Фактори інфляції та методика його врахування в інвестиційних розрахунках

 

ВСТУП

1. Фактори інфляції

2. Види інфляції

3. Поняття грошових факторів інфляції

4. Поняття негрошових чинників інфляції

5. Аналіз інвестицій в умовах інфляції

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

Інфля́ція – тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.

Розмір множини товарів, ціни на які зростають, та довжина процесу зростання цін є важливими характеристиками поняття інфляції. Наприклад, слід вирізняти відносне зростання цін, за якого ціни на окремі товари (послуги) зростають значно швидше (нафта, наприклад), ніж інші, або ж останні можуть залишатися постійними. Відповідно, зростання цін в одному періоді та відсутність або ж надто слабке зростання в наступних не є інфляцією.

Через складність інфляційних процесів існують суперечності між різними економічними школами щодо причин її виникнення. Наприклад, згідно з монетарною теорією «інфляція завжди і всюди є грошовим феноменом» (Мілтон Фрідман). При цьому, визначення процесу зростання цін як грошового явища можливе лише за умови безперервності і тривалості в часі процесу зростання цін. Збільшення грошової маси (створення нових грошей) може призводити до зростання цін, однак цілком очевидним цей взаємозв'язок стає лише за високого зростання пропозиції грошей. Окрім збільшення пропозиції грошей, існує досить багато причин виникнення і розвитку інфляційних процесів.

Основними негативними наслідками інфляції є падіння рівня життя населення. Найбільше страждають групи населення з фіксованим доходом – наприклад, особи, що отримують заробітну плату або ж соціальну допомогу від держави. Відбувається також погіршення очікувань щодо макроекономічної ситуації в майбутньому, що приводить, зокрема, до зниження ділової активності (через інвестиційну складову).

«Інфляція – це податок, що може вводитися без прийняття закону», – зазначив засновник монетаризму Мілтон Фрідман. Зростання цін призводить до зменшення реальної вартості утримуваних грошей (наприклад, зростання цін на 10% має той же ефект як і додатковий податок при купівлі даного товару). В той же час Уряд здобуває вигоду від інфляції, оскільки відбувається збільшення доходів внаслідок зростання номінальних значень вартості товарів (бази оподаткування).

 

 

Практично кожна людина не раз чув про такий термін, як інфляція. Інфляція являє собою зростання цін на товари, продукти, на все, що можна купити. І, звичайно, слово інфляція для багатьох людей звучить в негативному контексті. Це й не дивно. Адже зростання цін знижує купівельну спроможність національної грошової одиниці і “з’їдає” заробітні плати людей. Хоча для середнього та багатого класів суспільства, зростання цін є позитивним чинником, оскільки робить їх багатшими.

Прийнято розділяти рівень інфляції на два показники: індекс споживчих цін та індекс промислових цін. Середній і багатий класи володіють великим майном і, відповідно, при зростанні цін, вартість їх майна, а, отже, і багатство – росте. Хоча уряд звик говорити, що бореться з інфляцією, але вона, для керівних персон уряду, є позитивом. Це тому, що зростання цін створює, для вище згаданих класів, ілюзію багатства, а потім ці класи і підтримують головних людей в уряді.

 

 

Але давайте розглянемо, що викликає зростання цін, якими є фактори інфляції. Всього частіше інфляцію ділять на дві групи: інфляцію попиту та інфляцію пропозиції. Інфляція попиту виникає в результаті підвищення попиту з боку споживачів. Товару зазвичай не вистачає і баланс урівноваження попиту і пропозиції відновлюється завдяки зростанню цін. Основним чинником інфляції попиту є зростання доходів громадян. Що стосується інфляції пропозиції, то вона виникає в результаті зростання собівартості виробництва продукції.

Іншими словами виробники витрачають більше грошей на виробництво однієї одиниці товару, а оскільки вони не хочуть зменшувати свій прибуток, то на величину зростання витрат і росте ціна. Зростання величини витрат при виробництві виникає внаслідок зростання цін на сировину, електроенергію, опалення, оренду приміщень, внаслідок збільшення заробітних плат і збільшення ставок на певні види податків.

 

 

Інфляцію можуть породжувати грошові і негрошові фактори. Розглянемо грошові фактори інфляції. Ними є емісія грошей, дефіцит бюджету і зростання обсягів кредитування. Якщо аналізувати грошові фактори інфляції, то вони є наслідком грошово-кредитної (інша назва монетарної) політики. Тобто, ці чинники є результатом дії центрального банку та уряду.

Емісія грошей означає додатковий випуск грошових одиниць в економіку. При проведенні монетарної політики, є одне правило. Воно полягає в дотриманні своєрідного балансу, обумовленого рівнянням Фішера. З одного боку рівняння перебуває обсяг виробленого продукту в національній одиниці, а з іншого боку, множення кількості грошей в економіці і швидкості руху цих грошей. Простими словами це звучить так: скільки країна виробила продукції в грошовому виразі за певний період часу, стільки і має бути грошей в економіці. А тепер уявіть ситуацію, коли кількість грошей перевищує кількість товару в економіці. Результатом є знецінення грошей та зростання цін. Навіщо державі так робити? Зазвичай емісія грошей відбувається повільними темпами і мало позначається на цінах. Але, коли в уряду є проблеми, тобто, не