Фондові біржі, їх функції та операції

 

 

Вступ 

Розділ І. Особливості учнів освітньо-вікової групи «Студенти» 

1.1. Характеристика фізіологічних, психологічних, соціальних властивостей студентів 

1.2. Визначення особливостей навчання і виховання освітньо-вікової групи «Студенти» 

1.3. Висновки та рекомендації стосовно викладання економіки в даній віковій категорії

Розділ ІІ. АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ДЖЕРЕЛ З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІКИ 

2.1. Аналіз викладення обраної економічної теми в навчальних, наукових та методичних джерелах

2.2. Висновки і рекомендації до побудови власної методичної розробки з викладання економічної теми 

Розділ 3. Навчально-методична розробка викладання економічної теми «Фондова біржа, її функції та операції» 

3.1. Планування 

3.2. Мотивування 

3.3. Організація заняття 

3.4. Контроль 

Висновок 

Список використаної літератури

 

 

Дана методична розробка обраної економічної теми є актуальною, адже фондова біржа є важливою складовою фінансового ринку, без якого економічне життя країни є неможливим. Фондова біржа як економічна категорія в Україні перебуває в дуже скрутному становищі і потребує «реабілітації». Студентам необхідно усвідомити важливість даної теми і осмислити її, для того щоб поступово розвивати своє економічне мислення, та поповнити свої знання з основ економічної теорії.

Мета роботи: створити методичну розробку заняття за темою «Фондові біржі, їх функції та операції» з «Основ економічної теорії» для студентів 1-го курсу ВНЗ.

Відповідно до мети, я визначила наступні завдання:

• Визначити особливості освітньо-вікової групи «Студенти» та знайти правильний підхід викладання економічної теми саме для цієї вікової категорії.
• Спланувати та спроектувати структуру заняття.
• Продумати хід уроку, методи мотивації, підібрати ефективні види контролю.
• Підібрати такі матеріали з даної теми, щоб зацікавити студентів у її вивченні.

Цілі написання курсової роботи:

• Навчитися самостійно створювати методичні розробки занять з економіки;
• Навчитись раціонально розподіляти час заняття;
• Навчитись чітко та лаконічно викладати матеріал з економічної теми, при цьому зацікавлювати студентів;
• Навчитись підбирати ефективні методи мотивації та контролю з розрахунком на дану освітньо-вікову групу.

 

 

 

Термін «студент» (від лат. studens (studentis) – такий, що старанно працює; той, що займається) означає того, хто наполегливо працює, робить справу, тобто опановує знання, вивчає (студіює) науку.

Вважається, що студентів, порівняно з іншими групами молоді цього віку, відрізняють такі риси:

• вищий освітній рівень;
• велике прагнення до знань;
• висока соціальна активність;
• досить гармонійне поєднання інтелектуальної і соціальної зрілості.

Загалом студента як людину певного віку і як особистість можна охарактеризувати з трьох сторін:

• з психологічної, як єдність психічних процесів, станів і властивостей особистості. Головне в психологічному аспекті розгляду – це психічні властивості (спрямованість, темперамент, характер, здібності), від яких залежить перебіг психічних процесів, виникнення психічних станів, вияв психічних утворень. Проте, вивчаючи конкретного студента, треба враховувати разом з тим особливості конкретно його психічних процесів і станів;
• з соціальної, в якій втілюються суспільні відносини, якості, породжені приналежністю студента до певної соціальної групи, національності тощо;
• з біологічної, яка включає тип вищої нервової діяльності, будову аналізаторів, безумовні рефлекси, інстинкти, фізичну силу, статуру, риси обличчя, колір шкіри. Ця сторона в основному визначена спадковістю і вродженими задатками, але у відомих межах змінюється під впливом умов життя. Вивчення цих сторін розкриває якості і можливості студента, його вікові і особистісні особливості.

Це вік безкорисливої жертовності та повної самовіддачі. Поряд з тим для студентів характерним є також невмотивований ризик, невміння передбачити наслідки своїх вчинків, в основі яких лежать не завжди гідні мотиви. Спостерігається інфантильність, несамостійність, підвищений рівень конформізму, нездатність протидіяти негативному впливу найближчого соціального оточення, особливо якщо це референтна група.

Студентський вік – надзвичайно важливий період становлення «Я-концепції» як ядра особистості. «Я-концепція» майбутнього фахівця – складна, динамічна система уявлень студента про себе як особистості й суб’єкта навчально-професійної діяльності.

У студентському віці діють всі механізми соціалізації: засвоєння соціальної ролі студента, підготовка до оволодіння соціальною роллю (спеціаліста-професіонала), механізми наслідування та механізми соціального впливу з боку викладачів та студентської групи. Явища конформізму також можуть спостерігатися в студентському середовищі.

Студентський вік характеризується також прагненням самостійно й активно обирати певний життєвий стиль та ідеал, що відповідає умовам соціалізації, згідно з якими індивід повинен відігравати активну роль. Отже, навчання у вищих навчальних закладах є потужним фактором соціалізації особистості студента і цей процес відбувається впродовж самої життєдіяльності студентів і викладачів.

 

Вища освіта робить величезний вплив на психіку людини, розвиток її особистості. За час навчання у ВНЗ, за наявності сприятливих умов, у студентів відбувається розвиток всіх рівнів психіки. Вони визначають спрямованість розуму людини, тобто формують склад мислення, який характеризує професійну спрямованість особистості. Для успішного навчання у ВНЗ необхідний досить високий рівень загального інтелектуального розвитку, зокрема сприймання, уявлення, пам'яті, мислення, уваги, ерудованості, широти пізнавальних інтересів, рівня володіння визначеним колом логічних операцій тощо. При деякому зниженні цього рівня можлива компенсація за рахунок підвищеної мотивації або працездатності, посидючості, ретельності і акуратності в учбовій діяльності.