+3 8(066) 185-39-18
fформаті круглого столу з'являється унікальна можливість не тільки почути думки інших співслужбовців, а й виробити спільну оцінку, позицію з того чи іншого питання.
Задля успішного проведення «круглого столу» керівник групи воєнно-ідеологічної підготовки повинен заздалегідь спланувати проведення заняття, роздати питання, що будуть розглядатися, та надати методичні рекомендації щодо підготовки до заняття.
Основними методами проведення занять з воєнно-ідеологічної підготовки є словесно-наочні, пояснювально-ілюстративні, та пояснювально-спонукальні методи.
Сутність словесно-наочних методів заклечається в тому, що керівник заняття систематично та послідовно доводить навчальний матеріал або здійснює показ відеоматеріалів за визначеною тематикою. Цей метод має на меті надати початкові нові знання та сформувати уяву про новий матеріал у тих, хто навчається.
Пояснювально-ілюстративні методи або інформаційно-рецептивні – це такі методи, при яких керівник заняття організує сприймання та усвідомлення слухачами інформації, а слухачі в свою чергу сприймають, осмислюють і запам’ятовують її.
Пояснювально-спонукальні методи. Керівник заняття частину навчального матеріалу подає в готовому вигляді, іншу частину – через проблемні завдання. Слухачі засвоюють навчальний матеріал як за допомогою репродуктивного, так і творчого, дослідницького методу, який полягає у самостійному пошуку шляхів розв’язання проблемної ситуації. Наслідком цих методів є глибоких та всебічних знань з використанням творчих та нестандартних підходів. (методичні рекомендації)
Жодні методи чи форми викладання навчального матеріалу не мають ніякого сенсу без використання відповідних засобів навчання. Під час проведення занять з воєнно-ідеологічної підготовки широко використовуються технічні засоби, зокрема екранні. До них належать слайди та дидактична техніка (мультимедійні проектори, телевізори, відеомагнітофони, програвачі), аудіовізуальні засоби.
Слайди, на відміну від відеофільмів, у яких використовується і мовний, і зображувальний матеріал, будуються на зображеннях. Основою зорового ряду в них є малюнок та відео-сюжет.
Відеофільми – своєрідна екранна розповідь, що передбачає сюжетну організацію матеріалу. Перегляд науково-популярних та документальних відеофільмів, відеороліків, телепрограм за визначеною тематикою воєнно-ідеологічної підготовки проводиться з подальшими коментарями керівника занять.
РОЗДІЛ 2. ФОРМИ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Інформаційна робота – це оперативне та об’єктивне доведення і роз’яснення особовому складу Збройних Сил України державної політики у сфері національної безпеки та оборони, законів України та інших нормативно-правових актів, інформування про діяльність органів державної влади, військового управління, суспільно-політичну та економічну обстановку в державі та світі, інші актуальні питання.
Метою інформаційної роботи є цілеспрямований вплив на свідомість військовослужбовців, досягнення керованості внутрішньо-колективними процесами у військовому середовищі, підвищення рівня обізнаності у різних сферах суспільного життя, формування необхідних переконань та мобілізація військовослужбовців на виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України, наказів командирів (начальників).
Основним типом інформаційної роботи є суспільно-політичне інформування.
Суспільно-політичне інформування проводиться:
з генералами, адміралами, офіцерами, військовослужбовцями військової служби за контрактом, державними службовцями та працівниками Збройних Сил України – 1 раз на місяць по 30 хвилин під час оголошення службових документів, наказів та директив;
з військовослужбовцями строкової військової служби – 1 раз на тиждень по 30 хвилин.
З метою підвищення якості інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу частин, підрозділів у передбачений розпорядком дня час організовуються обов’язковий перегляд вечірніх випусків «Українських теленовин» та прослуховування інформаційних програм Українського радіо – щоденно, перегляд під керівництвом офіцерів структур із гуманітарних питань щотижневих телерадіопередач «Нова армія» та інших програм, підготовлених телерадіокомпанією ЦТРС та «Бриз» Військово-Морських Сил, перегляд і прослуховування тематичних, військово-патріотичних, інформаційно-пізнавальних програм.
Щомісяця плануються і проводяться в органах управління, частинах та з’єднаннях «Дні інформування». До участі в них залучається керівний склад активізується робота лекторських груп, запрошуються представники товариства «Просвіта», «Знання», викладачі вищих навчальних закладів, представники депутатського корпусу, державної влади та інші.
У кожній частині один раз на місяць проводяться інструктивні заняття з офіцерами, які проводять інформування особового складу.
З метою більш повного доведення інформації до військовослужбовців потрібно систематично планувати огляди преси, використовувати для цього можливості клубів, радіовузлів, бібліотек, для передплати періодичних видань ширше залучати можливості місцевого самоврядування, підприємства, установи, спонсорів тощо.
Основним методом суспільно-політичного інформування є метод переконання або проблемний виклад (керівник ставить проблему і вирішує).
Засобами переконання являються роз'яснення, обґрунтування, обговорення, навіювання, як спосіб впливу на свідомість підлеглих з метою досягнення свідомого виконання військового обов'язку в цілому, так і конкретних обов'язків на посаді, яку обіймають також окремих завдань і доручень по службі.
Також при проведенні суспільно-політичного інформування активно використовується пояснювально-інформаційний метод (повідомлення інформації, сприймання, усвідомлення і запам'ятовування). Повідомлення інформації здійснюється за допомогою усного слова (розповідь, лекція, пояснення), друкованого слова (газетні, журнальні публікації, посібники тощо), наочних засобів (схеми, кіно, діафільми, натуральні об’єкти), практичного показу, аудіо та відеозасобів.
Умовно всі форми проведення суспільно-політичного інформування можна поділити на дві групи.
До першої групи відносяться змістовні форми – це лекції, бесіди, доповіді, повідомлення, покази, огляди, перегляди, читання і обговорення, обмін досвідом роботи.
Друга група – це організаційні форми (індивідуальне і групове інформування у ході класно-групових занять; Дні інформування; Дні відкритих дверей; Дні науки і культури; усні виступи, екскурсії, відкриті судові процеси, тематичні рубрики у ЗМІ, місцевому радіомовленні, куточки інформації, доведення директив, наказів, інших документів до особового складу, наради, семінари, звіти, інструкторсько-методичні заняття, інформаційні бюлетені, стінна преса тощо.