Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Фасилітація як визначальна умова професіоналізму освітньої діяльності (презентація управлінської практики)

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Новак Л. П.

 

Фасилітація як визначальна умова професіоналізму освітньої діяльності (презентація управлінської практики)

 

Сучасне суспільство, у зв’язку з рядом обставин (економічних, фінансових, кадрових тощо), вимагає від системи освіти зміни форм та механізмів навчання, особливо в професійній сфері, з метою підготовки спеціаліста-професіонала. Актуальність професіоналізму як явища, що характеризує готовність педагога до роботи з дітьми в навчальному закладі, очевидна, оскільки сучасний ринок праці потребує конкурентоспроможного спеціаліста, освіта якого починається в школі. Тому, в першу чергу, зростають вимоги суспільства в цілому та конкретної особистості, яка вчиться, зокрема щодо професіоналізму педагога.

Узагальнюючи думку багатьох учених, можна сказати, що професіоналізм учителя – це психолого-педагогічний феномен, який ґрунтується на педагогічній культурі і професійній самосвідомості, що являє собою складну діалектичну взаємодію педагогічного мислення, педагогічних здібностей, професійних знань і умінь, індивідуально-особистісних характеристик учителя, які виявляються в його духовності, інтелігентності, гуманізмі і реалізуються в творчій педагогічній діяльності.

Крім зазначених компонентів, важливим та цікавим також стає відкрите для педагогів та психологів на межі ХХ-ХХІ століть явище фасилітації. Розробку концепції педагогічної фасилітації розпочав у 50-х роках ХХ століття К. Роджерс. Він зазначив, що навчання може бути результативним, якщо стосунки педагога з учнем полегшують процес навчання, актуалізують власне бажання вчитися. При цьому ключовим є питання саморозвитку, а не менш важливим – поняття самореалізації.

У переважній більшості педагогічні колективи нашого району творчі, самодостатні, вони сприяють розвитку особистості вихованця, допомагають йому вчитися отримувати знання, стимулюють потребу в особистісному зростанні. Тобто вони є фасилітаторами.

Зразки позитивної діяльності у цьому напрямку задекларовано у педагогічних колективах гуманітарної гімназії, загальноосвітніх школах №3, 4 м. Костополя, Деражненській, Берестовецькій загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів, Бичальській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів та ін.

Освітяни вищезазначених закладів розуміють, що реальний перехід до гуманістичної парадигми можливий лише за умови оволодіння більшістю працівниками новим педагогічним мисленням. При цьому кожен педагог від початку налаштований на те, щоб не підганяти дитину під свої уявлення про те, якою вона має стати, а формувати її майбутній образ, індивідуальну траєкторію особистісного розвитку за його (педагога) безпосередньою участю. Таким чином, ключовою фігурою на шляху реформування освіти стає педагог – фасилітатор, учитель, здатний спонукати і надихати учня на інтенсивний, усвідомлений саморозвиток.

Тому сьогодні як ніколи у педагогічній діяльності важливим є той факт, аби обмежити педагога у здійсненні технокрактичних підходів до дитини. У зв’язку з цим значимою стає роль керівника, який зобов’язаний підтримувати педагога-фасилітатора, спрямувати колектив у необхідне русло та організувати навчання для інших.

Із цією метою у педколективі визначаються пріоритетні напрямки роботи, зокрема:

- координація колективних форм і методів роботи (семінари, практикуми) ;

- самоосвіта (атестація, оволодіння новітніми технологіями) з метою вдосконалення фахової підготовки та підвищення педагогічної майстерності;

- організація заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу учнів та вчителів;

- удосконалення форм і методів навчання та контролю за розвитком знань, умінь і навичок учнів;

- активізація розумової діяльності учнів шляхом науково-дослідницької діяльності, участі в конкурсах, олімпіадах;

- міжпредметні зв’язки на уроках та в позаурочний час.

В арсеналі таких заходів позитивно зарекомендували себе методичні структури, на засіданнях яких розглянуто питання «Виявлення взаємозв’язків між індивідуальними якостями особистості педагога та його готовності до виконання ролі фальсифікатора».

Організації таких засідань передувало проведення у загальноосвітніх навчальних закладах анкетування «Готовність до здійснення фасилітативної діяльності», тренінгів.

Педагоги добре розуміють свою роль учителя-фасилітатора, тому на уроках у них панує партнерство і співробітництво, використовуються інтерактивні форми і методи роботи: проектна методика, стратегіяпрактичного мислення, «ажурна пилка», «мозковий штурм», дебати, дискусії, уроки-ігри, диспути, подорожі, екскурсії.

Однією з головних фасилітативних форм роботи є консультпункт, роботу якою можна організувати як з педагогами, учнями, так з батьками, адже є проблеми, у вирішенні яких зацікавлені всі.

Керівник і учасники консультпункту є співробітниками і партнерами. Головне завдання їх діяльності – надання допомоги, вирішення чергових проблем, аналіз особистого досвіду, розширення перспектив використання нових знань на практиці, оволодіння прийомами самоаналізу та самооцінки.

Наприклад, голови батьківського комітету гуманітарної гімназії та класні керівники 11-х класів отримали консультацію з питань проходження ЗНО, разом виробили пам’ятку з підготовки до ЗНО. Вони зустрілися зі своїми учнівськими та батьківськими колективами, поділилися інформацією та проаналізували її.

Системою стало проведення у навчальних закладах предметних тижнів. Учителі працюють із учнями-консультантами, обговорюють план проведення тижня, різноманітні організаційні питання. У свою чергу учні працюють у своїх класних колективах, що сприяє їх хорошій організації та активності у різноманітних заходах.

Одним із методів фасилітативної підготовки педагогів є обмін досвідом. Найціннішим є особистий досвід, який ми переосмислюємо самостійно. Однак дуже важливим є порівняння свого бачення з практикою і розробками інших. Наші педагоги активно здійснюють обмін досвідом із колегами на засіданні методичних структур, обласних, районних семінарах. Фасилітативна спрямованість педагогічної діяльності передбачає включення вчителів у процес творення, створення культурно-освітнього та інноваційного середовища. Проявом цього є випуск методичних посібників та участь у конкурсі-ярмарку педагогічної творчості.

Заслуговує на увагу і такий приклад. Із метою вивчення світового педагогічного досвіду педагоги гуманітарної гімназії беруть участь у різноманітних проектах, що проводяться Американськими Радами в програмі освітніх обмінів.

Участь у Міжнародних, Всеукраїнських конференціях надає реальну можливість для підвищення професійної компетентності педагога.

Щоб створити позитивний настрій, спонукати до творчості, саморозвитку, стимулювання бажання ефективно працювати у навчальних закладах району, діє система заохочень педагогічних працівників та учнів (премії; щомісячні надбавки до заробітної плати творчо працюючим учителям; премії дітям від меценатів за результативність у ІІІ і ІV етапах олімпіад із базових дисциплін та ІІ і ІІІ етапах МАН тощо).

Така фасилітативна поведінка, а також обґрунтований вибір оптимальних форм і методів, їх застосування засвідчує прагнення всіх учасників навчально-виховного процесу дійти згоди у визначенні стратегії розвитку колективу, досягти відповідних результатів.

Секція 2. Завідувачі районних (міських) методичних кабінетів (центрів).

Координатор секції: Мельник Надія Адамівна, завідувач кабінету координації методичної роботи, доцент кафедри управління освітою Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Тема. Інноваційні підходи до організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами в умовах методичного кабінету.

Фото Капча