Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Філософія. Хрестоматія

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
133
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Пропонована хрестоматія відтворює філософські погляди мислителів різних історичних епох, країн і народів. Критерієм відбору персоналій був їх внесок в становлення і розвиток філософських вчень, шкіл, течій, напрямів та наявність їхніх творів у списку першоджерел програми з дисципліни «Філософія». Виклад текстів-фрагментів супроводжується короткими вступами, що вміщують біографічні і творчі дані мислителів – авторів праць та питаннями для самоконтролю.
Розрахована на студентів, аспірантів, здобувачів і викладачів вищих навчальних закладів, а також широке коло читачів, які цікавляться філософією.
 
ЗМІСТ
 
  1. Передмова
  2. Аристотель Метафизика
  3. Еразм Ротердамський Похвала глупоті
  4. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямувати свій розум і відшукати істину в науках
  5. Кант И. Критика чистого разума
  6. Гегель Г.В.Ф. Филисофия истории
  7. Маркс К. Предисловие. К критике политической економии
  8. Сартр Ж.П. Экзистенциализм – это гуманізм
  9. Сковорода Г. Дружня розмова про душевний світ
  10. Юркевич П. Серце і його значення в духовному житті людини
 
Передмова
 
У багатогранній спадщині духовної культури людства особливе місце займає філософія, яка є особливою областю творчості, універсальним типом знання, способом рішення світоглядних проблем, однією з форм суспільної свідомості. Вона формує та розвиває свідомість та духовність людини, у світоглядному аспекті – вивчення філософії орієнтує людину на вільний вибір та особисту відповідальність. 
Кращий шлях засвоєння філософських знань, накопичених людством протягом десятка століть – ретельне вивчення філософських творів. Хрестоматія дає можливість отримати філософські знання з “перших рук”, тобто безпосередньо ознайомитися з класичними філософськими першоджерелами. Тим самим, Хрестоматія має на меті створити цілісне уявлення про філософію, викладає матеріал у максимально стислому вигляді. Саме завдяки цьому читач може самостійно поринути у світ філософської думки, безпосередньо прочитати і засвоїти ідеї і концепції мислителів різних часів. Автори-укладачі Хрестоматії прагнули ввести читача в лабораторію індивідуальної думки найбільш відомих філософів різних епох, що дає можливість зрозуміти, який шлях пройшла й нині проходить творча думка людини-філософа. 
При доборі персоналій критерієм був їх внесок в становлення і розвиток філософських вчень, шкіл, течій, напрямів та наявність їхніх творів у списку першоджерел програми з дисципліни «Філософія», що була розроблена кафедрою філософських та соціальних наук Київського національного торговельно-економічного університету. 
Виклад текстів-фрагментів супроводжується вступами, що вміщують біографічні і творчі дані філософів-авторів праць та питаннями для самоконтролю, які фактично є планом вивчення запропонованих текстів. Студент при вивченні матеріалів Хрестоматії повинен дати відповідь на всі поставлені запитання, що, в свою чергу, передбачає ведення конспекту першоджерел. Для адекватного розуміння ідей, що висвітлені в текстах Хрестоматії, необхідним є самостійне, критичне осмислення їх змісту, тому при конспектуванні уривків першоджерел обов’язковим є висловлювання власних думок та коментарів.
Тексти першоджерел, висвітлені у Хрестоматії, містять багато спеціальної термінології, що обумовлює необхідність користування філософськими словниками та енциклопедіями. 
Сподіваємося, що ознайомлення з оригінальними філософськими творами дозволить скласти більш повне уявлення про глибину та оригінальність філософського мислення. 
 
АРІСТОТЕЛЬ (384 до Р.Х. – 322 до Р.Х)
 
Арістотель – видатний давноьогрецький філософ, енциклопедист. 
Народився в 367 році до н.е.. в грецькій колонії Стагіра, звідки дістав назву „Стагіріт”. Учився в Афінах у філософській школі Платона. Був вихователем Олександра Македонського. В 335 заснував власну філософську школу— Лікей (інша назва — Перипатетична). Його творчість стосувалася практично всіх галузей знання того часу. Зібрав і систематизував величезний природничо-науковий матеріал своїх попередників, критично переоцінивши його, виходячи з власних філософських поглядів. Ним були закладені основи біології, фізики, етики, логіки, психології, соціології.
Ариістотель жив і працював у той час, коли культура вільних грецьких держав-міст досягла найвищого розквіту і почала поширюватись разом із завойовницькими війнами Олександра Македонського далеко за межі Балканського півострова. Культура Еллади проникає в Єгипет, Персію, Межиріччя Тигру і Євфрату, Середню Азію та Індію.
Великий філософ Арістотель у житті був малоприємною і різкою людиною. Тому, коли помер Олександр Македонський — його вихованець і покровитель, — Арістотель зрозумів, що його може спіткати доля філософа Сократа, засудженого афінянами на смерть. Випереджуючи таку подію, Арістотель поспішив втекти з Афін. „Хочу позбавити афінян нового злочину проти філософії”, — пояснив він друзям причину своєї втечі.Характерна риса його філософії — вагання між матеріалізмом та ідеалізмом. Залишаючись в основному на позиціях ідеалізму, Арістотель в ряді питань (особливо теорії пізнання) відстоював принципи матеріалізму. Свою філософію А. поділяв на вчення про «буття», вчення про «моменти буття», вчення про «становлення». Перша з цих частин містить вчення про сутність, її пізнання та про категорії Тут Арістотель дав критику ідей Платона, на думку якого реально існують тільки загальні ідеї, а конкретні речі б лише „тінями” ідей. Арістотель вказував, що Платон штучно відокремив поняття сутності від речей. Арістотель вважав за сутність конкретні речі, а поняття — за відображення їх. Конкретні речі становлять першу сутність, а поняття (роди і види) — другу. Коли б не існувало першої сутності, не було б і другої. Пізнання об'єктивно існуючої природи відбувається через відчуття, уявлення, поняття. 
Категорії, які служать знаряддям пізнання сутності речей, Арістотель розглядав як типи зв'язків не тільки в наших поняттях, а й як відображені зв'язки між речами і явищами. Існує десять таких категорій: сутність, кількість, якість, відношення, місце, час, положення, притаманність, дія, підпадання
Фото Капча