Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування пізнавального інтересу молодших школярів у процесі засвоєння нових знань на уроках природознавства

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
39
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні основи вивчення пізнавальної діяльності
1.1. Аналіз літературних джерел з досліджуваної тематики
1.2. Мета і завдання активізації пізнавальної діяльності
1.3. Формування мотивів навчання
2. Організація роботи на уроці природознавства у напрямку активізації пізнавального інтересу учнів
2.1. Методичні рекомендації до проведення уроків
2.2. Організація спостережень у природі
2.3. Розробка уроку на тему «Дерева, кущі, трав'янисті рослини. Плоди і насіння. Спостереження за рослинами» і перевірка його ефективності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Актуальність теми. Зміни, які відбулися в соціально-економічній, політичній та духовно-моральній сферах життя суспільства, висувають підвищені вимоги до психофізіологічних, інтелектуальних, вольових і моральних якостей людини, її ціннісних орієнтацій та ідеалів. Високий рівень інтелектуального розвитку і креативності стає умовою адаптації людини до життя в сучасному суспільстві, соціальним замовленням якого є фахівець, який володіє такими особистісними якостями, як системність мислення, інформаційна і комунікативна культура, самостійність, ініціативність, творча активність, відповідальність за виконану роботу, мобільність та конкурентноздатність. Відповідно до загальних вимог Держстандарту шкільної освіти учень повинен вміти здобувати нові знання, використовуючи сучасні інформаційні освітні технології, ставити цілі і формулювати завдання, бути методично і психологічно готовим до вибору виду і характеру своєї професійної діяльності. Таким чином, одним з головних напрямків дидактики є пошук шляхів, засобів, методів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. 

Проблема стимулювання, спонукання школярів до навчання не нова: вона була поставлена ще у 40-50-і рр. І. А. Каїровим, М. А. Даниловим та Р. Г. Лембер. У наступні роки до неї була привернута увага провідних методистів-біологів (В. Г. Разумовський, А. В. Усова, Л. С. Хижнякова та ін.). Вони поставили завдання формування позитивних мотивів навчання в якості найголовнішого у навчанні біології, тому що високий рівень мотивації навчальної діяльності на уроці і інтерес до навчального предмета - це перший фактор, який вказує на ефективність сучасного уроку.

У практиці роботи школи накопичено уже чималий досвід з активізації пізнавальної діяльності учнів при навчанні біології. Але нерідко трапляється так, що описаний у літературі метод або окремий прийом не дає очікуваних результатів. Причина в тому, що: по-перше, у кожного конкретного класу свій досвід пізнавальної діяльності і свій рівень розвитку, по-друге, змінюються часи, а разом з ними й інтереси дітей. Тому ми вважаємо, що проблема активізації пізнавальної діяльності буде існувати за всіх часів.

Таким чином, актуальність нашого дослідження обумовлена перерахованими вище проблемами.

У своїй роботі ми виходили із припущення, що робота вчителя щодо активізації пізнавальної діяльності учнів буде найбільш ефективною, а якість знань учнів буде вищою, якщо при проведенні уроків використовуються прийоми і засоби, які активізують пізнавальну діяльність школярів і розвивають їх пізнавальний інтерес.

Мета роботи полягає в аналізі існуючих методів, прийомів і засобів, які активізують пізнавальну діяльність школярів на уроках природознавства і розробці власних уроків, які враховуватимуть максимальну кількість рекомендацій у цьому напрямку.

Об'єкт дослідження - процес активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні природознавства.

Предметом - прийоми і засоби активізації пізнавальної діяльності, які розвивають пізнавальний інтерес школярів.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчальної підготовки на основі групової взаємодії забезпечується, якщо: 

  • розвиток пізнавально-творчого компонента реалізується на основі алгоритму вирішення пізнавально-творчих навчальних завдань; 
  • організація спільної навчально-пізнавальної діяльності учнів здійснюється відповідно до принципу «східчастого руху педагогічного керівництва»; 
  • позитивний фон емоційно-ціннісного спілкування учнів у процесі спільної навчально-пізнавальної діяльності формується комплексом прийомів, спрямованих на структурування дій членів навчальної групи. 

Відповідно до поставленої мети і висунутої гіпотези нами визначені наступні завдання дослідження: 

  • провести аналіз літературних джерел з досліджуваної тематики;
  • з’ясувати мету і завдання активізації пізнавальної діяльності;
  • вивчити процес формування мотивів навчання;
  • дослідити організацію роботи на уроці природознавства у напрямку активізації пізнавального інтересу учнів;
  • розробити урок з природознавства на тему "Дерева, кущі, трав'янисті рослини. Плоди і насіння. Спостереження за рослинами" і перевірити його ефективність з точки зору активізації пізнавального інтересу учнів.

Теоретико-методологічною основою дослідження є положення теорії діяльності і діяльнісного підходу до розвитку особистості в навчанні (Ю. Д. Апресян, Л. П. Буєва, В. В. Давидов, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, М. С. Каган, А. Н. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, Г. П. Щедровицький та ін.); сучасних філософських, психологічних і педагогічних концепцій, які розкривають природу особистості як суб'єкта суспільних відносин (М. Я. Басов, В. Я. Ляудіс, А. В. Петровський, К. Роджерс та ін..); досліджень, присвячених розгляду основ активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів (В. А. Бєліков, Р. А. Нізамов, Т. І. Шамова, Г. І. Щукіна); концепції спілкування і взаємодії (Л. П. Гримак, А. Н. Мудрик, Л. І. Сава та ін..); сучасні розробки педагогічної науки в області організаційних форм навчання (В. В. Краєвський, І .Я. Лернер, М. Н. Скаткін, І. М. Черг та ін.).

