Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Фактори інфляції та методика його врахування в інвестиційних розрахунках

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
РЕФЕРАТ
з дисципліни:
«Інвестиційний менеджмент»
на тему:
«Фактори інфляції та методика його врахування в інвестиційних розрахунках»
 
ЗМІСТ
 
ВСТУП
1. Фактори інфляції
2. Види інфляції
3. Поняття грошових факторів інфляції
4. Поняття негрошових чинників інфляції
5. Аналіз інвестицій в умовах інфляції
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
ВСТУП
 
Інфля́ція – тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.
Розмір множини товарів, ціни на які зростають, та довжина процесу зростання цін є важливими характеристиками поняття інфляції. Наприклад, слід вирізняти відносне зростання цін, за якого ціни на окремі товари (послуги) зростають значно швидше (нафта, наприклад), ніж інші, або ж останні можуть залишатися постійними. Відповідно, зростання цін в одному періоді та відсутність або ж надто слабке зростання в наступних не є інфляцією.
Через складність інфляційних процесів існують суперечності між різними економічними школами щодо причин її виникнення. Наприклад, згідно з монетарною теорією «інфляція завжди і всюди є грошовим феноменом» (Мілтон Фрідман). При цьому, визначення процесу зростання цін як грошового явища можливе лише за умови безперервності і тривалості в часі процесу зростання цін. Збільшення грошової маси (створення нових грошей) може призводити до зростання цін, однак цілком очевидним цей взаємозв'язок стає лише за високого зростання пропозиції грошей. Окрім збільшення пропозиції грошей, існує досить багато причин виникнення і розвитку інфляційних процесів.
Основними негативними наслідками інфляції є падіння рівня життя населення. Найбільше страждають групи населення з фіксованим доходом – наприклад, особи, що отримують заробітну плату або ж соціальну допомогу від держави. Відбувається також погіршення очікувань щодо макроекономічної ситуації в майбутньому, що приводить, зокрема, до зниження ділової активності (через інвестиційну складову).
«Інфляція – це податок, що може вводитися без прийняття закону», – зазначив засновник монетаризму Мілтон Фрідман. Зростання цін призводить до зменшення реальної вартості утримуваних грошей (наприклад, зростання цін на 10% має той же ефект як і додатковий податок при купівлі даного товару). В той же час Уряд здобуває вигоду від інфляції, оскільки відбувається збільшення доходів внаслідок зростання номінальних значень вартості товарів (бази оподаткування).
 
1. Фактори інфляції
 
Практично кожна людина не раз чув про такий термін, як інфляція. Інфляція являє собою зростання цін на товари, продукти, на все, що можна купити. І, звичайно, слово інфляція для багатьох людей звучить в негативному контексті. Це й не дивно. Адже зростання цін знижує купівельну спроможність національної грошової одиниці і “з’їдає” заробітні плати людей. Хоча для середнього та багатого класів суспільства, зростання цін є позитивним чинником, оскільки робить їх багатшими.
Прийнято розділяти рівень інфляції на два показники: індекс споживчих цін та індекс промислових цін. Середній і багатий класи володіють великим майном і, відповідно, при зростанні цін, вартість їх майна, а, отже, і багатство – росте. Хоча уряд звик говорити, що бореться з інфляцією, але вона, для керівних персон уряду, є позитивом. Це тому, що зростання цін створює, для вище згаданих класів, ілюзію багатства, а потім ці класи і підтримують головних людей в уряді.
 
2. Види інфляції
 
Але давайте розглянемо, що викликає зростання цін, якими є фактори інфляції. Всього частіше інфляцію ділять на дві групи: інфляцію попиту та інфляцію пропозиції. Інфляція попиту виникає в результаті підвищення попиту з боку споживачів. Товару зазвичай не вистачає і баланс урівноваження попиту і пропозиції відновлюється завдяки зростанню цін. Основним чинником інфляції попиту є зростання доходів громадян. Що стосується інфляції пропозиції, то вона виникає в результаті зростання собівартості виробництва продукції.
Іншими словами виробники витрачають більше грошей на виробництво однієї одиниці товару, а оскільки вони не хочуть зменшувати свій прибуток, то на величину зростання витрат і росте ціна. Зростання величини витрат при виробництві виникає внаслідок зростання цін на сировину, електроенергію, опалення, оренду приміщень, внаслідок збільшення заробітних плат і збільшення ставок на певні види податків.
 
