Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Форми роботи з книгою у дитячому садку

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Методика читання творів на заняттях
2. Методи формування сприйняття творів
3. Форми роботи із книгою поза заняттями
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Значення художньої літератури у вихованні дітей визначається її суспільною і освітньо-виховною роллю у житті всього суспільства. Мистецтво слова відбиває дійсність через художні образи, показує найбільш типове, осмислюючи і узагальнюючи реальні життєві факти. Це допомагає дитині пізнавати життя, формує її відношення до навколишнього. Художні твори, розкриваючи внутрішній світ героїв, змушують дітей хвилюватися, переживати, як свої, радощі і прикрощі героїв.
Дитячий садок знайомить дошкільників з найкращими творами для дітей і на цій основі вирішує комплекс взаємозалежних завдань морального, розумового иа естетичного виховання.
Завдання дитячого садка щодо ознайомлення дітей з художньою літературою будуються з врахуванням вікових особливостей естетичного сприйняття.
Вихователь формує в дітей уміння сприймати літературний твір. Слухаючи розповідь (вірш тощо), дитина повинна не лише засвоїти її зміст, але й пережити ті почуття і настрої, які хотів передати автор. Важливо також вчити дітей порівнювати прочитане з фактами життя.
У дитячому садку формуються також елементарні вміння аналізувати твір (його зміст і форму). До моменту вступу до школи кожна дитина повинна вміти визначити основних героїв, висловити своє відношення до них (хто подобається і чому), визначити жанр (вірш, розповідь, казка), вловити найбільш яскраві приклади образності мови (визначення, порівняння та ін.).
Частину програмних творів діти повинні вивчити напам’ять (вірші, малі фольклорні жанри), частину – вміти передавати близько до тексту (переказувати). Крім того, дитина опановує способами виконання ролей в інсценуванні, у грі-драматизації за літературними сюжетами.
Одне з найважливіштх завдань – формувати самостійність дітей у художньо-мовній і театрально-ігровій діяльності, розвивати їхні творчі здібності.
 
1. Методика читання творів на заняттях
 
Найпоширеніший метод – читання вихователя, тобто дослівна передача тексту. Твори, які невеликі за обсягом, вихователь читає дітям напам’ять, при цьому досягається найкращий контакт з аудиторією. Більша ж частина творів читається з книг.
Наступний метод – розповідь, тобто відносно вільна передача тексту (допускаються скорочення тексту, перестановка слів, включення пояснень і т. д.). Таким способом дітей знайомлять з багатьма казками, деякими пізнавальними розповідями, газетними або журнальними матеріалами (у підготовчій до школи групі). На заняттях проводять також різні інсценування, які допомагають дітям полюбити той чи інший твір, засвоїти його. Метод завчання напам’ять застосуємо до невеликих віршів.
Часто на одному занятті використовують різні методи. Основою ж всіх методів ознайомлення з художньою літературою є виразне читання вихователя, яке вимагає серйозної попередньої підготовки: аналізу твору і тренувального читання вголос, тривалих тренувальних вправ.
Читання часто супроводжується показом різноманітного наочного матеріалу. У цьому випадку вихователеві потрібно завчасно потренуватися, домагаючись чіткого зв’язку тексту і показу наочного матеріалу (розміщення силуетів або іграшок у настільному театрі, зміна кадрів діафільму і т. д.).
Для закріплення засвоєного дуже корисні такі методи, як дидактичні ігри на матеріалі знайомих творів (проводять починаючи з середньої групи), літературні вікторини (проводять як підсумкові квартальні заняття або вечірні розваги). Прикладами дидактичних ігор можуть служити гри «Один починає – інший продовжує», «Відгадай мою казку», «Звідки я?» (опис літературних героїв) та ін. Їх можна проводити, використовуючи наочний матеріал або у словесній формі.
 
2. Методи формування сприйняття творів
 
Призначення багатьох методичних прийомів полягає у тому, щоб полегшити дітям процес слухання і розуміння (допомогти запам’ятати твір, глибше пережити його). Звичайно, такі прийоми сприяють і кращому засвоєнню тексту, більш глибокому сприйняттю його в цілому.
Цим цілям відповідає, насамперед, такий прийом, як виразність читання. Сутність виразного читання в порівнянні з діловим, логічним читанням – у його емоційній насиченості. Виразне читання – перший щабель професійного мистецтва художнього читання, яке характеризується найбільшою глибиною і яскравістю передачі почуттів і настроїв, відбитих у тексті.
Наступний прийом – повторність читання. Невеликий твір, який викликав інтерес дітей, доцільно повторити одразу 1-2 рази. З великого твору можна повторно зачитати найбільш значимі і яскраві уривки. Необхідне повторення цього матеріалу й на інших заняттях, щоб досягти найбільш глибокого сприйняття, запобігти забуванню.
Один з прийомів, які сприяють кращому засвоєнню тексту, – вибіркове читання (уривків, пісеньок, кінцівок). У старших групах вибіркове читання можна подавати дітям ігровим шляхом, у вигляді загадок, вікторин (З якого твору цей уривок? Чим закінчилася ця розповідь, казка? З якої розповіді або казки цей уривок?).
Якщо після першого читання твір уже зрозумілий дітям, вихователь може використати ряд додаткових прийомів, які підсилять емоційний вплив розповіді (вірша тощо), – показ іграшок, ілюстрацій, картинок, елементи інсценування, рухи пальцями, руками (у молодших групах ці прийоми використовують частіше) ; можна рекомендувати словесні прийоми, наприклад, нагадування подібного випадку з життя. У старших групах згадують твори, близькі даному за тематикою, педагог задає питання: «Хто тобі найбільше сподобався? Чому?».
Найчастіше дітям бувають незрозумілі окремі слова або вирази. У таких випадках слід давати їм можливість зрозуміти нове слово або побудову фрази шляхом осмислення ситуації. Так вихователь залучає їх до активної роботи над мовою твору. Сам
Фото Капча