Формування мотивації навчання молодших школярів в умовах особистісно орієнтованої освіти

 

 

У дисертації розгорнуто теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукової проблеми підвищення успішності навчання молодших школярів, що виявляється в формуванні їхньої мотивації навчання.

Процес підвищення успішності навчання молодших школярів потребує систематизації педагогічних впливів на мотиви навчання дітей.

Успішність та мотивація навчання тісно взаємопов’язані, оскільки мотиви навчання визначають активність, дієвість учнів на уроці. Від особливостей сформованості мотивації залежить ставлення учнів до запланованих та включених в структуру уроку завдань, до вимог вчителя щодо організації навчальної діяльності учнів на уроці, до оцінки вчителем результатів навчальної діяльності школярів.

Велике значення у формуванні мотивації навчання молодших школярів відіграють зовнішні (дидактичні, соціально – педагогічні) та внутрішні (психологічні) фактори, що спричиняють виникнення мотивів. Діагностика, корекція впливу цих факторів є фундаментальною основою для формування мотивів навчання у школярів.

Стимуляція мотивації навчання передбачає зміцнення та формування пізнавальних мотивів учнів шляхом:

орієнтації дітей на кінцеві результати навчальної діяльності, використання випереджувального навчання (коли вчитель відводить на уроках час для націлення дітей на той матеріал, що буде вивчатися, дозволяє опрацьовувати нові завдання, які в змозі вони виконати) ;

відмови від директивних підходів щодо організації навчальної діяльності школярів, надання їм можливості вибору завдань та способів їх виконання;

розвитку вольових рис характеру учнів (спроможність дітей відстояти свою думку та аргументувати її; здатність подолати труднощі для досягнення поставленої мети тощо) ;

підтримання оптимального рівня пізнавальної активності учнів через концентрацію їх уваги на минулі досягнення, та на основі цього формування в них впевненості у можливості результативного виконання завдань в майбутньому;

ліквідації уявлень вчителя про учня як пасивного слухача готової інформації (дозволяти дітям самим побути в ролі вчителя, цим самим наштовхнути на пошук нових літературних джерел, надати можливість оцінити свою роботу та роботу інших і т. п.) ;

Підвищення рівня успішності навчання молодших школярів вбачаємо у формуванні мотивації навчання за спеціально побудованою структурно – компонентною моделлю, яка містить у собі діагностичний, корекційний, стимулюючий (або координаційний) та підсумковий (або кореляційний) етапи, основними компонентами якої визначено дидактичні, соціально – педагогічні та психологічні фактори мотивації навчання. Ефективність впровадження створеної моделі досягається шляхом:

дотримання вчителем послідовності педагогічних впливів на мотивацію та успішність навчання школярів відповідно до побудованої системи;

реалізації диференційованого підходу до учнів з різним рівнем сформованості мотивації у роботі за структурно – компонентною моделлю;

своєчасної фіксації результатів проведення кожного етапу системи;

прогнозування особливостей реакції учнів на запропоновані у моделі педагогічні впливи.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання багатопланової проблеми підвищення успішності навчання молодших школярів через формування їхньої мотивації навчання. Подальшого вивчення потребують питання організації індивідуальної роботи, спрямованої на підвищення продуктивності інтелектуальної праці учнів з низькою успішністю навчання; формування мотивації навчання школярів при вивченні окремих навчальних дисциплін та інші.

 

 

1. Гузенко О. А. Роль сім’ї у формуванні позитивної мотивації навчання молодших школярів // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. пр. – Луцьк -2000. -Вип. 2. -С. 179-183.

2. Гузенко О. А. Змістові та процесуальні аспекти формування пізнавальної мотивації в дітей на уроках в початковій школі // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. пр. -Луцьк – 2001. – Вип.. 1. -С. 95-99.

Гузенко О. А. Особливості формування мотивації навчання молодших школярів під впливом соціально-педагогічних факторів // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. пр. -Луцьк -2000 – Вип.. 4. – С. 167-170.

4. Гузенко О. А. Проблема формування мотивації навчання у сучасній школі // Педагогічна теорія та педагогічний досвід: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 17-19 грудня 1998 року. -Луцьк: ред. вид. відділ “Вежа” Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 1999. -С. 35-38.

5. Гузенко О. А. Шляхи проведення дошкільної пропедевтичної роботи в умовах сільських шкіл як засіб підвищення мотивації навчання учнів перших класів // Сільська школа: традиції та новаторство: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 24-25 жовтня 2000 року. – Луцьк: Вид-во “Надстир’я”. – 2001. – С. 43-46.

Гузенко О. А. Дидактичні умови підвищення рівня пізнавальної мотивації молодших школярів // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. пр. – Луцьк – 2001. – Вип. 2. – С. 44-48.

Гузенко О. А. Шляхи та умови ефективного формування мотивації навчання молодших школярів // Інноваційна система виховної роботи на основі проектування соціального розвитку: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 1-2 березня 2001 р. – Луцьк: Волинський обласний навчально-методичний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, 2001, – С. 41-46.

 

 

Гузенко О. А. Формування мотивації навчання молодших школярів в умовах особистісно орієнтованої освіти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13. 00. 09 – теорія навчання. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2002.

