Фізична реабілітація при бронхіті у підлітків

За значеннями масово-зростових індексів обстежених підлітків слід відносити до вузькогрудих (індекс пропорційності – менше 50%).

За результатами наших досліджень, довжина тіла у дівчат ІІ групи є меншою, ніж у І групі (p<0, 05). Результати ж попередніх досліджень свідчать про те, що довжина тіла практично всіх медичних груп школярів вірогідно не відрізняється [50].

Водночас, за науковими даними С. Г. Приймак із співавторами (1998), показники зросту мали суттєву різницю [8]. Подібні дані отримав і професор О. С. Куц (1994). У результаті тестування дітей 7-9 років він не виявив чітко вираженого відставання їх фізичного розвитку за період з 1985 по 1995 роки [6].

Проаналізувавши особливості фізичного розвитку підлітків при бронхіті в порівнянні із здоровими однолітками, слід відмітити, що показники пропорційності, хоча достовірно не відрізняються, мають тенденцію до зниження у хворих школярів. Їх зниження (за рахунок зменшення маси у більшості обстежених), на нашу думку, можна пояснити інтенсивним ростом кісткового остову у довжину а також наслідком слабкості дихальної мускулатури при бронхо-легеневій патології.

Аналіз об’ємних показників дихального апарату у хлопчиків підлітків показав, що вони суттєво різняться у осіб обох досліджуваних груп (табл. 2). Показники форсованих об’ємів видиху у хлопців-підлітків при бронхіті всередньому дещо менші, ніж у здорових, при ОФВ3 (на 3-й секунді видиху) ці зміни є достовірними при p < 0, 05.

Показники форсованих об’ємів видиху у хлопців-підлітків при бронхіті всередньому дещо менші, ніж у здорових, при ОФВ3 (на 3-й секунді видиху) ці зміни є достовірними при p < 0, 05 (табл. 2).

 

Таблиця 2

Об’ємні показники стану зовнішнього дихання у підлітків n=60

ПоказникиХлопчикиДівчатка

Експери-ментальна групаКонтрольна група

PЕкспери-ментальна групаКонтрольна група

Р

M m

M   m

M   m

M   m

 

ФЖЄЛ, л3, 08 0, 08

3, 60 0, 20

< 0, 052, 94 0, 06

3, 09 0, 28

> 0, 05

ЖЄЛ, л3, 33 0, 12

4, 30 0, 23

< 0, 053, 16 0, 05

3, 79 0, 13

< 0, 05

ОФВ1, л1, 97 0, 16

2, 06 0, 20

> 0, 052, 02 0, 09

2, 77 0, 22

< 0, 05

ОФВ2, л2, 09 0, 18

2, 21 0, 15

> 0, 052, 13 0, 10

2, 93 0, 25

< 0, 05

ОФВ3, л2, 09 0, 21

2, 22 0, 12

< 0, 052, 14 0, 12

2, 93 0, 18

> 0, 05

 

Вищенаведені дані вказують на помітну тенденцію до функціональних зрушень, які свідчать про наявність захворювань дихальної системи, а саме бронхіту. А саме об’ємні показники підлітків, які хворіють на бронхіт суттєво нижчі, ніж у їхніх здорових однолітків, та знижені по відношенню до норми. Це вказує на те, що у здорових підлітків більша дихальна поверхня легень, що й забезпечує ефективну альвеолярну вентиляцію і, як наслідок – підвищену потребу організму у дифузії газів через мембрану альвеол і капілярів.

Разом з тим, необхідно зазначити про досить низькі об’ємні показники у підлітків експериментальної групи, які перебувають на гранично нижчому рівні норми. Особливо це стосується ЖЄЛ і ОФВ. Це свідчить про слабкість м’язової системи, зокрема дихальних м’язів [4, 5].

На базі лабораторії фізіології спорту було проведене повторне дослідження антропометричних параметрів і визначення індексів фізичного розвитку у підлітків, які хворіють на бронхіт. За результатами наших досліджень довжина тіла підлітків, які хворіють на бронхіт, виявлена чітка тенденція до збільшення антропометричних параметрів у хлопчиків та дівчаток (табл. 3). Показники зросту і маси тіла при цьому різняться недостовірно (p>0, 05).