3. Поняття грошових факторів інфляції
 
Інфляцію можуть породжувати грошові і негрошові фактори. Розглянемо грошові фактори інфляції. Ними є емісія грошей, дефіцит бюджету і зростання обсягів кредитування. Якщо аналізувати грошові фактори інфляції, то вони є наслідком грошово-кредитної (інша назва монетарної) політики. Тобто, ці чинники є результатом дії центрального банку та уряду.
Емісія грошей означає додатковий випуск грошових одиниць в економіку. При проведенні монетарної політики, є одне правило. Воно полягає в дотриманні своєрідного балансу, обумовленого рівнянням Фішера. З одного боку рівняння перебуває обсяг виробленого продукту в національній одиниці, а з іншого боку, множення кількості грошей в економіці і швидкості руху цих грошей. Простими словами це звучить так: скільки країна виробила продукції в грошовому виразі за певний період часу, стільки і має бути грошей в економіці. А тепер уявіть ситуацію, коли кількість грошей перевищує кількість товару в економіці. Результатом є знецінення грошей та зростання цін. Навіщо державі так робити? Зазвичай емісія грошей відбувається повільними темпами і мало позначається на цінах. Але, коли в уряду є проблеми, тобто, не вистачає у бюджеті коштів, то включається монетарний верстат.
Під поняттям дефіциту бюджету, розуміється значне перевищення видатків з бюджету над доходами в бюджет. Дефіцит, як правило, виникає в результаті збільшення видатків з бюджету. Що ж відбувається? Держава викидає більше грошей на ринок, а, відповідно, той реагує зростанням цін. Держава викидає гроші такими шляхами: зростання держзакупівель, і зростання заробітних плат, пенсій, соціальних допомог громадянам. Домінування соціальної політики підвищує доходи у громадян, а, отже, і зростає попит на продукцію. А коли попит перевищує пропозицію, то зрівняння відбувається завдяки зростанню цін.
Останнім чинником, віднесених до групи грошові фактори, що впливають на інфляцію, є зростання кредитування. З метою прискореного розвитку економіки, держава збільшує обсяги кредитування бізнесу через банківську систему як звичайно, і таким чином, знову вводить надлишкові гроші в економіку.
 
4. Поняття негрошових чинників інфляції
 
Якщо розглядати негрошові фактори інфляції, то сюди відносять монополістичне ціноутворення, диспропорцію в суспільному виробництві, зростання заробітної плати працівників приватного сектора, зростання витрат на сировину, зростання ставок податків, що включаються в ціну товару і зовнішньоекономічні фактори.
Що стосується монополістичного ціноутворення, то тут майже все зрозуміло. Певна галузь економіки монополізована, тобто, знаходиться в руках кількох осіб або дуже рідко в руках однієї особи. Цим людям, як завжди, мало грошей і вони піднімають ціни. Конкуренції в них немає, тому це підвищення цін аж ніяк не призведе до втрат у доходах. На сучасних етапах розвитку монополій, які зосереджені в приватних руках, в більшості країн немає. Зазвичай монополізовані галузі є державною власністю.
Що стосується зростання цін, в залежності від зростання заробітних плат, то варто відзначити, що коли зарплати зростають більш високими темпами ніж продуктивність праці, то приватному сектору нічого не залишається, як піднімати ціни. Які ж є ще фактори викликають інфляцію – крім вищеописаних факторів викликають інфляцію, розглянемо ще зростання ставок податків на сировину і зовні економічні фактори. В ціну завжди включаються такі податки, як ПДВ і акцизи. Зростання їх ставок призводить до зростання і самих цін. А до зовнішньоекономічних факторів відносяться девальвація валюти і зростання світових цін.
 
