Формування природничих понять в учнів початкових класів засобами природознавства

Актуальність теми дослідження. Сучасний період розвитку національної школи характеризується глибокими і різнобічними пошуками шляхів удосконалення початкової освіти. Пріоритетними напрямами її реформування є досягнення якісно нового рівня у вивченні базових навчальних предметів, у тому числі природознавства, яке включає систему інтегрованих знань з різних природничих наук про об’єкти і явища живої і неживої природи та взаємозв’язки і залежності між ними і на доступному рівні відображає цілісну науково-природничу картину світу і місце в ній людини. Його зміст, як зазначено в проекті Концепції розвитку загальної середньої освіти, закладає підвалини формування наукового світогляду, стилю мислення, розвитку екологічного мислення. Однак для розкриття ролі людини в пізнанні світу природи необхідно посилити практичний характер змісту природознавства, його гуманітарну спрямованість. 

Аналіз шкільної практики засвідчує наявність суперечностей між завданнями щодо формування у молодших школярів природничих знань, які передбачені у новітніх нормативних документах, та недостатнім рівнем їх вирішення. Зокрема набуває особливої значущості проблема формування природничих понять. Учні часто засвоюють визначення поняття без розуміння його сутності, оперують термінами без усвідомлення наявних істотних ознак, відчувають труднощі у класифікації і систематизації понять. Зняття цих суперечностей передбачає здійснення спеціально організованого процесу формування понять та цілеспрямованої системи роботи в ньому, що дозволить поєднати процеси навчання і розвитку учнів. 

Проблема формування понять привертала увагу багатьох видатних представників педагогічної науки: М.Ф. Бабія [3], В.С. Безпалько [7], О.М. Варакути [13, 14], Є.А. Постнікової [29] та ін. Натуральні є засоби навчання були спеціальним предметом дослідження Г.Н. Аквілєвої [1, 2], О. Біди [9], Н.С. Коваль та Л.К. Нарочної [18] та інших вчених.

Однак, не зважаючи на різноаспектність дослідження розглядуваної проблеми, спеціальних праць, предметом вивчення яких було б формування природничих понять в учнів початкових класів, враховуючи при цьому системний підхід у формуванні їх змісту та обсягу, забезпечення послідовності процесу формування понять системою пізнавальних завдань, використання знань, умінь і навичок, здобутих під час вивчення інших предметів, досі ще нема. 

Об’єкт дослідження - процес формування природничих понять в учнів початкових класів.

Предмет дослідження - натуральні наочні засоби, що сприяють ефективному формуванню природничих понять у молодших школярів.

Мета дослідження полягає у виявленні, науковому обгрунтуванні та експериментальній перевірці ролі натуральних засобів у забезпеченні ефективності процесу формування природничих понять в учнів початкових класів.

Для реалізації поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:

• проаналізувати проблеми формування природничих понять у психолого-педагогічній і методичній літературі;
• окреслити визначення «поняття» як педагогічної категорії та особливості їх формування на основі використання натуральних засобів навчання;
• емпірично дослідити ефективність натуральних засобів навчання у формуванні природничих понять учнів 3-х класів.

Методи дослідження включають у себе теоретичні: аналіз і узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, навчально-методичної та нормативної документації; метод теоретичного аналізу і синтезу на етапах визначення мети, предмета, завдань дослідження; емпіричні та експериментальні: спостереження, бесіда, констатуючий і формуючий експерименти, статистичний аналіз експериментальних даних.

Базою дослідження були 3 класи Дроздинської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Загальна кількість респондентів складала 49 учнів.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг роботи - 37 сторінок.