Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Фізична і розумова працездатність студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

згідно до навчальної програми для вищих навчальних закладів України III-IV рівнів акредитації (2003 р.), відводилось 70 % часу занять, на розвиток інших якостей – 30 %. В експериментальній групі (ЕГ) вони проводилися з переважною спрямованістю на витривалість – 60 % та на розвиток інших фізичних якостей – 40 % часу занять.

Значною мірою збільшився обсяг рухової активності: обсяг загальної рухової активності збільшився на 86,6 %, а фізкультурно-оздоровчої рухової активності – більше ніж у три рази.
Завдяки високим темпам приросту показників фізичної підготовленості у студентів експериментальної групи виявлені більш значні зміни, ніж у студентів контрольної групи.
Так, швидкість бігу на 100 м у студентів експериментальної групи покращилася на 3,1 %, швидкісно-силові якості у стрибку у довжину з місця – на 18,3 %, витривалість з бігу на 3000 м збільшилася на 15,8 %, м’язова сила у згинанні і розгинанні рук в упорі лежачи – на 38 %, спритність з бігу 4 х 10 м – на 10,2 %, гнучкість у нахилі тулуба вперед з положення сидячи – на 22,3%.
У контрольній групі теж відбулися позитивні зміни, але величина зрушень була значно меншою (Р > 0,05).
Об’єктивним показником ефективності експериментальної програми з підвищення фізичної підготовленості студентів експериментальної групи є результати виконання вимог Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України.
Як свідчать дані таблиці 2, переважна більшість студентів експериментальної групи, отримавши за попереднє виконання нормативів Державних тестів 2 бали (результати з бігу на 3000 м, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, стрибка у довжину з місця, човникового бігу 4 х 9 м) і 3 бали (біг на 100 м, нахил тулуба вперед з положення сидячи), наприкінці навчального року за всіма показниками фізичної підготовленості вийшли на 4-бальний рубіж.
За шкалою оцінювання результатів випробувань фізичної підготовленості абсолютна більшість студентів на початку основного експерименту з 17 балами були віднесені до низького і нижчого за середній рівня фізичної підготовленості. У кінці експерименту більшість із них досягли середнього і вищого за середній рівня розвитку досліджуваних фізичних якостей.
Студенти контрольної групи за результатами дворазових (попередніх і кінцевих) випробувань і за шкалою їх оцінки в основному лишилися на низькому і нижчому за середній рівнях фізичної підготовленості (16-18 балів).
Як свідчать дані таблиці 3, вірогідні зміни, які відбулися під впливом експериментальної програми в обсязі рухової активності і фізичній підготовленості студентів експериментальній групи, позитивно вплинули на їх соматичне здоров’я: за показником життєвого індексу результати покращилися на 3,17 мл/кг, за силовим індексом – на 3,95 %, за індексом Робінсона – на 3,46 ум. од., за індексом пропорційності – на 7,21 см і за показником міцності статури – на 4,13 см/кг. У всіх випадках рівень вірогідності – Р < 0,001.
За абсолютними показниками у студентів контрольній групи відбулися позитивні зрушення, але порівняно зі студентами експериментальній групи, вони були також неоднозначні: у деяких випадках їх не було, у незначній кількості випадків вони були несуттєвими – Р > 0,05.
Таким чином, ми можемо констатувати, що запропоновані форми, засоби і методи експериментальної програми виявилися досить ефективними і їх можна пропонувати для впровадження у практику фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів.
Впровадження експериментальної програми в навчально-виховний процес суттєво вплинуло на покращення показників розумової працездатності студентів (табл. 4). У результаті проведеного експерименту показники розумової працездатності (зосередженість, стійкість та концентрація уваги) у студентів експериментальної групи збільшилися від 2,47 до 12,61 біт/с (більше ніж у 5 разів), коефіцієнт ефективності – від 0,44 до 0,78 ум. од., коефіцієнт продуктивності – від 0,22 до 0,72 (більше ніж у 3 рази ). У всіх випадках рівень
У вітчизняній науковій літературі є відомості про тісний взаємозв’язок розумової і фізичної працездатності з показниками фізкультурно-оздоровчої рухової активності і фізичної підготовленості (В.А. Грибков, 1995; А.В. Лотоненко, 1981; А.В. Магльований, 1991 та ін.).
Якщо у констатуючому експерименті (вихідні дані) цей взаємозв’язок практично був відсутній або дуже незначний (Р > 0,05), то у формуючому експерименті завдяки позитивному впливу експериментальної програми він значно зріс: коефіцієнт кореляції (r) збільшився від 0,289 до 0,713 (Р < 0,05). Варто зазначити, що найбільш значними виявилися рівні взаємозв’язків між індексом Гарвардського степ-тесту та показниками рухової активності (r = 0,608) і фізичної підготовленості студентів експериментальної групи – r = 0,312 – 0,713.
У п’ятому розділі „Аналіз та узагальнення результатів дослідження” наведено три групи даних, отриманих у процесі дослідження, та зіставлення їх з опублікованими науковими працями.
Результати наших досліджень підтверджують загальні закономірності, які лежать в основі фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем організму і які встановлені у численних працях інших авторів (У. Ибрагимова (1990), В.Л. Кудряшов (1991), А.В. Магльованого (1995), В.Б. Мазура (2000), та ін.).
Наші висновки співпадають з результатами досліджень І.Р. Боднар (2000), А.І. Драчука (2001), О.В.Дрозд (2000), А.В. Магльованого (1993), В.В. Пильненького (2004), що стосуються величин обсягу рухової активності студентів, їх ставлення до регулярних занять фізичними вправами і спортом, впливу різних чинників на фізичну і розумову працездатність, а також на фізичну підготовленість.
Матеріали наших
Фото Капча