Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування навички до самостійних занять фізичними вправами

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 

анкет).

З метою виявити вплив різних факторів на формування самооцінки про своє гарне самопочуття у твердженні „Я почуваю себе здоровою людиною” сформовано дві вибірки. Перша відповідь „Так” – 60 анкет, друга „Ні” – 20 анкет.
Сформовано наступні дві вибірки „Я маю навичку займатися фізичними вправами”. Перша група „Маю навичку” – 44 анкети, друга група „Не маю навичку” – 36 анкети.  Аналізу підлягали в вибірках тільки позитивні відповіді.
Аналіз результатів дослідження в групах спортивна-неспортивна сім’я  показав, що найбільші відмінності є в чотирьох з семи тверджень (рис.1). А саме: в першій групі 85% респондентів виявляють бажання створювати у своїх власних майбутніх сім’ях позитивне відношення до занять фізичними вправами, на відмінну у другій - 68% респондентів. Виявлено, що в першій групі 70% респонденів відвідували спортивні секції, а в другій - тільки 48% респондентів.
 
Рисунок 1 -  Вплив спортивної сім’ї на формування цінностей фізичної культури    
 
Нелогічними виявилися результати вибору „Маю навичку займатися фізичними вправами самостійно”. В першій групі таких відмічено менше половини – 47%, а в неспортивних сім’ях більше – 52%. Несподіваним став результат порівняння твердження „Я почуваю себе здоровою людиною”: серед спортивних сімей – 66% респондентів, серед неспортивних – 84%. Простежується тенденція, що „спортивні” батьки не формували навичку до самостійних занять фізичними вправами, а визначали дітей (можливо без власного бажання) в секції, в яких відповідальність за фізичний розвиток передавалася професіоналам.
Аналіз порівняння результату впливу батьків окремо один від одного виявив найбільші відмінності в двох з семи тверджень. З’ясовано, що у спортивного батька 65% респондентів відвідували спортивні секції, а у неспортивного – 41%. У спортивних мам результат навпаки: відвідували секції 52% респондентів, а у неспортивних – 63%. Простежується більший вплив на дитину батька, що займається/займався фізичними вправами і мами, що не займалася фізичними вправами на вибір відвідувати спортивну секцію.
На формування самооцінки про добрий стан власного здоров’я і самопочуття більш впливають неспортивні батьки (табл.1). Так, на твердження „Я почуваю себе здоровою людиною” позитивно відповіли 72% респондентів, які мали спортивного батька і 80% респондентів, які мали неспортивного батька. Порівняння в групі спортивна-неспортивна мама виявив відмінностей ще більше 67% проти 83%.
 
Таблиця 1 - Вплив батьків на формування цінностей фізичної культури 
    
Зроблено порівняння відповідей за 9 твердженнями у двох вибірках „Я почуваю себе здоровою людиною”.  Виявлено найбільші  відмінності тільки за одним твердженням: „Я маю навичку займатися фізичними вправами самостійно”. Мають навичку займатися фізичними вправами самостійно респонденти, що почувають себе здоровою людиною 62% і респонденти, що не почувають себе здоровою людиною 35%. 
Зроблено порівняння відповідей у двох вибірках „Маю/не маю навичку займатися фізичними вправами самостійно”. Найбільші відмінності знайдено в шести з дев’яти тверджень.
Як показують дані на рис.2 „У власній сім’ї створювати позитив” згодні 89% з тих , хто має навичку до самостійних занять і 70%, хто не має навичку до самостійних занять. В першій групі „Маю навичку” 66% респондентів займалися в спортивних секціях, в другій групі – лише 44%. В першій групі позитивно до занять з фізичного виховання в університеті відноситься 89%, в другій менше – 78%. В даній виборці також простежується тенденція впливу батька на формування навички до самостійних занять.
 
Рисунок 2 -  Вплив навички самостійно займатися фізичними вправами на формування цінностей фізичної культури  
 
Респонденти, що мають навичку до самостійних занять відмітили „спортивного” батька у 49%, а респонденти що, не мають навичку до самостійних занять – 64%. Відвідують заняття із-за заліку 30% респондентів, що мають навичку до самостійних занять і 70% респондентів, що не мають такої навички. В першій групі 85% респондентів почувають себе здоровими, а в другій групі, що не мають навичку до самостійних занять - лише 64%.
Виявлено, що на твердження „Я знаю, що заняття фізичними вправами сприяє фізичному розвитку та укріплює здоров’я” відповіли позитивно 100% респондентів. У всіх вибірках, що формувалися за різними ознаками, на твердження про вчителя фізичної культури в школі подобався/неподобався позитивно відповіли 60-70% респондентів. 
 
Висновки
 
Виявлено, що на відвідування спортивних секцій протягом навчання в школі впливали більше батьки, що займалися фізичними вправами, а на формування навички займатися фізичними вправами самостійно – більше батьки, що не займалися фізичними вправами.
Знайдено, що на відвідування спортивних секцій протягом навчання в школі в більшому ступені впливав батько, що займався фізичними вправами  і мама, що не займалася фізичними вправами.
Зазначено, що відчуття власного здоров’я легше формується в сім’ях, де батьки не займаються фізичними вправами.
Встановлено, що навичку до самостійних занять фізичними вправами мають студенти, які в більшості займалися в спортивних секціях протягом навчання в школі. Такі студенти відвідують заняття фізичного виховання в університеті в більшості не із-за заліку, а за іншими мотивами.
Переважна більшість студентів, які позиціонують себе як здорова людина, мають навичку до самостійних занять фізичними вправами. 
 
Список використаних джерел
 
  1. Теория и методика физического воспитания: [учебник для студ. ВУЗов физического воспитания и спорта /за ред. Т.Ю. Круцевич]. – К.: Олимпийская литература, 2003. – Т.1: Общие основы теории и методики физического воспитания. – 424 с.
  2. Меліков О.Я. Формування культури здоров’я як важливий чинник педагогічної освіти /О.Я.Меліков //Матеріали наук-практ. конф. [Актуальні питання здорового способу життя  дітей, підлітків та молоді], (Кривий Ріг, 10 квітня, 2009 р.) //М-во освіти і науки України. Педагогічний університет, Кривий Ріг, 2009. – С. 3-8.
  3. Апанасенко Г.Л. Избранные статьи о здоровье. Киев, 2005. – 48 с.
  4. Колычев В.А. Физическая культура и социальное здоровье населения /В.А. Колычев. – М.: Советский спорт, 1998. – 112 с.
  5. Смирнов А.В. Физическое упражнение – основное средство укрепления здоровья /А.В. Смирнов, И.В. Послушной // Матеріали  регіонал. наук-практ. конф. [Фізичне виховання, спорт і культура у сучасному суспільстві], (Кривий Ріг, 24 червня, 2009 р.) /М-во освіти і науки України. Технічний університет, Кривий Ріг, 2009. – С. 79-82.
  6. Андріанов Т.В. Роль самостійних занять фізичними вправами у формуванні здорового способу життя студентів /Т.В.Андріанов //Педагогіка вищої і середньої школи: Збірник наукових праць /гол. Ред. Проф. Буряк В.К. – Кривий ріг: КДПУ, 2008. – Вип.21. - С. 284-288.
Фото Капча