Формування кольорознавчих умінь і навичок молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

Актуальність теми. Виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеали особистості - первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, ставлення до світу взагалі.

З-поміж інших видів мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості.

В аспекті зазначеного проблема радикального поліпшення емоційно-естетичного і духовно-морального виховання диктує такий розподіл акцентів завдань у викладанні образотворчого мистецтва, серед яких виховні та художньо-розвивальні були б провідними стосовно навчальних. Адже саме вирішення художньо-розвивальних завдань передусім формує рівень художньо-творчої свідомості особистості, що й визначає ступінь залучення її до глобальних культурогенних процесів. З огляду на викладене, мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в стислій, сконцентрованій формі можна визначити як розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу. У сучасній методиці викладання образотворчого мистецтва передбачається особливе звертання уваги на виховання кольорознавчих умінь і навичок учнів молодших класів як визначальної риси естетичного сприймання ними навколишнього світу.

Сучасні спостереження дають підстави вченим зробити висновок, що колористична безграмотність робітника, техніка, інженера приводить до практичної необхідності здолати бар’єр на шляху до якості в поліграфії, хімії полімерів, виробництва барвників в текстильній промисловості. Нездоланною перепоною в цих та інших напрямках виробництва є чисто фізична сліпота до кольору, його тональності, насиченості відтінку (Г. І. Ашкеназі).

Академік С. В. Вавілов писав: “Володіння кольоровим баченням надзвичайно підвищує цінність зорового сприймання. Кольорове бачення дає можливість дуже швидко і по-новому розрізняти предмети і елементи середовища”.

Кольорове бачення людини - явище унікальне і закономірне. Проблематика, пов’язана з даним явищем, постійно привертає увагу вчених різних спеціальностей.

Сьогодні вже зрозуміло, що розкрити це складне явище, розглядаючи його лише на якомусь одному рівні (фізичному, фізіологічному, психологічному, естетичному і т. д.) практично неможливо. Потрібно розглядати систему цілісно і теоретичні концепції апробувати в педагогічному процесі художньо-естетичного розвитку школярів.

Стан дослідження проблеми. Окремі педагоги ентузіасти на теренах колишнього СРСР (Б.Нєменський, А.Мелік-Пашаєв, В.Щербаков, Б.Юсов та інші) намагалися працювати в даному напрямку, але педагогічні дослідження в галузі художнього розвитку школярів належної підтримки не знайшли. Ситуація радикально міняється, образотворче мистецтво як предмет гуманітарно-естетичного циклу, в сучасній педагогічній науці все частіше стає об’єктом переосмислення і експериментального вивчення.

Переглядаються застарілі і створюються більш досконалі програми, посібники з даного предмета (Л.Малиновська, В.Ввільчинський, П.Сензюк, В.Костенко, Л.Зеленіна), методика його викладання збагачується новими науково-теоретичними і практичними висновками і дослідженнями. Однак в практичній діяльності загальноосвітніх шкіл використовуються далеко не всі можливості образотворчого мистецтва, зокрема роль кольору в образотворчій діяльності молодших школярів недостатньо розглядалася в Україні, а також на території СНД.

Послідовної систематизованої розробки даної проблеми немає. Таким чином, значимість кольору як одного з найважливіших засобів образотворчої діяльності школярів, розвитку кольорового бачення та сприймання, відсутність дослідження специфіки навчання школярів основ колористики дають підставу вважати тему даного дослідження актуальною.

Об’єкт дослідження - процес художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови та їх вплив на формування в молодших школярів знань, умінь і навичок з колористики в процесі образотворчої діяльності.

Мета дослідження полягає у визначенні та теоретичному обгрунтуванні, експериментальній перевірці психолого-педагогічних умов формування знань і умінь з колористики в молодшому шкільному віці.

У відповідності з об’єктом, предметом і метою дослідження були передбачені такі завдання:

• проаналізувати програмні вимоги з образотворчого мистецтва для 1-4 класів стосовно формування кольорознавчих понять і навичок роботи з кольором;
• з’ясувати особливості формування понять про колір і його властивості у молодших школярів;
• вивчити особливості роботи з різними живописними матеріалами;
• висвітлити методику виконання підготовчих вправ;
• проаналізувати методику передачі кольору у зображенні пейзажу;
• дослідити формування емоційно-естетичного ставлення до навколишньої дійсності і вираження його в кольорі молодшими школярами.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися загальнонаукові методи емпіричного та теоретичного рівнів, які взаємодоповнювали один одного і забезпечували можливість комплексного пізнання предмету дослідження, зокрема, вивчення та аналіз педагогічної, психологічної та мистецтвознавчої літератур з проблем дослідження, аналіз та узагальнення досвіду вивчення проблеми образотворчої діяльності в початкових класах, спостереження навчального процесу, бесіди з вчителями та школярами, вивчення самостійних творчих робіт школярів.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в його ході виявлені і науково-обгрунтовані психолого-педагогічні умови, необхідні для здійснення ефетивного формування знань, умінь з колористики. Встановлена послідовність оволодіння кольором, як мовою образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що виявлені в його ході психолого-педагогічні умови навчання молодших школярів основ колористики дозволяють сформувати систему роботи, спрямовану на реалізацію традиційних і новаторських методів та прийомів,яка може бути використана вчителями образотворчого мистецтва, студентами педвузів, керівниками студій дитячої художньої творчості.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел, загальний обсяг роботи - 46 сторінок, список використаних джерел включає 36 найменувань.