Формування моральних цінностей молодших школярів засобами народної музики

Актуальність теми. В сучасних умовах, коли динамічна і часто непередбачена соціально-політична обстановка в країні значно ускладнила виховний процес, коли підростаюче покоління, увібравши в себе всі недоліки суспільства у його переломний період, стає також все більш непередбаченим, проблеми моральності, моральної культури, морального виховання висуваються на одне з перших місць як основа насамперед гуманістичного виховання молоді в обстановці ринкових відносин, що вимагає не тільки самостійності, гнучкості, але й виховання нової особистості, зорієнтованої на загальнолюдські моральні цінності. 

У зв'язку з цим, перед загальноосвітньою школою постає актуальне завдання: підготовка відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати ситуацію, розуміти, що відбувається, і будувати свою діяльність відповідно до інтересів оточуючих його людей. Вирішення цього завдання пов'язано з формуванням стійких моральних властивостей особистості школяра. 

Значення і функція початкової школи в системі безперервної освіти визначається не тільки наступністю її з іншими ланками освіти, але й, у першу чергу, неповторною цінністю рівня становлення і розвитку особистості дитини. Оскільки практично будь-яка діяльність має моральне фарбування, у тому числі і навчальна, яка, на думку психологів, володіє найвищими виховними можливостями, то питання формування моральних здібностей і якостей молодших школярів на початковому етапі освіти набуває все більшої гостроти.

Для досягнення зазначених результатів у психічному й особистісному розвитку молодших школярів, насамперед, необхідно кардинально змінити пріоритети цілей початкової освіти: на передній план поставити мету, що полягає не в озброєнні учнів визначеною сумою предметних знань, умінь, як це було дотепер, а у вихованні їх моральних цінностей та духовності їх особистості на основі формування навчальної діяльності. 

Стан дослідження проблеми. У тематичній літературі досліджувана проблематика знайшла відображення у фундаментальних дослідженнях А.М. Архангельського, Н.М. Болдирєва, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, І.Ф. Харламова та ін., які описують і аналізують сутність основних понять теорії морального виховання, вказуються шляхи подальшого розвитку принципів, змісту, форм, методів морального виховання. Н.М. Болдирєв, Л.І. Рувинський, І.С. Марьєнко, Л.А. Матвєєва, Л.І. Божович і багато інших сукасних педагогів досліджували моральне виховання в різних аспектах. Але саме здійснення завдань морального виховання в процесі формування навчальної діяльності досліджено недостатньо. У зв'язку з цим можна визначити мету дослідження.

Мета дослідження - теоретичне обгрунтування можливостей формування моральних цінностей в процесі навчальної діяльності і розробка та апробація відповідної методики.

Об’єкт дослідження – система моральних цінностей і морально-ціннісних орієнтацій моолодших школярів.

Предмет дослідження – форми і методи формування моральних цінностей молодших школярів в умовах навчально-виховного процесу.

Гіпотеза дослідження – використання творів народного музичного мистецтва у процесі навчання і школі, за умови відповідного підбору репертуару, сприяє формування адекватних морально-ціннісних установок молодших школярів.

Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження визначено наступні завдання:

• з’ясувати поняття і сутність морального виховання молодших школярів;
• охарактеризувати моральну свідомість і систему моральних цінностей;
• вивчити форми і методи формування моральних цінностей молодших школярів;
• визначити критерії оцінки сформованості моральних цінностей молодших школярів;
• провести аналіз результатів дослідження формування моральних ціннотсей молодших школярів засоби української народної музики.

Практичне значення результатів дослідження полягає у вирішенні поставлених завдань, формуванні у дітей експериментального класу ряду морально-ціннісних установок, можливості використання результатів дослідження у подальшій учбовій і професійній діяльності.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків, загальний осяг роботи складає 41 сторінку.