Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Фахова готовність учителя-словесника до роботи в умовах компетентнісно зорієнтованого навчання

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Піддубний Микола Адамович,
завідувач кабінету рідної мови, 
української і зарубіжної літератури 
Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, магістр філології
 
Фахова готовність учителя-словесника до роботи в умовах компетентнісно зорієнтованого навчання
 
Сьогодні світ задумується над тим, як озброїти людину необхідними вміннями та знаннями для забезпечення її гармонійної взаємодії з технологічним суспільством, що швидко розвивається. Життя засвідчило, що знань і вмінь для цього мало, потрібна їх трансформація в компетентності, які сприяють формуванню в особистості здатності швидко реагувати на запити часу.
Чи відповідає цим вимогам сучасна освіта? Чи навчений сьогоднішній випускник приймати відповідальні рішення, використовувати інформаційні та комунікаційні технології, критично мислити, вирішувати конфлікти, орієнтуватись на ринку праці? Риторичними ці запитання назвати важко.
Безперечно, за роки незалежності українська освіта зазнала суттєвих змін. Школа переходить на 11-річний термін навчання, нормативна база сучасного змісту освіти (Державний стандарт, базовий навчальний план, програми) зорієнтована на набуття ключових компетентностей, створено нові посібники та підручники, введено нові дисципліни.
Проте, разом із досягненнями, маємо і проблеми:
Залишився енциклопедичний підхід до структурування змісту освіти, що характеризується переобтяженням навчальних програм і підручників фактичним матеріалом. За такої ситуації, коли діти не встигають належно засвоїти знання та оволодіти певними вміннями, говорити про формування компетентностей важко.
Компетентнісний підхід в освіті пов'язаний з особистісно зорієнтованим та діяльнісним підходами до навчання й може бути реалізований тільки в процесі навчальної діяльності, виконання конкретним учнем певного комплексу дій. Чи можливо це зреалізувати під час вивчення літератури, коли Державним стандартом (освітня галузь «Мови і літератури») не передбачено навіть діяльнісної змістової лінії? Тому вчитель сьогодні, враховуючи наповнюваність класу і зміст програми, працює за моделлю, яка передбачає навчання всіх, де суб'єктні надбання кожного, які потрібно вимірювати і коригувати, залишаються недосяжними для педагога.
Ключові компетентності мають стати основою процесу оцінювання навчальних досягнень у школі. Чи маємо ми сьогодні технологію реалізації даного процесу? Частково. З чотирьох змістових ліній української мови, наприклад, оцінюються лише мовна і мовленнєва. Навіть для діяльнісної як стратегічної не розроблена технологія оцінювання.
Не зорієнтований на набуття школярами предметних та особливо життєвих компетентностей і шкільний підручник або тільки частково виконує цю функцію. Показовим прикладом, що підручник не влаштовує вчителя, є відкриті уроки, коли вчитель, аби зреалізувати сучасні вимоги до навчання, змушений готувати чимало дидактичного матеріалу і забезпечувати ним учнів.
З огляду на таку ситуацію першочерговим завданням методичної служби є необхідність самим розібратися в тому, якою мірою вимоги до впровадження ключових компетентностей відбито у державних стандартах і навчальних програмах, спонукати педагогів до аналізу й осмислення цих нормативних документів. Учитель має усвідомити, що справа не в зміні назви: мовна/літературна освіта чи компетентнісно спрямована мовна/літературна освіта. Йдеться про принципово нову модель навчання, засновану не на отриманні готових знань, а на формуванні вмінь їх здобувати. Отже, саме практичною спрямованістю відрізняється компетентнісно спрямована освіта. Учень набуває знання в процесі самостійного пошуку та вирішення навчальних завдань. Учитель же спонукає учнів до самостійної діяльності, створюючи необхідні умови для прояву їх активності та ініціативи. Маємо вагомі переваги такого підходу: відбувається своєрідний обмін знаннями та досвідом між усіма учасниками навчального процесу; знання набуваються у процесі спілкування й обговорення; учень є активним учасником навчання, відчуває свою інтелектуальну спроможність, що робить процес навчання продуктивним; створюється позитивний психологічний мікроклімат у колективі, що максимально виключає стресові ситуації; школярі вчаться критично мислити, приймати продумані і виважені рішення, брати участь у дискусіях.
Головне завдання – переорієнтувати вчителів із предметного підходу в навчанні на компетентнісний, запропонувати способи упровадження його й оцінювання, розробити чіткі і конкретні рекомендації щодо організації діяльності вчителя й учня в умовах компетентнісно зорієнтованого підходу. Це буде дієва допомога в осмисленні та реалізації змістових ліній державних стандартів, змісту нових програм і підручників, побудові нової моделі сучасного уроку, спрямованого на формування як предметних, так і ключової компетентності – уміння учнів самостійно вчитися. А вміє вчитися той учень, який, як зазначає у своїх працях О. Я. Савченко:
сам визначає мету діяльності або приймає поставлену вчителем;
проявляє зацікавленість у навчанні, докладає вольових зусиль;
організовує свою працю для досягнення результату;
відбирає або знаходить відповідні знання та способи для розв'язання завдання;
послідовно виконує розумові чи практичні дії;
усвідомлює свою діяльність і прагне до її вдосконалення;
має вміння й навички самоконтролю та самооцінки.
Особистісна орієнтація освіти потребує вироблення вмінь самостійно здобувати необхідну інформацію, використовувати її для власного розвитку, самореалізації, для розв'язання існуючих проблем. А це вимагає змін у технологіях навчання. Має зростати питома вага тих технологій, які сприяють формуванню практичних навичок, пошуку й аналізу інформації, самонавчанню, самоорганізації, становленню ціннісних орієнтацій. Отже, очевидним є те, що розробка системи роботи з формування самоосвітньої компетентності школярів має стати змістом роботи окремих методичних структур.
Вагомим чинником, який сприяє формуванню предметних компетентностей, є курси за вибором. Сьогодні МОНМС України пропонує чималий перелік таких курсів з програмним і змістовим забезпеченням. Проте, у вчителів є цікаві власні розробки, і завдання методичної служби, щоб авторські програми примножувати і робити їх надбанням усіх.
Як уже зазначалося, предметні компетентності піддаються вимірюванню, чого не скажеш про ключові як базові, надпредметні. Тому ще одним важливим напрямом роботи має бути розробка та впровадження технологій урахування рівня сформованості ключових компетентностей при оцінюванні навчальних досягнень.
Отже, компетентнісний підхід в освіті потребує значної роботи як на рівні методичної служби, яка повинна подбати про методичний супровід нововведень, так і на рівні педагогів, зокрема вивчення й осмислення ними проблематики та практики компетентнісно зорієнтованого підходу, ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом з даного питання і вироблення власних шляхів реалізації.
Фото Капча