Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Фізичне навантаження в комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Фізичне навантаження в комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму
 
Джига О. Д.
Рівненська обласна клінічна лікарня
 
Анотація. Проведений аналіз впливу фізичного навантаження в комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму. Представлені сучасні підходи до застосування лікувальної фізичної культури і масажу хворим на бронхіальну астму.
Ключові слова: бронхіальна астма, лікувальна фізична культура, масаж.
Аннотация. Проведен анализ влияния физической нагрузки в комплексном лечении больных бронхиальной астмой. Представлены современные подходы к применению лечебной физической культуры и массажа больными бронхиальной астмой.
Ключевые слова: бронхиальная астма, лечебная физическая культура, массаж.
Annotation. The analysis of physical training in complex treatment patients with bronchial asthma. medical physical training, massage
Key words: bronchial asthma, medical physical training, massage.
Постановка проблеми. Проблема захворюваності на бронхіальну астму (БА) сьогодні має воістину світовий масштаб, тому і набуває все більшого медико-соціального значення. Люди різного віку, різних національностей, з різними матеріальними статками однаково схильні до цього хронічного захворювання дихальних шляхів. При недостатньому лікуванні або його відсутності це захворювання може не тільки негативно впливати на якість життя, але й призвести до смерті.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У світі понад 300 млн людей хворіють на бронхіальну астму, що становить близько 8% серед дорослого населення і 14% серед дитячого. Захворюваність з кожним роком на БА зростає [1, 3, 5, 12].
За даними ВООЗ у світі щорічно реєструється 180 тис. смертей з причини БА, кожна 25а смерть обумовлена цією патологією. Соціальне значення цієї проблеми і матеріальні затрати є значними як для держави, так і для хворих. Вважається, що в більшості випадків БА, що діагностується в дорослому віці, мала дебют ще в дитинстві. Близько 50% випадків дитяча БА розпочинається у віці до 5ти років, але діагноз виставляється через 2-4 роки після початку хвороби.
На щастя, БА можна успішно лікувати і в багатьох випадках добиватись повного контролю над нею, хворі можуть жити довго і повноцінно. Зараз є чимало наробок по лікуванню БА. У 2002 р. ВООЗ прийнята обновлена глобальна ініціатива по бронхіальній астмі (GINA), а в Україні це затверджено наказом МОЗ України № 499 від 28. 10. 2003 р. [2, 4, 8, 9].
Крім медикаментозного лікування в всьому світі в практику почали впроваджувати так звані школи астми. Це короткий освітній курс для пацієнтів, родичів хворих. Мета таких навчальних програм – інформувати пацієнта (родичів) про захворювання, зміну способу життя хворого, способу лікування, а також можливість пацієнтів оцінити тяжкість свого стану та адекватність протиастматичного лікування.
Вивчаючи літературу та знайомлячись з практичною роботою лікарів, нам здається, що недостатньо надається уваги питанню фізичного навантаження
Адже як ми знаємо, великий італійський лікар Джероламо Кардано (Girolamo Cordaniss)  (1506 – 1576) діагностував у англійського єпископа бронхіальну астму і призначив йому лікування: відповідну дієту, заміну пухової перини на спеціальну підстилку із тканини і фізичні вправи. Хворий одужав.
Як бачимо, що ще в епоху Відродження лікарі застосовували фізичні вправи як складову частину лікування. Для більшості хворих на БА фізичне навантаження є основним фактором, що провокує загострення. Якщо при фізичному навантаженні виникає бронхоспазм, який проходить через 30-40 хв самостійно в спокої – це БА фізичного навантаження. Для цих хворих єдиним тригером є фізичне навантаження. БА фізичного навантаження – це не особлива форма БА, а одне з проявів гіперчутли-вості дихальних шляхів. Ефективним методом профілактики загострення БА є інгаляція В2-агоніста короткої дії перед фізичним навантаженням. Необхідно сказати, що БА фізичного навантаження лікується загальноприйнятими препаратами (В2- агоністи, інгаляційні ГКС, антистамінні, антилейкотриєни, антихолінолітики тощо), є одним з проявів гіперчутливості дихальних шляхів. Ефективним методом профілактики загострення БА є інгаляція В2-агоніста короткої дії перед фізичним навантаженням. Необхідно сказати, що БА фізичного навантаження лікується загальноприйнятими препаратами (В2-агоністи, інгаляційні ГКС, антистамінні, антилейкотриєни, антихолінолітики тощо) [6, 7, 10, 13].
Результати дослідження та їх обговорення. Хворим на БА фізичного навантаження не треба уникати фізичної активності. Мета лікування БА фізичного навантаження полягає в тому, щоб добитися як можна більшої фізичної активності, без проявів симптомів хвороби.
Ефективність лікувальної гімнастики у хворих на БА обумовлено механізмом лікувальної дії фізичних вправ. Відомо, що імпульси, які виникають при виконанні фізичних вправ зі сторони скелетних м'язів, викликають відповідну реакцію в корі головного мозку і підкорці. Ця реакція не тільки зменшує збудження патологічної домінанти, але впливає і на регуляцію діяльності дихальної системи по принципу моторно-вісцеральних рефлексів.
Спазм бронхіальної мускулатури, що наступає при БА, рефлекторно зменшується при виконанні дихальних вправ з вимовою звуків на видиху, а також вправ на розслаблення. При заняттях лікувальною гімнастикою зменшуються явища дискоординації дихальних рухів ребер і діафрагми, проходить збільшення рухливості грудної клітки і діафрагми. Достатня участь в диханні діафрагми сприяє виділенню секрету слизової оболонки бронхів. Після закінчення виконання вправ їх дія продовжується виражатись в тому, що дихання протягом деякого часу здійснюється більш правильно і хвилинний об'єм дихання зменшується.
При систематичних заняттях лікувальною гімнастикою збільшується функціональна сила апарату зовнішнього дихання, що виражається у збільшенні показників зовнішнього дихання.
Лікувальна гімнастика повинна проводитись в будь-якій стадії БА, під час загострення і ремісії, але підхід повинен бути строго індивідуальним.
У хворих з тяжким загостреням доцільним є проведення масажу спини і грудної клітки, вправ на розслаблення і направлених на регуляцію дихання, враховуючи при цьому фази вдиху і видиху, а також паузи.
Якщо стан хворого задовільний, немає задишки в спокої і при помірному фізичному навантаженні, а показники апарату зовнішнього дихання знижені не більше, ніж на половину, рекомендується проводити заняття лікувальної гімнастики з включенням більше вправ на розслаблення, “звукову гімнастику” з вимовою звуків (а, о, у, і, ж, з тощо), діафрагмальне дихання під рахунок із збереженням часового співвідношення фаз вдиху і видиху. Гімнастичні вправи включаються в невеликій кількості. В основному – це елементарні вправи для тулуба з нахилами і поворотами в залежності від локалізації запального процесу і наявності плевральних злук, вправи для дрібних і середніх м’язових груп кінцівок. Важливо, щоб хворий узгоджував рухи з диханням спочатку сидячи, а потім при ходьбі.
Всі вправи проводяться в повільному і середньому темпах. Сумарне навантаження спочатку курсу лікування мале, потім помірне.
Загальна тривалість занять – 20-25хв.
При явних ознаках покращення стану, відсутності нападів бронхіальної астми, відсутності нападів бронхіальної астми, покращення функції зовнішнього дихання, зменшення явищ бронхоспазму (сильна група) заняття лікувальною гімнастикою проводяться із збільшенням навантаження. В комплекс включаються вправи з початковим положенням стоячи із значно більшою кількістю гімнастичних вправ. Темп виконання вправ із розслабленням (в заключній частині занять), “звукова гімнастика”.
Всі вправи виконуються із строгим дотриманням співвідношення фаз вдиху, видиху, паузи. Загальна тривалість заняття – 25-30 хв.
Контроль за рівнем навантаження і ефективності занять проводиться з допомогою підрахунку пульсу, частоти дихання, показників зовнішнього дихання.
Висновки. У хворих, які не займаються лікувальною гімнастикою, зміни вентиляції легень наступають за рахунок менш ефективного компоненту, тобто за рахунок частоти, а не глибини дихання.
Тривалість відновного періоду після виконання фізичних навантажень в осіб, які займаються лікувальною гімнастикою, теж скорочуються. Отже, включення лікувальної гімнастики в комплекс лікувальних заходів хворим на бронхіальну астму є необхідним для швидшого отримання бажаних результатів.
Заняття фізкультурою повинні бути частиною схеми лікування хворих на БА.
 
