величина пластичності відповідає більш рухомій системі. З ростом величини К (табл. 2) значно падає рухомість (збільшується пластичність) суспензій барвників I-III, для барвника IV її зміна незначна. Зниження рухомості суспензій барвників I, II і III (поліциклічні хінони) пояснюється пониженою сорбційною активністю високомолекулярної фракції, яка за розріджувальною спроможністю поступається низькомолекулярній. Наявність в молекулі барвника IV окси- і аміногруп надає поверхні гідрофільні властивості, що знижує сорбцію низькомолекулярної фракції.
Пошук
Фізико-хімічне обгрунтування технологій кольорування текстильних матеріалів новими випускними формами органічних барвників
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
44
Мова:
Українська
Вивчена рухомість суспензій барвників в присутності ПАР різної природи. Встановлено, що ПАР, які використовуються для приготування випускних форм барвників, по розріджувальній спроможності розташовуються в наступний ряд:
Диспергатор СС > Диспергатор НФ > Диспергатор ФС > Лігнопол ВФК.
Таким чином, текучість рідинних випускних форм барвників можна регулювати шляхом підбору співвідношення полімерних фракцій ПАР, або їх природи.
Таблиця 2
Пластичність водних суспензій барвників з Диспергатором НФ різного складу
На основі експериментальних даних по розріджувальній спроможності ПАР розроблено склад пасти Кубового яскраво-зеленого СП, який дозволив усунути тиксотропію. За фізико-хімічними і колористичними показниками розроблена випускна форма відповідає кращим зарубіжним аналогам. Паста Кубового яскраво-зеленого СП випробувана з позитивним результатом на текстильних підприємствах України.
В підрозділі 3. 4 проведено обгрунтування більш продуктивних і економічних технологій кольорування за допомогою малопінних випускних форм кубових і дисперсних барвників. В процесах застосування випускних форм кубових і дисперсних барвників утворення піни призводить до нерівномірного фарбування, особливо коли текстильний матеріал рухається з великою швидкістю або проводиться помпування фарбувального розчину через товщу текстильного матеріалу. З метою запобігти утворенню піни в фарбувальній ванні, в випускні форми барвників вводять антипінники.
В процесах фарбування використовують препарати антипінника на основі силіконових полімерів у вигляді стійких емульсій. Однак, ці препарати мають високу вартість, дефіцитні і в ряді випадків погіршують якість випускних форм барвників і пофарбованих матеріалів. В результаті проведених досліджень розроблено препарат антипінника, який позбавлений вище перерахованих недоліків, і являє собою емульсію типу масло в воді (торгова марка «Піногаль»). Дисперсною фазою в цій емульсії є дибутилфталат, а емульгатором – неіоногенна ПАР ОП-10.
Суспензії барвників у присутності ПАР утворюють досить стійкі піни за рахунок більш сильних гідрофобних взаємодій між барвником і ПАР, ніж між самими ПАР. Вивчена антипінна спроможність розробленого препарату Піногаль в порівнянні з антипінниками на основі силіконових полімерів марок КЕ-10-12, КЕ-10-19, КЕ-10-26 і зарубіжним антипінником Nofoam ЕМ-30 (фірма ACNA, Італія). Антипінники по своїй ефективності розташовуються в наступний ряд:
КЕ-10-12 < КЕ-10-19 < Nofoam ЕМ-30 < Піногаль < КЕ-10-26.
Розроблений антипінник Піногаль достатньо ефективний в процесах застосування випускних форм барвників, має низьку вартість, доступний і не погіршує ступінь дисперсності та стійкість випускних форм барвників.
Піногаль запроваджено в виробництво випускних форм органічних барвників на ВАТ «Краситель» і АТВТ «Пігмент» (Росія). Препарат антипінника захищений авторським свідоцтвом СРСР.
Джерелом піни являються також вирівнювачі забарвлень. Тому, для процесу фарбування текстильних матеріалів органічними барвниками в присутності вирівнювачів, розроблено піногасник на основі трибутилового ефіру фосфорної кислоти і тетраметилдодекадііндіолу. Піногасник захищений авторським свідоцтвом СРСР.
В підрозділі 3. 5. подано результати одержання некурних випускних форм барвників. Куріння барвників, при зважуванні та приготуванні фарбувальних ванн, приводить до порушення санітарних норм приміщень, забрудненню устаткування і речовин, які зберігаються в тому ж приміщенні, значних втрат дорогого барвника.
Для обезкурювання порошків кубових і дисперсних барвників використовують силіконові полімери (поліетилсилоксанова рідина). Їх використання має ряд недоліків.
На підставі розглянутого механізму обезкурювання порошкових випускних форм кубових і дисперсних барвників рекомендовано використання емульсій органічних розчинників. Досліджені в якості інгібіторів куріння ефіри фталевої, адипінової, себацинової кислот. Найкращі результати одержані при використанні емульсії ефірів фталевої кислоти. В ряду диметилфталат – дибутилфталат діоктилфталат найбільш доступним по ціні являється дибутилфталат (2-3 гривні/кг), а по обезкурній дії вони близькі. Крім того, емульсія дибутилфталата (Піногаль) по ефективності обезкурювати порошки кубових і дисперсних барвників відповідає, а в деяких випадках і перевершує емульсію поліетилсилоксанової рідини. Отже, Піногаль дозволяє одержувати некурні випускні форми кубових і дисперсних барвників з більш низькою собівартістю і виконує подвійну функцію – інгібітора куріння та антипінника. Випускні форми дисперсних барвників – синього пеф і синьо-зеленого, в рецептурі яких використаний антипінник і інгібітор куріння Піногаль, випробувані з позитивним результатом на Дарницькому шовковому комбінаті при кольоруванні синтетичних текстильних матеріалів.
В підрозділі 3. 6 викладено результати одержання більш якісних текстильних матеріалів шляхом використання випускних форм кубових барвників з пониженою міграцією при проміжній сушці в процесі суспензійного фарбування. Міграція барвника приводить до його нерівномірного розподілення на тканині. В кінцевому результаті, це призводить до нерівності і неоднакової інтенсивності фарбування обох сторін тканини, більш інтенсивне фарбування пружка.
Вивчені міграційні властивості тонкодисперсних порошків кубових барвників з різним вмістом барвника в випускній формі. З підвищенням концентрації барвника в випускній формі Кубового коричневого СК з 30 до 60% (рис. 5) поріг міграції (вологість тканини, при якій починається міграція) при проміжній сушці в процесі суспензійного фарбування зростає з 25% до 46%, а ступінь міграції знижується (наприклад, при 70% -ній вологості тканини з 43% до 24%). Аналогічні залежності були одержані і для Кубового яскраво-оранжевого КХ з вмістом барвника в випускній формі 30%