 

Таблиця 3

Динаміка антропометричних показників підлітків, які хворі на бронхіт n=40

№ПоказникиХлопці (n=20) Дівчата (n=20) 

грудень

2006 р. квітень 2007 р. грудень 2006 р. квітень 2007 р. 

1. Зріст (m), см163, 70±3, 24165, 4±2, 6158, 8±1, 52160, 5±1, 02

2. Маса (h), кг47, 2±2, 950, 64±1, 647, 10±2, 0451, 5±1, 8

3. Обхват грудної клітки (y), см70, 5±3, 0176, 2±2, 2*70, 1±1, 475, 1±1, 2**

4. Індекс Кетле, кг/м217, 7±0, 0518, 6±0, 0318, 7±0, 8120, 00±0, 74

5. Індекс пропорційності, % 43, 0, 7±2, 446, 2±2, 144, 14±0, 746, 8±0, 5

 

Примітки: * – достовірність відмінностей між різними періодами дослідження у хлопців (p<0, 05) ;

** – достовірність відмінностей між різними періодами дослідження у дівчат (p<0, 05)

 

Обхват грудної клітки після застосування засобів фізичної реабілітації порівняно з початком дослідження достовірно збільшився у хлопців та дівчат, які хворіють на бронхіт (табл. 3). Це, на нашу думку, підтверджує позитивний вплив засобів лікувальної фізкультури на дихальну мускулатуру.

Дані формуючого експерименту не виявили достовірного збільшення масово-зростових індексів підлітків, які хворіють на бронхіт, після реабілітаційних заходів (табл. 3). У дівчат з бронхо-легеневою патологією цей показник став більш наближеним до норми (табл. 3).

Динаміка значень індексів пропорційності за період дослідження вказує на наближення їх до норми (50%) при (p>0, 05).

Таким чином проведені дослідження показали, що використання запропонованої програми фізичної реабілітації дозволило досягти покращення параметрів фізичного розвитку при бронхіті у підлітків. Відмічено достовірне збільшення обхвату грудної клітки, що ймовірно, може бути наслідком збільшення не тільки грудної клітки, але й об’єму дихальної мускулатури. Останнє може свідчити про збільшення сили дихальних м’язів.

Аналіз об’ємних показників дихального апарату при бронхіті у підлітків у різні періоди дослідження показав, що вони суттєво різняться (табл. 4.). При цьому прослідковується тенденція до покращення попередніх результатів дослідження.

 

Таблиця 4

Динаміка об’ємних показників стану зовнішнього дихання при бронхіті у підлітків n=40

ПоказникиХлопці (n=20) Дівчата (n=20) 

грудень 2006 р. квітень 2007 р. грудень 2006 р. квітень 2007 р. 

ФЖЄЛ, л3, 08 + 0, 083, 9 + 0, 1*2, 94 + 0, 06 3, 5 + 0, 05

ЖЄЛ, л3, 33 + 0, 124, 8 + 0, 2*3, 16 + 0, 054, 0 + 0, 07

ОФВ1, л1, 97 + 0, 162, 09+ 0, 20*2, 02 + 0, 092, 2 + 0, 12

ОФВ2, л2, 09 + 0, 182, 36 + 0, 152, 13 + 0, 102, 5 + 0, 11

ОФВ3, л2, 09 + 0, 212, 37 + 0, 122, 14 + 0, 122, 6 + 0, 11

Примітки: * – достовірність відмінностей між різними періодами дослідження у хлопців (p<0, 05) ;

** – достовірність відмінностей між різними періодами дослідження у дівчат (p<0, 05).

 

Після проведення реабілітаційних заходів виявлено достовірне збільшення показників ЖЄЛ у дівчат і хлопців, які мають бронхолегеневу патологію. При цьому після проведення дослідження ЖЄЛ і ФЖЄЛ знаходиться в межах норми.

