Фармакогностичне дослідження рослин роду Бадан

Наважку бергеніну розчиняли в 10% розчині натрію гідроксиду, отриманий розчин нейтралізували розчином хлористоводневої кислоти до слабокислого середовища, отриманий продукт кристалізували і вивчали його фізико-хімічні властивості. Хроматографічні характеристики отриманого синтетичного похідного (рис. 2) і речовини 4, також як і УФ- і ІЧ-спектри були ідентичні. ВЕРХ аналіз дозволив встановити однаковий час утримання одержаного синтетичного продукту і речовини 4. Таким чином, речовину 4 можна охарактеризувати як бергенову кислоту або С-глюкопіранозид метоксигалової кислоти, яка є новою природною сполукою, раніше не описаною у літературі.

Фенологлікозиди. Метод хроматографії на папері, ТШХ і ВЕРХ, якісні реакції і фізико-хімічні властивості показали, що сполука 1 є арбутином чи 0-b-D-глюкозидом гідрохінону.

Морфолого-анатомічний аналіз та інтродукційна оцінка рослин роду бадан

Уперше проведене порівняльне морфолого-анатомічне дослідження листків 6 видів роду Bergenia: B. crassifolia (L.) Fritsch, B. соrdіfоlіа Fritsch, B. ciliata (Haw.), B. stracheyi (Hook. Fil. St Thoms.) Engl., B. delavayi x media Engl., B. pacifica Kom. Встановлені їх загальні і відмінні морфолого-анатомічні особливості.

Для листків у цілому характерні: товстостінна з чітковидними зовнішніми оболонками епідерма; клітини ідіобласти з великими друзами і брунатним вмістом; куткова коленхіма, яка оточує 1-2 шарами черешок та доповнює краї листкової пластинки, піхви і борозенок; дрібні колатеральні провідні пучки часто оточені 1-2 шарами клітин з коричневим вмістом.

У черешків є велика кількість дрібних колатеральних провідних пучків. Для черешків характерна епідерма з чітковидними зовнішніми оболонками, основну масу черешка складає товстостінна, воздухоносна паренхіма, яка містить навесні і влітку прості крохмальні зерна, що змінюються восени і брунатний вміст; ланцюжки друз у коленхімі і зовнішніх шарах пов'язаною з нею паренхіми.

Для листкової пластинки характерно багатогранна з чітковидними оболонками епідерма з продихами анізоцитного типу і заглибленими залозками; тришаровий стовпчастий і багатошаровий губчатий мезофіл, що містить клітини ідіобласти та друзи; гідатоди по зубчиках краю листка; наявність багатопучкових центроксилемних і однопучкових бічних жилок.

При морфолого-анатомічному порівнянні вивчених видів листків установлено: у шести з вивчених видів листків істотних відмінностей не виявлено. Найбільш відрізняється за морфолого-анатомічною будовою від інших видів бадан Горбунова, який має трохи потовщені (у порівнянні з іншими видами) зовнішні чітковидні оболонки верхньої і нижньої епідерми, чотиришарову стовпчасту паренхіму; наявність емергенців, які нагадують шипики і колючки.

За ознаками, що показують стан, а також мають значення для практичного застосування, рослини роду бадан є дуже перспективними для введення в культуру на північному сході України.

Хемосистематичний аналіз таксонів роду бадан

Виділені фенольні сполуки використовували як хімічні ознаки для хемосистематичного дослідження 8 таксонів роду бадан. Ознаки подібності і розходження, біохімічну дистанцію розраховували за допомогою результатів кількісного аналізу методом ВЕРХ. Данні про процентний вміст компонентів використовували для визначення біохімічної дистанції між видами за методом Рунемарка (таблиця 4). Для статистичного аналізу роду бадан була використана програма Statistica 5. 0.

Зіставлення кластерних дендрограм по парній і груповій подібності (рис. 3) і полігональних графів (рис. 4), отриманих за біохімічними дистанціями, дозволило з'єднати таксони з яскравими біохімічними відмінностями й упевнитися в подібності близьких таксонів.

На підставі отриманих даних досліджені таксони роду бадан можна розділити на дві групи: перша група – B. crassifolia, B. stracheyi, B. delavayi x media, B. pacifica. Найбільш віддаленим таксоном цієї групи є B. pacifica. Друга група – B. ciliata, B. hymalaica, B. cordifolia, B. gorbunovii. Встановлено, що B. gorbunovii є найбільш віддаленим від таксонів з представників другої групи. B. pacifica є найбільше віддаленим таксоном з усіх досліджених представників роду Bergenia.

Дослідження противірусних і протипухлинних властивостей листків бадану товстолистого

При дослідженні фармакологічної активності екстрактів з листків бадану товстолистого для зараження тварин використовували вірус везикулярного стоматиту (ВВС), штам Індіана, клітини асцитного раку Ерліху. У дослідженнях противірусної дії лектинів і екстрактів використовували: культуру клітин печінки мавпи (VERO), штам Л-2 віруси герпесу 1 типу (ВПГ1).

Проведені дослідження свідчать, що лектини бадану й екстракти, що містять лектини мають противірусну активність стосовно вірусу везикулярного стоматиту, Екстракти з бадану товстолистого мали противірусну активність у дозах 0, 54 мг/мл проти ВВС. Також було проведене порівняння характеристик досліджуваних екстрактів: максимально стерпної дози (МСД) та антівирусної дії з відомим препаратом – бонафтоном. Результати представлені в таблиці 5.

Встановлено, що противірусна активність екстракту з листків бадану залежить від технології його одержання і наявності в ньому лектинів.

 

Рис. 5. Противірусна дія лектинів бадану з екстракту ВВ і вільного від білків і полісахаридів фракції ВЕ

 

Використання спирту для осадження лектинів чи високої температури спричиняє денатурацію білка і втрату противірусної дії екстракту (екстракт ВЕ). Лектини бадану й екстракти бадану (екстракт ВВ), не оброблені спиртом чи температурою (до 400 С) можуть бути використані для розробки нового препарату з протигерпетичними властивостями. Ефективна концентрація суми очищених лектинів бадану, що гальмує цитопатичну дію вірусів герпесу складає 1, 5 мкг/мл, тоді як вільний від лектинів екстракт не має противірусної активності (рис. 5).

Екстракти з листків бадану товстолистого незначно гальмують ріст маси тіла хворих мишей з асцитною аденокарциномою Ерліху, що свідчить про протипухлинну активність екстракту бадану товстолистого.