Література
 
GLOBAL INITIATIVE FOR ASTHMA Національні інститути здоров'я США. Національний інститут серця, легень, крові. Перегляд 2002 р.
Навчальна програма з бронхіальної астми. Zorica M. Zivkovic, Head of Department of Pediatric Pulmonology Chief of Bronchoscopy Unit of Children's Hospital for lungs Diseases and TB Medical Center “Dr Dragisa Misovic”, “Новости медицины и фармации” №318, 2010.
Фещенко Ю. І. – директор ДУ “Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського”. Полноценная жизнь для больных бронхиальной астмой. Современные методы терапии бронхиальной астмы доступны и в Украине. “Здоров'я України”, № 10 (239), 2010.
Как помочь больным бронхиальной астмой жить полноценно? Л. А. Яшина – зав. відділення діагностики, терапії і клінічної фармакології захворювань легень Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України. “Здоров'я України”, №19 (152), 2006.
ІІІ национальный астма – конгресс – событие, объединяющее профессионалов, Юрій Фещенко, «Український медичний часопис», № 6 (74), 2009.
Лечебная гимнастика в комплексном лечении больных бронхиальной астмой. Л. Л. Нечаева, Е. Н. Главдецкая, «Проблемы пульмонологии», выпуск 6. – Ленинград: Медицина, 1977.
Данько Ю. И. Кортикальная регуляция дыхания и ее пределы при выполнении физических упражнений. – В кн. : Материалы І Европ. Конгресса спорт. медицины. – Прага, 1960. – С. 47-58.
Могендович Р. М. Рефлекторное взаимодействие локомоторной и висцеральной систем. – Л., 1957.
Kohlrausch W. Ausgleich von Zivilizationsschänden durch Bewegungs therapie und Massage. – “Arch. Phys. Therapie”, 1957, H. 3, S. 276-283.
Pocket guide for asthma management and prevention in children – GINA, 2006.
Randolph C. Exercise-induced asthma: update on pathophysiology, clinical diagnosis, and treatment. Cuur Probl Pediatr 1997; 27; 53-77.
Ram FS, Robinson Sm, Black PN. Physical training for asthma. Cochrane Database Syst Rev 2000; 2.
Бронхиальная астма. Г. Б. Федосеев, Г. П. Хлопотова. – Ленинград: Медицина, 1988. – С. 78-85, 221-222.
Фото Капча