Фінанси підприємницьких структур

 

Фінансове планування в підприємницьких структурах – це сукупність методів і засобів визначення джерел одержання фінансових ресурсів і напрямків їхнього використання для забезпечення господарської діяльності.

У процесі фінансового планування на підприємстві розв'язується низка завдань, до яких належать:

• забезпечення фінансовими ресурсами виробничої та інвестиційної діяльності;
• розробка й обґрунтування раціональних фінансових взаємозв'язків між суб'єктами підприємництва, бюджетною системою, банками, іншими фінансовими інститутами;
• встановлення та реалізація резервів збільшення прибутку за рахунок ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Для досягнення поставлених завдань фінансовим плануванням застосовуються методи, до числа яких належать нормативний, розрахунково-аналітичний, балансовий і метод економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тому, що за основу беруться фінансові нормативи доходів і витрат господарських суб'єктів. До цих нормативів належать норми амортизаційних відрахувань, рентабельності окремих видів товарів, робіт та послуг, обігових коштів, ставки заробітної плати, норми відрахувань до фондів соціального призначення тощо.

Нормативний метод фінансового планування найпрогресивніший і найдостовірніший, проте його застосування потребує наявності фінансових норм як тих, що централізовано затверджуються державними структурами, так і тих, що приймаються безпосередньо на рівні підприємства.

Розрахунково-аналітичний метод фінансового планування ґрунтується на фактичних показниках фінансової діяльності у попередні звітні періоди. На першій стадії він потребує глибокого аналізу фінансових показників у минулі роки. На основі аналізу встановлюється вихідна база планування. Потім визначаються фактори, що можуть вплинути на фінансову діяльність у плановий період, розраховуються індекси та коефіцієнти їхнього впливу.

На основі базових показників, а також коефіцієнтів, що характеризують зміни умов діяльності підприємства та показників темпів зростання його діяльності в усіх видах підприємництва розраховуються фінансові показники на плановий період. Зазначений метод фінансового планування досить трудомісткий і потребує значної аналітичної роботи, проте на сьогодні він є найреальнішим щодо застосування.

Балансовий метод фінансового планування є заключним етапом. Його суть полягає в тому, що повинна бути досягнута збалансованість між доходами та витратами на підприємстві. Без цього фінансове планування не може використовуватися.

За нинішніх умов усе частіше застосовується метод економіко-математичного моделювання. Він ґрунтується на тому. що розробляється точна математична модель фінансової діяльності підприємства в плановому періоді. Цей метод дає змогу розраховувати декілька варіантів плану за допомогою змінних вхідних показників і відшуковувати оптимальні рішення. Метод економіко-математичного моделювання є перспективним щодо практичного застосування.

Кінцевим результатом фінансового планування є розробка фінансового плану підприємства. Він ще називається балансом доходів і видатків підприємства. За умов ринкової економіки, як правило, фінансовий план є складовою загального планового документа – бізнес-плану.

Фінансовий план підприємства – це документ, який розробляється і затверджується керівними органами, він відображає усі джерела надходження фінансових ресурсів і напрямки їхнього використання.

Так, якщо підприємству не вистачає власних доходів, то в фінансовому плані передбачається одержання банківських кредитів, позичок, доходів від випуску цінних паперів тощо. У витратах передбачається також повернення кредитів і сплата процентів за користування ними, інші витрати.

Форма фінансового плану (балансу доходів і видатків) підприємства у загальному вигляді є такою (табл. 5. 4).

Таблиця 5. 4

 

 

Показники фінансового плану дають досить вичерпну інформацію щодо результатів діяльності підприємницької структури, джерел формування фінансових ресурсів і напрямків їх використання. Проте між статтями доходів і витрат є функціональна та змістовна залежність і взаємозв'язок.

Так, наприклад, амортизаційні відрахування повинні використовуватися на фінансування капітальних вкладень. Платежі до бюджету можуть мати своїм джерелом лише прибуток підприємства тощо. Для відображення цього взаємозв'язку складається перевірочна таблиця до фінансового плану. Вона ще мас назву шахматної. Фінансовий план розробляється на один рік із розбивкою за кварталами.

За умов ринкової економіки важливе значення має розробка фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності. Розробка фінансової стратегії – важливий етап фінансового прогнозування. Він передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Фінансове прогнозування має за мету вивчення фінансових можливостей підприємства на перспективу з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Воно передбачає розробку альтернативних варіантів досягнення тих чи інших фінансових показників. Фінансове прогнозування потребує глибокого вивчення фінансової ситуації за певний проміжок часу на підприємстві, обробки значних обсягів інформації та розробки економіко-математичних моделей.

 

Фінансові відносини виникають в процесі формування, розподілу та використання його фінансових ресурсів, які є сукупністю власних та зовнішніх грошових надходжень підприємства і призначені для оплати його зобов'язань, здійснення поточних видатків для забезпечення неперервності процесу відтворення.

Елементи загальної суми фінансових ресурсів підприємства:

• статутний фонд (капітал) – для інвестування коштів в основні і оборотні фонди;
• додатковий капітал (в тому числі капітальний дохід у вигляді фонду індексацій основних засобів і нематеріальних активів) ;
• резервний фонд;
• централізовані кошти для фінансування капітальних вкладень;
• амортизаційний фонд на повне відновлення основних засобів і фонду зносу нематеріальних активів;
• фонд споживання – для фінансування відтворення робочої сили та соціально-культурних заходів;
• фонд оплати праці – для виплати основної і додаткової оплати праці;
• фонд нагромадження – для розвитку підприємства;
• відстрочена податкова заборгованість;
• резерви наступних виплат і платежів;
• нерозподілений прибуток;
• довготермінові і короткотермінові