Формування інформаційно-освітнього середовища в системі навчання майбутніх економістів

А. Ясінський,

І. Романюк

 

 

Основною задачею сучасної освіти являється створення системи неперервного розвитку всебічно розвинутої, гармонійної особистості. Вона дозволяє формувати інформаційну культуру особистості, направлену не тільки на отримання знань, умінь і досвіду для взаємодії з сучасними технічними засобами, але і на формування інформаційного світогляду людини, підготовки і адаптації до умов життя і праці в інформаційному суспільстві. Перетворення в економічній та соціальній сферах нашого життя вимагають нових підходів до розбудови всієї системи освіти і висувають на перший план завдання розробки нових технологій навчання, які забезпечували б високоякісну підготовку професійних кадрів, зокрема з економіки. В умовах становлення інформаційного суспільства чітко постає проблема формування інформаційно-освітнього середовища в системі навчання майбутніх економістів.

Відмінною особливістю сучасної професійної освіти є наявність в системі підготовки економістів домінуючого елементу – інформаційного середовища, яке забезпечує активне використання інформаційних технологій в навчальному процесі.

Саме поняття інформаційного середовища в даний час знаходиться в стадії визначення. Шлях формування цього поняття був розпочатий концепцією Ю. А. Шрейдера, який вбачав в інформаційному середовищі не тільки провідника інформації, але й розглядав його як впливового фактора на своїх учасників. [2] Подальшим дослідженням займались А. А. Калмиков, М. А. Хачатуров. Вони виділяють віртуальні освітні середовища, що сприяють творчому досягненню Себе Нового, тобто особистості, яка знаходиться в процесі творчого пошуку, освоює як нові знання, так і нові ступені вільності, – аксіологічний підхід [5]. А. Я. Данилюк виділяє інтегровані і розприділенні навчальні середовища, для опису яких використовує модель інтелектуальної поведінки Ю. М. Лотмана [1]. Ми, під інформаційно-освітнім середовищем, будемо розуміти системно організовану сукупність засобів передачі даних, інформаційних ресурсів, комплекс апаратно-програмного і організаційно-методичного забезпечення, орієнтованого на задоволення навчальних потреб студентів.

В інформаційно-освітньому середовищі підготовки майбутніх економістів можна виділити п'ять блоків:

1.Ціннісно-цільовий – сукупність цілей і цінностей освіти, які застосовуються для досягнення поставленої цілі навчання;

2.Програмно-методичний – вся необхідна інформація відносно можливих стратегій, форм і програм підготовки студентів економічних спеціальностей;

3.Інформаційно-знаннєвий – система знань і вмінь студента, яка складає основу його професійної діяльності, а також визначає властивості пізнавальної діяльності, що впливають на її ефективність;

4.Комунікаційний – сукупність форм взаємодії між учасниками навчального процесу;

5.Технологічний - система засобів навчання, які використовуються в інформаційно-освітньому середовищі підготовки економістів.

Оскільки інформаційний компонент являється одним із основним в економічній сфері людської діяльності, і основу його методології складає оперування даними, то необхідно навчити студентів чітко представляти свої професійні можливості і обмеження, знаходити інтелектуальні і психологічні ресурси для розв'язання поставлених задач. Тому, інформаційно-освітнє середовище підготовки майбутніх економістів повинно мати наступні властивості:

‒Інформативність (комплексний розгляд матеріалів інформаційних ресурсів);

‒Системність (побудова зв'язків між наявними знаннями і отриманою новою інформацією);

‒Інтеграція інформаційних об'єктів і технологій в професійну діяльність;

‒Орієнтованість на економічний курс країни;

‒Управління (планування організаційних форм навчального процесу з врахуванням індивідуальних особливостей студентів, можливість корекції навчального процесу);

‒Гуманізація відносин.

Згідно галузевого стандарту вищої освіти України, в освітньо-кваліфікаційній характеристиці молодшого спеціаліста спеціальності 5. 050104 – «Фінанси» напряму підготовки «Економіка і підприємництво» вказані функції, типові завдання і вміння, якими повинен володіти фахівець [4]: 

ФункціяТипові завдання діяльності

Організація діяльності щодо оборотних активів підприємства; 

Організація інвестиційної діяльності підприємства; 

Кредитування і розрахунки; 

Організація страхування; 

Організація випуску цінних паперів; 

Організація послуг на фінансовому ринку; 

Організація дій з метою попередження або зменшення рівня ймовірності пошкодження; 

Організація дотримання безпеки та гігієни; 

Організація захисту в разі виникнення надзвичайної ситуації; 

Впровадження розслідування нещасних випадків та аварій; 

Запобігання банкрутству підприємства. 

Фінансовий облік; 

Облік платників податків та інших платежів у бюджет; 

Облік виконання державного та місцевих бюджетів; 

Складання бюджетної звітності; 

Складання фінансової звітності підприємства; 

Аналіз показників фінансових результатів і рентабельності; 

Аналіз фінансового стану підприємства; 

Аналіз ефективності фінансових послуг; 

Аналіз виконання бюджету. 

