Формування музичної грамотності студентів педагогічного коледжу у класі гри на бандурі

Актуальність проблеми дослідження. Духовна сила нації, національна гідність, ідейно-творчий потенціал народу головним чином залежать від того, наскільки глибоко усвідомлені всі духовні надбання минулих років. Ось чому реформування освіти в Україні передбачає передусім відродження національного виховання. Його мета, як зазначено в державній освітянській програмі, - успадкування духовних надбань українського народу, формування у молоді розвиненої духовності, художньо-естетичної освіченості і культури.

Музична культура є одним з могутніх засобів утвердження моральних ідеалів, естетичного ставлення до навколишнього світу. Саме музична культура має велике значення у розкритті творчого потенціалу й ідеалів людини, сприяючи формуванню цілісного світогляду. Музика спроможна розкривати складні духовні процеси, допомагає подолати відставання у духовно-моральному розвитку.

Національне виховання молоді передбачає надання можливостей для пізнання своєї історії, мови, традицій, культури. Бандурне мистецтво - це яскрава сторінка історії українського народу, свідчення його давньої високої культури. Сьогодні його можна розглядати як поліфункціональне явище, що має широкий вплив. Гра на бандурі набуває значення і як форма прилучення молоді до музичної культури, і як форма виховання, в якій органічно поєднуються виконавська діяльність та музичне просвітництво, що сприяє розвитку національної свідомості, пробудженню любові до народного мистецтва, розширенню кола духовних інтересів, спонукає до соціальної та індивідуальної активності.

Унікальність бандурного виконавського мистецтва взагалі, а колективного зокрема, піднявшись до небачених допоки вершин популярності серед різних верств населення на початку ХХ ст., через ряд безвідповідальних ідеологічних та дилетантсько-культурологічних чинників була майже знищеною у своїй первозданній манері. У той же час, дякуючи зрослому бажанню мас опанувати азами гри на бандурі й об’єднуватися для колективного музикування, постала проблема виховання відповідних професійних педагогічних кадрів.

Завдання сучасної методології бандурного виконавства – створити наукову базу для вдосконалення мистецької творчості бандуристів у її повній багатогранності: з одного боку – виконавській, яка проявляється в специфіці моноансамблю, ансамблях малих форм, капелах та оркестрових групах; з іншого – педагогічній та диригентській, які мають можливість формуватися та розвиватися, в свою чергу, саме на освоєнні та усвідомленні закономірностей ансамблевого бандурного виконавства у всіх формах його прояву.

Актуальні проблеми духовного розвитку підростаючого покоління вимагають удосконалення професійної підготовки вчителя, якому практично доведеться розв’язувати окреслені проблеми. Тому залучення студентів музично-педагогічних факультетів до навчання гри на бандурі, формування в них високого рівня музичної грамотності сьогодні є актуальним.

Аналіз наукових доробок засвідчив, що в колі питань підвищення ефективності педагогічного процесу, спрямованого на реалізацію професійної компетентності майбутнього фахівця, актуальним є аспект набуття знань, умінь та навичок, необхідних для роботи з музичного виховання підростаючого покоління.

Стан дослідження проблеми. Проблема розвитку музичної грамотності досить широко висвітлена в українській та російській (радянській) літературі. Теоретичні засади розвитку музичної грамотності проаналізовані у працях Є. З. Гаврилової [12, 13], М. Давидова і В. Сумарокової [15], Н.А. Назарової [44].

Методичні основи розвитку музичної грамотності досліджені у роботах Г. І. Побережної та Т. В. Щериці [55], О.В. Хлебнікова [35], О.В. Михайличенко [49], А.В. Козир [52] та ін.

Аналізу ролі бандурного виконавства у розвитку музичної грамотності присвячені праці С. Баштана [5], Н. Брояко [10], Н. Морозевич [37, 38], М. Опришко [47], З.Сингаєвської [50] та інших.

Мета дослідження - виявлення, теоретичне обгрунтування і експеримен-тальна перевірка педагогічних умов, які забезпечують ефективне формування музичної грамотності студентів педагогічного коледжу у процесі професійної підготовки. 

Об’єкт дослідження - професійна підготовка студентів-першокурсників в умовах педагогічного коледжу за класом гри на бандурі. 

Предмет дослідження - педагогічні умови формування музичної грамот-ності студентів як професійно значимої якості музиканта-бандуриста. 