Дисертація присвячена проблемі формування мотивації навчання в молодших школярів, як засобу підвищення рівня успішності їхнього навчання. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній науці та практиці. На основі ознак особистісно орієнтованого навчання розроблена, обґрунтована та доведена до практичної реалізації структурно-компонентна модель формування мотивації навчання молодших школярів, основними етапами функціонування якої є діагностика, корекція та стимуляція мотивів навчання. Доведено, що підвищенню рівня мотивації та внаслідок цього успішності навчання в дітей початкової школи сприяє: використання можливостей змісту навчального матеріалу вчителем; системне планування та ефективне поєднання структурних елементів уроку, вдала організація інтелектуальної праці учнів та аргументоване, об’єктивне оцінювання результатів пізнавальної діяльності школярів; координація класоводом впливу основних соціально-педагогічних та психологічних факторів на мотиваційну сферу учнів. Основні положення та рекомендації, методика реалізації індивідуальних підходів, технологічних прийомів формування мотивації навчання молодших школярів впроваджені у практичну діяльність загальноосвітніх шкіл, гімназій.

Ключові слова: мотивація навчання, особистісно орієнтована освіта, успішність навчання, структурно-компонентна модель, планування, організація та оцінювання результатів навчання.

 

Гузенко Е. А. Формирование мотивации обучения у младших школьников в условиях личностно-ориентированого образования. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13. 00. 09. – теория обучения. – Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, Киев, 2002.

Работа посвящена исследованию проблемы формирования мотивации обучения младших школьников как средства повышения их успеваемости.

Актуальность исследования обусловлена социально-политическими, экономическими и культурными процессами, которые функционируют сегодня в Украине, объективной необходимостью повышения уровня успеваемости обучения младших школьников.

Мотивация обучения рассматривается как совокупность мотивов обучения личности, которые определяют её отношение к познавательной деятельности и влияют на результативность функционирования её когнитивных процессов.

В диссертации рассмотрены исторические аспекты и научные предпосылки формирования мотивации обучения младших школьников. Представлен обзор исторической, научно-педагогической и психологической литературы по данной проблеме. Обоснована необходимость формирования мотивации обучения младших школьников как средства повышения успеваемости и продуктивности интеллектуальной работы учеников во время обучения. Выявлены уровни и критерии сформированности мотивации обучения. На основе каких исследовано состояние сформированности мотивации обучения младших школьников. Констатация результатов исследования убеждает в необходимости проведения формирующего эксперимента.

Автором разработана структурно-компонентная модель формирования мотивации обучения младших школьников, которая представляет собой совокупность систематизированных педагогических влияний на компоненты формирования мотивации обучения (дидактические, социально-педагогические, психологические факторы) с целью повышения успеваемости и продуктивности интеллектуальной работы учеников во время обучения.

Основу представленной модели составляют следующие этапы: диагностический, коррекционный, стимулирующий и итоговый. Особенное внимание акцентируется на стимулирующем этапе, поскольку эффективность его проведения зависит от умения учителя реализовать в практической деятельности технологические приёмы, которые по мнению автора, помогают активизировать познавательные мотивы у учеников.

В ходе исследования выявлены основные условия эффективной реализации структурно-компонентной модели формирования мотивации обучения младших школьников: а) последовательность педагогических влияний на мотивацию и успеваемость обучения школьников соответственно с представленной системой; б) реализация дифференцированного подхода к ученикам с разным уровнем сформированности мотивации в работе по структурно-компонентной модели; в) своевременная фиксация результатов проведения каждого этапа модели; г) прогнозирование особенностей реакции учеников на предложенные в диссертационной работе способы педагогического влияния на мотивацию обучения школьников.

В процессе исследования проведена экспериментальная проверка разработанной модели. Результаты формирующего эксперимента свидетельствуют о том, что качественные показатели сформированности мотивации в экспериментальном классе значительно выше, чем контрольном классе, а это даёт возможность утверждать, что реализация системного подхода в работе учителя над формированием мотивации обучения школьников имеет огромное значение.

В заключении автором даны основные выводы и предложения по усовершенствованию процесса формирования мотивации обучения младших школьников.

Ключевые слова: мотивация обучения, личностно ориентированное образование, успеваемость обучения, структурно-компонентная модель; планирование, организация и оценка результатов обучения.

 

Guzenko O. A. The formation of motivation of studying junior pupils in conditions of individual oriental education. – Manuscript.

Thesis on getting a scientific degree of Doctor of pedagogical sciens in speciality 13. 00. 09 – the theory of studies. National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov, Kiev, 2002.

Thesis is devodet to a problem of forming motivation in junior pupils studies. The state of investigating problem is analysed and the structural-componental model of main factors influence on studies motivation of junior pupils is formulated. The formulation of the last one stipulates a studies degree of children. The technology of forming studies motivation of junior pupils is made and is theoretically formulated and it is tested by experimental way. Of is proved that the next factors impluence on improving the degree of motivation and as a result of that on studies in junior pupils: using cjntents opportunities of teaching material by the teachers; regular planning and effective uniting of structural elements of a lesson; right – organization of intellectual pupils work and well-reasoned objective appraiseing of results of cognitive pupils activity; coordination of influence of main social-pedagogical and psychological factors on pupils motivational area. Main points and recommendations, methods of realization of individual ways, new ways of forming motivation in junior pupils studies are putinto practice in schools and gymnasiums.

Key words: studies motivation; performance in studies; individual approach; planning, organization and assessing of studies results.