5. Аналіз інвестицій в умовах інфляції
 
Проведення аналізу впливу інфляції на показники ефективності інвестиційних проектів зумовлює використання при цьому таких понять як номінальна сума грошових коштів та реальна сума грошових коштів.
Реальна сума грошових коштів не враховує зміни купівельної спроможності грошей внаслідок інфляції. Номінальна сума грошових коштів – це оцінка реальної суми з врахуванням зміни купівельної спроможності внаслідок інфляції.
В фінансово-економічних розрахунках, що пов'язані з інвестиційною діяльністю, інфляція може бути врахована одним з таких способів:
  • шляхом коригування нарощеної вартості грошей;
  • шляхом формування ставки відсотка з врахуванням інфляції, яка буде використовуватись для нарощування та дисконтування;
  • при прогнозуванні рівня доходів від інвестицій з врахуванням темпів інфляції.
Інфляційне коригування грошових потоків при прогнозуванні рівня доходів від інвестицій може бути виконане шляхом використання двох типів цін:
- незмінних (постійних) ;
- поточних (прогнозних).
Постійні ціни забезпечують зіставність різночасових показників. При проведенні попереднього аналізу інвестиційного проекту, як правило, найчастіше використовуються саме ціни, зафіксовані на рівні, що існує у момент ухвалення рішення. Розрахунок показників в постійних цінах має певні переваги, пов'язані з простотою розрахунку, оскільки вони базуються на реальній динаміці ключових параметрів проекту (собівартість продукції, обсяг продажів тощо), позбавлені ймовірних помилок прогнозу.
Якщо грошові потоки розраховуються в постійних цінах, то розрахунки слід проводити в твердій валюті. Саме з цієї причини у більшості випадків при аналізі проектів міжнародними організаціями використовуються грошові потоки в постійних цінах, виражені в доларах США або євро.
Розрахунок грошових потоків в гривнях слід проводити в поточних (прогнозних) цінах.
Врахувати інфляцію можна й шляхом коригування нарощеної суми. Таке коригування називається дефліруванням і здійснюється шляхом ділення майбутньої вартості грошового потоку на індекс інфляції:
РУ
РУИ =-^, (1. 15)
де РУр – реальна майбутня вартість без врахування інфляції, грош. одн. ;
¥Ун – номінальна майбутня вартість, грош. одн. ; І – індекс інфляції, одн.
Дану формулу можна перетворити таким чином:
РУИ = ІХ^ = ру (1 + Е) ', (1. 16)
И 1 + Т (1 + Т) £
де Т – коефіцієнт приросту інфляції (темп інфляції, виражений в частках одиниці).
Приклад 1. 5. Припустимо, що номінальна ставка відсотка складає 15%, а очікуваний темп інфляції в рік – 10%. Необхідно визначити номінальну майбутню вартість обсягу інвестицій 10 тис. грн. через 2 роки.
Підставляємо дані у формулу 1. 16, отримуємо:
РУ» = 10-и ' = 10, 929 (тис. грн.). Н (1 + 0, 1) 2
Аналіз формули 1. 15 свідчить, що в оцінках інвестиційних проектів ймовірні такі варіанти впливу співвідношення темпів інфляції та номінальної ставки відсотка на майбутню вартість грошових коштів:
- Е = Т: нарощування реальної вартості грошей не відбувається, оскільки їх приріст повністю поглинається інфляцією;
- Е > Т: реальна майбутня вартість грошей зростає, процес інвестування при такій ситуації прибутковий;
- Е < Т: реальна майбутня вартість грошей знижується, а процес інвестування при цьому стає збитковим.
При дефліруванні доходів та витрат інвестиційного проекту приймається, що амортизаційні відрахування не підлягають інфляційному коригуванню.
Найпростішою є методика коригування коефіцієнта дисконтування на індекс інфляції. З цією метою коефіцієнт дисконтування визначається не за реальною (Ер), а за номінальною нормою дисконту
(ен).
Ці ставки пов'язані між собою наступним співвідношенням, яке називається моделлю І. Фішера:
1 + Ен = (1 + Ер + Т), (1. 17)
з якого виходить, що:
ЕН = Ер + Т + Ер-Т. (1. 18)
Величина (Т + ЕР-Т) дозволяє компенсувати інфляційні втрати та називається інфляційною премією.
При невеликих значеннях Е та Т та невеликих обсягах інвестування можна ігнорувати, так званий, «змішаний ефект» та скористатись спрощеною формулою:
Ен = Ер + Т. (1. 19)
Слід мати на увазі, що коригування процентних ставок за моделлю Фішера не усуває необхідність використання прогнозних цін при формуванні грошових потоків інвестиційного проекту, оскільки інфляція приводить до зміни потреби в позиковому фінансуванні, що не може бути враховано при розрахунку в поточних цінах.
Для практичного розрахунку корисно наступним чином класифікувати види впливу інфляції:
‒вплив на цінові показники, який визначається внутрішньою інфляцією іноземної валюти і є практично некерованим для менеджменту проекту;
‒вплив на потребу у фінансуванні, який залежить тільки від нерівномірності інфляції, тобто її зміни в часі. Зауважимо, що найменш вигідною для проекту є ситуація, при якій на початку проекту існує висока інфляція (а отже, позиковий капітал береться під високий кредитний відсоток), а потім вона знижується. Для уникнення невиправдано високих процентних виплат доцільно при укладанні кредитних угод передбачати перегляд процентної ставки залежно від інфляції;
‒вплив на потребу в оборотному капіталі, який залежить як від неоднорідності інфляції, так і від її рівня. По відношенню до цього виду впливу всі проекти в залежності від співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей поділяють на дві категорії. Ефективність проектів першої категорії, в якій дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, зі зростанням інфляції падає, а другої – зростає. Зауважимо, що, якщо вжито заходи для зменшення впливу інфляції на потребу у фінансуванні, то для проектів другої категорії слід використовувати мінімально можливий рівень інфляції (наприклад, проводити розрахунок в поточних цінах), а для проектів першої категорії з усіх обґрунтованих прогнозів інфляції слід вибирати максимальний.
 
