Формування почуття справедливості у дошкільників

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства гостро постають проблеми у сфері духовного життя. Спостерігається деформація моральних основ, поширюється байдужість і жорстокість. Отже, актуальним завданням, яке вимагає концентрації суспільних зусиль, є моральне виховання молодого покоління. Тому рядом державних документів, зокрема Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні та іншими однією з основ функціонування освіти, в тому числі, дошкільної визначено пріоритетність морально-соціального розвитку дітей, духовних цінностей людини та суспільства. 

Вирішуючи педагогічні завдання, які постають у світлі загальнодержавних пріоритетів, необхідно виховувати у дітей здатність критично мислити, самостійно робити вибір і відповідати за свої дії та їх наслідки, виявляти гідність, повагу і гуманне ставлення до оточення. Важливо, щоб вони здобули вміння узгоджувати індивідуальні інтереси та інтереси суспільства. Моральний вибір особистості є оптимальним способом цього узгодження. Тому становлення почуття справедливості дітей є одним із важливих завдань морального виховання. 

Розвиток почуття справедливості дошкільників обумовлюється змістом та способами організації їх діяльності – гри, праці, навчання, а також особливостями побудови взаємин з ровесниками та дорослими. Проте почуття справедливості у структурі почуття справедливості дошкільників залишається поза увагою дослідників. У літературі відсутні розробки методики та технології здійснення педагогічного впливу з метою стимулювання цього почуття у дітей.

У той же час практика свідчить, що виховний процес у сучасних дошкільних навчальних закладах не забезпечує реалізації вікового потенціалу вихованців щодо формування почуття справедливості. Їхній поведінці властиве панування егоїстичних тенденцій та формалізм щодо моральних норм і правил, часті прояви байдужості, а іноді, жорстокості. Така ситуація доводить необхідність розробки системи засобів і прийомів, які б сприяли становленню почуття справедливості дітей в дошкільному віці.

Більшість дослідників не виділяють почуття справедливості як окрему категорію, розглядаючи його у системі загалньго морально-етичного виховання. Такий підхід відображено у працях М. Боришевського [5], А.М. Виноградової [8], Є. В. Субботського [20, 21], С.Г. Якобсона [27, 28] та ін. І. лише окремі дослідженяя безпосередньо присвячені формуванню почуття справедливості у дошкільників, серед яких роботи І. Д. Бех [4], О. І. Кошелівської [14, 15], М.В. Левківського [17].

Мета дослідження – визначити психолого-педагогічні умови становлення почуття справедливості дошкільників та дослідити зміст і особливості педагогічного стимулювання цього процесу.

Об’єкт дослідження – становлення почуття справедливості дошкільників в умовах навчально-виховного процесу дошкільного закладу.

Предмет дослідження – зміст, засоби та прийоми стимулювання почуття справедливості дітей дошкільного віку в процесі педагогічного впливу.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети роботи було сформульовано наступні завдання:

• проаналізувати підходи до почуття справедливості у психолого-педагогічних дослідженнях;
• охарактеризувати критерії та рівні сформованості почуття справедли-вості у дошкільників;
• окреслити педагогічні умови формування почуття справедливості у дітей старшого дошкільного віку
• експериментально дослідити процес формування почуття справедли-вості старших дошкільників.

Методи дослідження. Теоретичні: аналіз психологічних та педагогічних джерел, навчально-методичних посібників, фахових періодичних видань; аналіз педагогічної документації дошкільних навчальних закладів. Емпіричні: спостереження за поведінкою дітей та за ходом навчально-виховного процесу дошкільного закладу; опитування вихователів та батьків; педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий).

Структура роботи. Курсова складається зі вступу, двох розділів і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 36 сторінок.