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів (теоретичного і експериментального), висновків і списку використаних джерел.

 

Список використаних джерел: 
  1. Активные формы и методы обучения //Сост. Реброва Л.В., Прохорова Е.В. - М.: Просвещение, 1997. – 266 с.
  2. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання: Навч. Посібник. -К .: ІСДО, 1993. – 160 с.
  3. Афоня А. К. Л.Н. Самостійна робота учнів з природознавчтва. – Тернопіль: Богдан, 2004. – 102 с.
  4. Барна М.М., Похила Л.С., Яцук Г.Ф. Для допитливих. І частина. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2000. – 320 с.
  5. Башарин В.Ф. Педагогическая технология: что это такое? // Специалист. – 1993. - №3. – с.87-90.
  6. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989. – 264 с.
  7. Биологический эксперимент в школе / Бинас А.В., Маш Р.Д., Никишов А.И. и др. – М.: Просвещение, 1990. – 90 с.
  8. Природознавство: тестові завдання. Навчально-методичний посібник для середніх загальноосвітніх шкіл / упор. А. А. Женькович. - К.: Генеза, 1998. – 88 с.
  9. Богоявленская А.Е. Активные формы и методы обучения. - М.: Просвещение, 1996. – 383 с.
  10. Большаков А. П. Биология. Занимательные факты и тесты. Санкт-Петербург: Паритет, 2000. – 112 с.
  11. Безпалько В. С. Методика викладання природознавства. - Харків: Статус, 2003. – 190 с.
  12. Виговська О.І., Рудаківський С. В. Особистісно-орієнтоване навчання // Педагогіка толерантності. – 2000. - №11. – с.28-32.
  13. Голобородько Є.П. Загальні питання інтерактивного навчання // Інтерактивне навчання: Досвід впровадження / За ред. В.Д.Шарко. – Херсон: ”Олді-Плюс”, 2000. – 188 с.
  14. Горяна Л.Г., Неведомська Є.О. Організація навчально-виховного процесу з природознавства. – К.: Фенікс, 2005. – 166 с.
  15. Даниленко Л. Розвивальне навчання в системі педагогічних інновацій // Завуч. – 2002. - №20-21. – с.60-66б 34-38.
  16. Домарацкая С.И. Интерактивные формы работы как факторы повышения познавательной активности учащихся // Інтерактивне навчання: Досвід впровадження / За ред. В.Д.Шарко. – Херсон: ”Олді-Плюс”, 2000. – 324 с.
  17. Коребо И.С. Деятельность учителя при использовании групповых форм работы // Психодидактика высшего и среднего образования. – Барнаул: Знание, 1996. – 333 с.
  18. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Генеза. – 1989. - 186 с.
  19. Кремень В. Особистісно-розвивальне навчання як науковий пріоритет // Рідна школа. – 1998. - №11. – с.28-31.
  20. Методика навчання природознавства / За редакцією Падалко Н.В. і Федорової В.М.- К.: Радянська школа, 1986. – 206 с.
  21. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Просвіта, 2000. – 304 с.
  22. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М.Пєхота, А.З. Кіхтенко, О.М. Любарська та ін.; за заг ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К.Ю. 2001. – 313 с.
  23. Пєхота О.М. Особистісно-орієнтована освіта і технології // Неперервна професійна освіта: проблема, пошуки, корективи. – К.: Освіта. – 2000. – 169 с.
  24. Підласий А.І., Підласий І.С. Педагогічні інновації // Рідна школа. – 1998. - №12. – с.44-46.
  25. Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения. – М.: Педагогика, 1986. – 211 с.
  26. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М.: Педагогика, 1982. – 422 с.
  27. Шарко В.Д. Групова форма роботи як шлях до підвищення якості знань // Педагогічні науки. Збірник наук. праць. Випуск 15. – Херсон: Айлант, 2000. – 208 с.
  28. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. К.: Либідь, 1997. – 219 с.
  29. Аквилева Г. Н., Постникова Е. А., Суворова Г. Ф. Преподавание природоведения в малокомплектной школе: Пособие для учителя трехлет. нач. шк. - М.: Просвещение, 1987. - 96 с.
  30. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі. - К.: Рад. шк., 1981. - 206 с.
  31. Бабій М. Ф. Нові психологічні напрями організації навчального процесу з природознавства. - Луцьк: Редакційно-видавничий відділ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Л.Українки, 2003. - 118 с.
  32. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.
  33. Біда О. А. Підготовка вчителів до екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства. - К.: Науковий світ, 2000. - 44 с.
  34. Біда О. А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання: Навч. посібник для студентів пед. ф-тів вищих навч. закладів та класоводів. - Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. - 400 с.
  35. Возрастные возможности усвоения знаний (младшие классы) / Под ред. Д. Б. Эльконина и В. В. Давыдова. - М.: Просвещение, 1966. - 442 с.
  36. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1981. - 252 с.
  37. Коваль Н. С., Нарочна Л. К. Природознавство в 3-му класі чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителів.-К.: Радянська школа, 1988.- 120 с.
  38. Нарочна Л. К. та ін. Методика викладання природознавства: Навч. посібник / Л. К. Нарочна, Г. В. Ковальчук, К. Д. Гончарова. - 2-е вид., перероб. і допов. К.: Вища школа, 1990. - 302 с.
  39. Пакулева Л. Т. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.
  40. Талызина Н. Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1988. - 175 с.
  41. Щенников В. І. Цікаве природознавство. - Донецьк: Сталкер, 2002. - 352 с.
6534
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).