ВИСНОВОК
 
Практично кожна людина не раз чув про такий термін, як інфляція. Інфляція являє собою зростання цін на товари, продукти, на все, що можна купити. Всього частіше інфляцію ділять на дві групи: інфляцію попиту та інфляцію пропозиції. Інфляція попиту виникає в результаті підвищення попиту з боку споживачів. Товару зазвичай не вистачає і баланс урівноваження попиту і пропозиції відновлюється завдяки зростанню цін. Основним чинником інфляції попиту є зростання доходів громадян. Інфляцію можуть породжувати грошові і негрошові фактори. Проведення аналізу впливу інфляції на показники ефективності інвестиційних проектів зумовлює використання при цьому таких понять як номінальна сума грошових коштів та реальна сума грошових коштів.
Зауважимо, що, якщо вжито заходи для зменшення впливу інфляції на потребу у фінансуванні, то для проектів другої категорії слід використовувати мінімально можливий рівень інфляції (наприклад, проводити розрахунок в поточних цінах), а для проектів першої категорії з усіх обґрунтованих прогнозів інфляції слід вибирати максимальний.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  1. https: //uk. wikipedia. org/wiki.
  2. http: //pidruchniki. com/1494051139936/politekonomiya/inflyatsiya_sutnist_prichini_vidi_sotsialno-ekonomichni_naslidki.
  3. http: //buklib. net/books/33909/.
  4. http: //rua. pp. ua/4222-investitsionnyie-raschetyi-23048. html.
  5. http: //pidruchniki. com/14821111/menedzhment/trudnoschi_priynyatti_finansovih_rishen_galuzi_investuvannya.
  6. http: //pidruchniki. com/18540516/investuvannya/pokazniki_efektivnosti_investitsiy.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фото Капча