В основу дослідження покладена гіпотеза, відповідно до якої процес формування музичної грамотності студентів у професійній підготовці в умовах педагогічного коледжу буде ефективний при реалізації комплексу педагогічних умов, серед яких слід виділити: 

• структурно-змістовні - забезпечення логіки розгортання змісту й систематизації навчального матеріалу; 
• організаційно-діяльнісні - реалізація оптимальних форм здійснення навчально-професійної діяльності); 
• пізнавально-творчі - стимулювання пізнавальної активності і творчо-інтерпретаторської ініціативи студентів;
• індивідуально-ціннісні (формування професійно-ціннісного відношення до музичної діяльності). 

Відповідно до визначеної мети дослідження та висунутої гіпотези у роботі ставилися наступні завдання:

• уточнити поняття музичної грамотності (його зміст, структуру та характеристику основних елементів);
• дослідити вікові передумови розвитку музичної грамотності студентів 1 курсу педколеджу (старший підлітковий вік)
• проаналізувати бандурне виконавство в історії вітчизняної музичної освіти (становлення методики у ХХ ст.)
• експериментально дослідити розвиток музичної грамотності студентів педагогічного коледжу у класі гри на бандурі.

Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань, а також підтвердження вихідних положень і перевірки гіпотези використалися наступні взаємодоповнюючі методи: теоретичні (теоретичний аналіз літератури в області філософії та історії, загальної і музичної педагогіки і психології, культурології, соціології, естетики і музикознавства, нормативних документів; матеріалів, які висвітлюють досвід роботи із проблеми дослідження); емпіричні (спостереження, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду музичної освіти студентів педагогічного коледжу, тестування, бесіда, педагогічний експеримент з формування музичної грамотності студентів в умовах класу гри на бандурі педагогічного коледжу).

Дослідно-експериментальною базою дослідження є педагогічний коледж ім. Маркіяна Шашкевича. Всіма етапами експерименту охоплено 46 студентів. 

Організація дослідження. Експеримент проводився з 2011 по 2012 нав-чальний рік в умовах природного навчального процесу на музично-вико-навській спеціальності педагогічного коледжу за класом гри на бандурі. 

Обрана методологія дослідження й поставлені завдання визначили хід дослідження, яке проводилося у три етапи. 

Перший етап дозволив сформулювати вихідні позиції роботи, визначити цілі і завдання дослідження, сформулювати робочу гіпотезу, понятійний апарат, виявити педагогічні умови формування музичної грамотності студентів-першокурсників; скласти програму дослідно-експериментальної роботи; провести констутуючий експеримент.

 На другому етапі в рамках формуючого експерименту була перевірена ефективність педагогічних умов формування музичної грамотності студентів; виявлені компоненти і ознаки музичної грамотності, визначені критерії оцінки рівнів сформованості музичної грамотності студентів педагогічного коледжу.

На третьому етапі були завершені формуючий і контрольний експерименти, проведена систематизація і узагальнення результатів, їх аналіз, сформульовані висновки. 

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що уточнено зміст поняття «музична грамотність» у контексті професійної підготовки студентів педагогічного коледжу за класом гри на бандурі. Музична грамотність розглядається як професійно значима якість майбутнього фахівця-музиканта й компонент його професійної компетентності. 

Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що конкретизовано провідні принципи формування музичної грамотності студентів як професійно значимої якості фахівця-музиканта, визначено компоненти і ознаки музичної грамотності, розроблені критерії оцінки рівнів сформованості музичної грамотності студентів педагогічного коледжу. 

Практичне значення дослідження: розроблено методичне забезпечення процесу формування музичної грамотності студентів-першокурсників в умовах професійної підготовки педагогічного коледжу. Реалізація пропонованої методики формування музичної грамотності не лише сприяє підвищенню її рівня, але й дозволяє компенсувати відсутність початкової музичної освіти і довести студентів до рівня, який дозволяє здійснювати професійну діяльність і дає їм можливість вступати до вищих музичних навчальних закладів. Характер отриманих результатів дослідження дозволяє використати їх при конструюванні музичної діяльності студентів як у навчальних закладах культури і мистецтва, так й у системі додаткової музичної освіти дорослих, при розробці альтернативних авторських програм, посібників з навчання музиці, а також професійно-освітніх програм і проектів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 118 сторінок.