Формування музичного сприймання

Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження зумовлюється її безпосереднім зв’язком з розв’язанням одного з найважливіших завдань сучасної освіти – становлення і розвитку всебічно розвиненої особистості. У законі України “Про освіту” наголошується, що метою освіти є всебічний розвиток людини, її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, і збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу.

В сучасній психології і педагогіці музичної освіти в Україні особлива увага приділяється необхідності створення у загальноосвітній системі сприятливих умов для індивідуального розвитку і творчої реалізації учнів. При цьому головним має бути не механічне засвоєння знань, умінь і навичок, а розвиток у дітей здатності до самостійного мислення, естетичного сприймання і створення власного творчого продукту. 

Відтак, індивідуальний підхід і діалогічність педагогічного спілкування стають головними принципами у процесі навчання, а це вимагає від вчителя розуміння основних законів психічного життя дитини, зокрема законів сприймання, а також опанування ним методології естетичного виховання, засобів забезпечення творчого процесу. Впровадження названих принципів у реальну педагогічну діяльність можливе лише за умови докорінного переосмислення феномена виховання естетично і культурно адекватної індивідуальності. 

Гармонійний розвиток особистості в культурно-естетичному аспекті неможливий без розуміння та адекватного сприймання нею творів мистецтва відповідно до мовних та жанрово-стильових принципів культури. Одним з найбільш ефективних засобів вироблення навичок культурно й естетично адекватного світосприймання і розвитку особистості є музика. 

Для адекватного сприймання музичних творів потрібна просторова диференціація музичного матеріалу, оскільки просторовий принцип організації музичної мови є провідним. На жаль, в сучасному музичному вихованні у дітей не формується повноцінна здатність до диференційованого та цілісного сприймання високохудожніх музичних зразків. Тому музичний розвиток учнів загальноосвітньої школи практично стоїть на місці. Важливість дослідження психологічних особливостей сприймання школярами музичних творів зумовлюється необхідністю з’ясування механізмів формування якісно нового рівня переживання музики – у її смисловій та почуттєвій єдності.

Стан дослідження проблеми. Музичний твір лише тоді благотворно впливає на людину, коли вона здатна адекватно (відповідно до композиторського задуму) його сприйняти, володіє навичками музичного сприймання, має певний рівень естетичної реакції та розвинені почуття. Тобто для сприймання музичного твору на художньому рівні потрібний вихід особистості на принципово вищий рівень естетичного переживання. Ці питання розробляли такі вчені: Б.Асафьєв, Л.Виготський, Е.Генекен, С.Лангер, А.Лосєв.

Дослідженню музичного сприймання на акустико-фізіологічному рівні, а також в аспекті його цілісності, визначенню передумов художньо-естетичного переживання присвячені праці І.Догеля, В.Келера, О.Костюка, Е.Курта та інших вчених.

Вирішенням проблеми музичного простору і визначенням психологічних особливостей його сприймання в музичних творах займалися Б.Ананьєв, Г.Гельмгольц, О.Костюк, Є.Назайкінський, В.Носуленко, Г.Тарасов.

Незважаючи на значну кількість наукових розробок, питання розвитку музичного сприймання і роль просторової диференціації у процесі сприймання музики і сьогодні лишаються недостатньо вивченими – особливо це стосується сприймання музики в молодшому шкільному віці. Зокрема, не вивчались як самостійна проблема особливості просторового сприймання музики молодшими школярами.

Об’єкт дослідження – процес сприймання музичних творів молодшими школярами.

Предмет дослідження – психологічні та фізіологічні особливості сприймання музичних творів молодшими школярами.

Мета дослідження - з’ясувати особливості сприймання музичних творів молодшими школярами, розробити уроки, спрямовані на формування в учнів адекватного музичного сприймання творів.

Для досягнення мети дослідження нами було поставлено такі завдання:

• визначити психологічні особливості впливу музичної інформації на особистість слухача;
• з’ясувати роль формування сприйняття музики у вихованні учнів загальноосвітньої школи
• проаналізувати методичні засади формування музичного сприймання молодших школярів;
• розробити цикл уроків за темою “Музика мого народу”, спрямованих на формування музичного сприймання учнів.

Теоретико-методологічними засадами дослідження є найважливіші психологічні положення теорії музичного сприймання (Б.Ананьєв, Є.Назайкінський); принципи естетичного розвитку особистості (Б.Асафьєв, Л.Виготський, С.Рубінштейн); філософські принципи типологізації категорії простору (Р.Зобов, А.Мостепаненко); концепція музичного сприймання і музичних здібностей (В.М’ясищев, Г.Тарасов, Б.Теплов).

Методи дослідження включали теоретичний аналіз педагогічної та мистецтвознавчої літератури з окресленої проблеми; метод спостереження, синтетичні методи при розробці уроків. 

Теоретичне значення дослідження полягає в розширенні і поглибленні знань про загальні закономірності музичного сприймання, а також у розкритті вікових особливостей сприймання музичного твору. 

Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що на їх підставі розроблено ряд уроків для музичного виховання та навчання молодших школярів, а також для самоосвіти вчителів музики. 

Структура роботи зумовлена завданнями дослідження, робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (у ньому налічується 43 найменування). Повний обсяг роботи становить 54 сторінки.