У підлітків при бронхіті як хлопчиків, так і дівчаток, динаміка зміни показників об’єму форсованого видиху характеризується зростанням до 3-ї секунди видиху, а до застосування реабілітаційних заходів – зростання відмічалось до рівня 2-ї секунди. У дівчаток динаміка змін від ОФВ1 до ОФВ3 ї більш виразною динаміка зміни об’єму форсованого видиху у підлітків при бронхіті, є дещо нижчою. Значення показників об’єму форсованого видиху теж достовірно зросли після курсу реабілітації (табл. 4).

Вищенаведені дані вказують на помітну тенденцію до покращення об’ємних показників функції зовнішнього дихання після занять ЛФК при бронхіті у підлітків. Це свідчить про збільшення дихальної поверхні легень, покращення альвеолярної вентиляції і як наслідок, – краще забезпечення киснем життєво важливих процесів в організмі підлітків.

Висновки. У підлітків, які хворіють на бронхіт, відмічено тенденцію до зниження індексів фізичного розвитку здебільшого за рахунок зменшення обхвату грудної клітки і маси тіла. У хворих виявлено погіршення легеневої вентиляції, зниження стійкості до гіпоксії, погіршення альвеолярної вентиляції, зниження бронхіальної прохідності. Використання запропонованої програми фізичної реабілітації дозволило досягти покращення параметрів фізичного розвитку при бронхіті у підлітків, а також відмічена тенденція до покращення об’ємних показників функції зовнішнього дихання та його ефективності внаслідок збільшення сили дихальних м’язів і дихальної поверхні легень, покращення альвеолярної вентиляції та довільного управління диханням.

 

 

Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия. – М. : Медицина, 1990. – 383с.

Бенедь В. П., Давиденко И. М., Босый М. К. Функциональное состояние сердечно-сосудистой и дыхательной системы у выпускников городских и средних школ // Возрастные особенности физиологических систем детей и подростков: тезисы второй всесоюзной конференции. – М., 1981. – С. 77-78.

Гембицкий Е. В. Нейроциркуляторна дистония. В руководстве «Диагностика и лечение внутренних болезней. « – М. : Медицина, 1998. – т. І. – С. 12-20.

Дубилей В. В., Дубилей П. В., Кучкин С. Н. Физиология и патология системы дыхания у спортсменов. – Казань: Изд-во Казанс. ун-та, 1991. – 144 с.

Кузнецова Т. Д., Назарова Н. Б. Исследования внешнего дыхания и газового состава в крови детей. – М. : Медицина, 1976. – 175 с.

Куц О. С. Організаційно-методичні основи фізкультурно-оздоровчої роботи зі школярами, які проживають за умов підвищеної радіоактивності: Автореф. дис. …д-ра. пед, наук. – К., 1997. – 40 с.

Пилипчук В. В. Особливості морфофункціональних адаптивних систем // Наук. вісник ВДУ. – 1998. – № 4. – С. 102-104.

Приймак С. Г., Ущенко З. Д., Гайова Н. В. Залежність функціональних показників від морфологічних ознак дітей та підлітків, що мешкають в зоні радіоактивного забруднення, внаслідок аварії на ЧАЕС // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Фізична культура, спорт та здоров'я нації». – Ч. 3. – Київ-Вінниця, 1998. – С. 197.

Степук О. В. Характеристика фізичного розвитку різних вікових груп та категорій населення при дії антропогенних факторів // Вісник морфології. – 2002. – Т. 8, №2. – С. 337-338.

Чеботарьова В. Д., Майданник В. Г., Бурлай В. Г. та ін Стан здоров’я дітей, мешканців великого міста, за данними поглибленого профілактичного огляду // ПАГ. – 1993. – №1. – С. 3-4.

Чиженюк Т. М. Функциональные изменения дыхательной и сердечно-сосудистой системы девочек 10-12 лет под влиянием плавательной нагрузки применяемой на уроках физической культуры в общеобразовательной школе: Автореф. канд. дис.. – М., 1981. – 28 с.