Формування витрат на виробництво і реалізацію продукції; 

Формування грошових доходів; Розподіл і використання прибутку; 

Фінансування поточної діяльності підприємства; 

Планування податків. 

Контроль за використання бюджетних коштів; 

Проведення ревізій; 

Виявлення резервів оптимізації видатків бюджетних установ

Контроль за обчисленням і сплатою податків і платежів

Контроль за проведенням розрахунків платників податків і платежів із бюджетом; 

Виконання бюджетів за доходами і видатками; 

Казначейське обслуговування державного та місцевого бюджетів; 

Контроль за виконанням кошторисів бюджетних установ; 

Контроль за додержанням правил надання фінансових послуг; 

Контроль за дотриманням вимог безпеки праці та санітарно-гігієнічних вимог. 

Трастові операції; 

Фінансові операції з іпотекою; 

Лізингові операції; 

Використання комп’ютерної техніки для збирання й опрацювання інформації

 

На сьогоднішній день не є достатнім звичайне використання комп'ютера для автоматизації своєї професійної діяльності, необхідно також розуміти всю системно-інформаційну картину світу. Тільки в цьому випадку можна говорити про фахівця, який вільно орієнтується в сучасному світі інформації, є конкурентоздатним, професійно мобільним.

Враховуючи вимоги Державних стандартів вищої професійної освіти, зарубіжний досвід в області інформаційної освіти, а також сучасний рівень розвитку інформаційних технологій і практичні функції при підготовці студентів економічних спеціальностей, можна виділити ряд вимог при формуванні інформаційно-освітнього середовища підготовки майбутнього економіста:

1. Огляд ринку програм економічного напряму. На даному етапі формується уміння студентів орієнтуватися в програмному забезпеченні, класифікувати його, враховуючи можливості, призначення (відбувається знайомство з провідними виробниками програмного забезпечення).

2. Оцінка і вибір програм. Студент повинен знати основні принципи, яки ми керуються при виборі програм економічного напряму:

‒відповідність пропонованих можливостей і задач, що стоять перед фірмою;

‒поширеність програми;

‒гнучкість в настройках;

‒безпека даних;

‒можливість навчання;

‒методичне забезпечення;

‒можливість сертифікації.

3. Інформаційна безпека. Майбутні економісти не повинні забувати про способи захисту від вірусів, від несанкціонованого доступу;

‒антивірусні засоби;

‒резервне копіювання (архівація даних);

‒тимчасове блокування;

‒пароль на вхід в систему.

4. Економіко-правові основи ринку інформаційних послуг. Фахівець в га лузі економіки повинен бути знайомий з наступними поняттями:

‒ліцензійні програми;

‒захист програм від несанкціонованого копіювання (апаратна і програмна);

‒закон про авторські і суміжні права;

‒дилерська і франчайзингова мережа;

‒зареєстрований користувач і його права.

5. Джерела поповнення професійних знань. Керуючись тим, що метою навчання є виховання здібності до саморозвитку і самоосвіти, необхідно ознайомити з інформаційними джерелами.

‒Інтернет;

‒інформаційно-довідкова система, супровідна література і методичне забезпечення;

‒періодичні видання;

‒тематичні семінари і науково-практичні конференції. Розуміння і

оцінка способів оформлення програм. Студент повинен мати уявлення про сучасність інтерфейсу. Знайомство з основними психологічними законами сприйняття візуальної інформації людиною (підбір кольорів, розмір шрифту, розташування активних зон на екрані) дозволить оцінювати програмні продукти з погляду їх оформлення.

6. Дотримання ергономічних вимог до робочого місця. Це необхідна умова для отримання максимальної продуктивності при розв'язанні професійних задач з використанням комп'ютерної техніки.

Використання інформаційних систем при вивченні економічних дисциплін за умов належної підготовки навчально-методичного забезпечення, належної інформаційної бази, створення пакету необхідних програм, системна організація їх використання, значно підвищує ефективність навчального процесу та закріплює і розвиває навички та вміння студентів. При цьому значно змінюються методи, організаційні форми навчання, система засобів навчання, роль і місце викладача та студента.

Впровадження інформаційних систем у навчальний процес має величезні можливості для впровадження самореалізації і саморозвитку студентів, сприяє раціональному використанню навчального часу, підвищує ефективність самостійної роботи студентів, позитивно впливає на рівень кваліфікації молодих спеціалістів.

 

 

1.А. X. Авдеев «Образовательная информационная середа как средство повышения эффективности обучения в университете»: диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук-Ставрополь, 2004. -139 с.

2.О. В. Аксьонова Методика викладання економіки: Навчальний посібник -К. : КНЕУ, 1998. -280 с.

3.І. С. Вівчак Інформаційні системи та комп'ютерні технології в менеджменті. Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 354с.

4.Освітньо-кваліфікаційна характеристика молодшого спеціаліста 5. 050104 «Фінанси» напряму 0501 – «Економіка та підприємництво»/кол. авт. заг. керівн. А. Ф. Павленка. -К. : КНЕУ, 2003.

5.О.М. Пехота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. Освітні технології: Навч.-метод. посібник/За заг. ред.. ОМ. Пєхоти. – К. : А. С. К., 2001. – 256 с.