змушують переосмислити стереотипні уявлення про моральне та естетичне виховання сучасної молоді.

За останні роки опубліковано багато праць, в яких вирішуються питання значення творчості та пізнавальної діяльності в естетичному вихованні молодших школярів. Але не менш важливим є і продовження естетичного виховання у школярів середніх та старших класів у загальноосвітніх навчальних закладів.

Вивчення досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про наявність низького рівня естетичного виховання. У сучасної молоді спостерігається однобічний розвиток особистості, який не дає можливість сприймати природні та соціальні реалії, діяти та творити відповідно до загальнолюдських ідеалів гармонії та краси. Внаслідок цього виникає суперечність між необхідністю вдосконалення процесу організації естетичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах і недостатньою розробленістю дієвих, науково обгрунтованих способів, придатних до практичної реалізації.

Проблема естетичного виховання у естетико-педагогічному аспекті широко репрезентована у спадщині видатних українських педагогів та діячів освіти, зокрема, дослідженням педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського займалися Бондар Л., Кузь В.Г., Іванюк Г.І., Кондицька І., Кравченко Л.В., Нaтoчій A.M., Федорчук Е.І., Завацький С.В., Суярко С.Я. та інші. Проблеми естетичного виховання учнів на засадах творчості видатного педагога розгялнуті у працях Баранюк І., Беха І., Врочинської Л.І., Дубича К., Мартинюка Г.І., Мусієнко-Репської B.I., Тарапаки Н.В., Чаплигіна В.П. та ін.

Об’єкт дослідження – творча спадщина В. О. Сухомлинського в контексті ідей естетичного виховання.

Предмет дослідження – організація виховної роботи з естетичного виховання на прикладі педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського.

Мета дослідження - виявлення важливості формування особистості через красу та естетику, теоретичне обгрунтування змісту, форм та методів та способи реалізації естетичного виховання у сучасних загальноосвітніх навчальних закладах на прикладі педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського.

Відповідно до об’єкта, предмета та мети дослідження визначено основні його завдання:

• проаналізувати вкладу В.О. Сухомлинського в сучасну теорію естетичного виховання;
• уточнити зміст та структуру естетичного виховання за В. О. Сухомлинським;
• дослідити принципи і методи естетичного виховання за педагогічною системою В. О. Сухомлинського;
• охарактеризувати організацію естетичної підготовки вчителя до практичної роботи;
• проаналізувати способи організації уроку «Подорож до джерела слова» у середніх класах на матеріалах педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського;
• розробити методику організації і проведення уроку-роздуму за творчістю В. О. Сухомлинського у 5 класі за темою «Красиві слова і красиве діло».

Методи дослідження. Для вирішення поставлених у дослідженні завдань було застосовано комплекс методів педагогічного дослідження, зокрема, аналізу літературних та першоджерел, опрацювання передового педагогічного досвіду, синтетичний та компаративний методи.

Структура роботи зумовлена її темою і метою, і передбачає вступ, два розділи, висновки і список використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 40 сторінок.