Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Форми мовленнєвого етикету

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Ділова людина – підприємець, менеджер чи керівник – повинна обов’язково вміти чітко і зрозуміло формулювати свої погляди, аргументувати свою позицію, аналізувати висловлювання партнера, критично оцінювати відповідні пропозиції. Необхідною умовою цього є вміння слухати, вести бесіду, створювати доброзичливу атмосферу, уміння справити позитивне враження, відповідна завчасна підготовка [1, с. 13].
Етикет – це мова символів. Людина повинна використовувати його з метою кращої взаємодії з іншими (колегами, партнерами). Етикет функціонує в суспільстві як сукупність двох форм поведінки: мовленнєвої і не мовленнєвої.
Мовлення людини – це своєрідна візитна картка, свідчення рівня освіченості людини, її культури, це показник культури суспільства.
Український народ здавна відзначався культурою мовних стосунків. Так, турецький мандрівник Евлія Челебі після перебування в 1657 році в Україні писав, що українці – це стародавній народ, а їхня мова всеосяжніша, ніж перська, китайська, монгольська. До речі, його цікавили лайливі слова в різних мовах. Так от, у цій «всеосяжній» українській мові йому вдалося знайти аж чотири лайливих вирази: «щезни, собако», «свиня», «чорт», «дідько» [3, с. 79].
Український мовленнєвий етикет, на думку М. Стельмаховича, – це національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості. «Він сформувався історично в культурних верствах нашого народу й передається від покоління до покоління як еталон порядної мовленнєвої поведінки українця, виразник людської гідності й честі, української шляхетності й аристократизму духу. Українське виховання застерігає дітей і молодь від вживання грубих, лайливих, образливих слів» [1, с. 54].
Головне призначення етикету, в тому числі й мовленнєвого, – встановлення сприятливого контакту між людьми, регулювання їх взаємин на основі принципу ввічливості. Адже метрою спілкування є вплив однієї людини на іншу, регуляція поведінки об’єкта спілкування суб’єктом.
Мовленнєвий етикет студентів, як етикет взагалі (складова культури), не існує поза часом і простором. Це обов’язково конкретний етикет конкретного суспільства (чи його прошарку) на певному історичному етапі розвитку цього суспільства [2, с. 66]. Загальна ж функціональна типологія одиниць мовленнєвого етикету українського народу може бути представлена у такому вигляді (наводимо приклади найбільш типових формул) :
1. Етикетні одиниці, якими виражається вітання: Добрий ранок! Доброго ранку! Доброго дня! Добридень! Добрий вечір! Здрастуйте! Здоровенькі були! Вітаю Вас! Радий (-а) вітати Вас!
2. Формули зі значенням прощання: Прощайте! Прощавайте! До зустрічі! До побачення! Щасливо! На добраніч! Щасливої дороги! Я з Вами не прощаюсь!
3. Вислови вибачення: Вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, мені дуже шкода, перепрошую, вибач мені; не сердься на мене; вибач (-те), будь ласка;
4. Мовленнєві одиниці, що супроводжують прохання: Будь ласка, будьте ласкаві, прошу Вас, маю до Вас прохання..., чи можу звернутися до Вас із проханням..., дозвольте Вас попросити..., якщо Ваша ласка..., можливо, Ви мені допоможете...
5. Формули подяки: Спасибі! Дякую! Не знаю, як і дякувати вам (тобі)!
6. Конструкції побажальної модальності: Будь (-те) щасливий (-а, і)! Щасливої дороги! Успіхів тобі (Вам)! Хай щастить! Зичу радості (гараздів, успіхів)!
7. Формули привітань з певної нагоди: Поздоровляю з... ; Вітаю (Вас, тебе) з... ; Прийми (-іть) поздоровлення (привітання) з... ; З Новим роком!.. ; З днем народження!
8. Типізовані фрази ритуалу знайомства: Знайомтесь..., Дозволь (-те) представити (познайомити, рекомендувати)... тощо.
9. Звертання: мамо, тату, доню, сину, сестро, брате, бабусю, дідусю, пані, пане, панно, паничу, панове, добродію, добродійко, добродії, товаришу, товариство, друже, приятелю, подруго, колего...
10. Згода, підтвердження: Згоден, я не заперечую, домовилися, ви маєте рацію, авжеж, звичайно, так, напевно, безперечно, безумовно, ми в цьому впевнені, гаразд (добре).
11. Заперечення: Ні; ні, це не так; нас це не влаштовує; не можна; не можу; Ви помиляєтесь; шкодую, але я мушу відмовитись; дякую, я не можу; про це не може бути й мови...
12. Співчуття: Я Вас розумію; я відчуваю Вашу схвильованість (Ваш біль, Вашу стривоженість. Ваше хвилювання) ; не впадайте у відчай.
13. Пропозиція, порада: Дозвольте висловити мою думку щодо..., чи не спробувати б Вам...
Отже, кожна із ситуативно-тематичних груп становить синонімічний ряд етикетних одиниць, які відрізняються семантичними і стилістичними ознаками. Наявність синонімічних рядів зумовлює можливість вибору одиниці в комунікативному акті, оскільки особистість характеризується не лише тим, що вона робить, але й тим, як вона це робить.
Вибір етикетних одиниць комунікантами передусім залежить від таких визначальних екстралінгвістичних факторів, як: соціальна роль; вік; місце проживання; стать; культурно-освітній рівень адресата й адресанта, соціальна дистанція між ними; характер ситуації спілкування; специфіка взаємин між комунікантами.
Поради: Завжди контролюйте себе що – кому – чому – про що – де – коли ви говорите; дотримуйтесь правил мовного етикету; засвідчуйте свою вихованість, шану і уважність до співрозмовника, привітність, приязнь, прихильність, доброзичливість, делікатність.
 
Список використаних джерел
 
Грищенко Т. Б. Навчальний посібник /Т. Б. Гриценко. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 344 c.
Тимошенко Н. Л. Вітання та рекомендування / Н. Л. Тимошенко // Політика і час. – 1998. – № 10. – С. 66-67.
Тимошенко Н. Л. Корпоративна культура: діловий етикет: Навч. посіб. / Н. Л. Тимошенко. – К. : Знання, 2006. – 391 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
Фото Капча