Франк Гері

Френк Гері (англ. Frank Gehry; ім'я при народженні: Ефраїм Овен Ґолдберґ / Ephraim Owen Goldberg; 28 лютого 1929, Торонто, Канада) – канадсько-американський архітектор, відомий апологет постмодернізму й деконструктивізму в архітектурі; лауреат Прітцкерівської премії (1989).

Живе й працює в Лос-Анджелесі (США).

Будівлі Гері по всьому світі, включно зі спроектованою ним власною резиденцією, є значними туристськими об'єктами через новизну й оригінальність форм і втілених ідей. Його роботи часто цитуються як одні з найзначніших творів сучасної архітектури в 2010 році в World Architecture Survey, що змусило Vanity Fair (амер. журнал) відзначити його як «найважливішим архітектором нашого часу».

До найвідоміших робіт Гері відносять Музей Гуггенгайма в Більбао в Більбао, Іспанія; MIT Stata Center в Кембриджі, штат Массачусетс, Walt Disney Concert Hall в Лос-Анджелесі; Experience Music Project у Сієтлі, Weisman Art Museum в Міннеаполісі, Танцюючий дім у Празі; Vitra Design Museum і MARTa Museum в Німеччині; Художня галерея Онтаріо в Торонто і Cinémathèque française в Парижі. Та поштовхом до його кар'єри стала його резиденція в Санта-Моніці, штат Каліфорнія.

Гері народився 28 лютого 1929 в Торонто, Ontario. Його батьки – польські євреї. З творчістю він познайомився ще в дитинстві, натхнений бабусею, він будував маленькі міста з дерева. Весь час він витрачав на малювання з батьком і матір'ю, що познайомило його зі світом мистецтва. «Таким чином, творчі гени були передались мені», говорить Гері. Йому дане єврейське ім'я «Ephraim» його дідом, але використовували його тільки в тісних колах.

У 1947 році Гері переїхав до Каліфорнії, влаштувалася на роботу за кермо вантажівки, навчався в Лос-Анджелеському коледжі, в кінцевому підсумку закінчив Університет Південної Каліфорнії, Школи архітектури. Після закінчення навчання в 1954 році, він проводив час в галузях далеких від архітектури на багатьох інших робочих місцях, включаючи службу в Армії Сполучених Штатів. Навчався на містобудівнитстві в Гарвардськії вищій школі дизайну протягом року, та залишив її до завершення програми. У 1952 році, ще як Френк Голдберг, він одружився на Аніті Снайдер, яка, як він стверджує, підсказала йому змінити своє ім'я на Френк Гері. У 1966 році він і Снайдер розлучилися. У 1975 році він одружився на Берті Ізабель Агілера, його нинішній дружині. У нього є дві дочки від першого шлюбу і два сина від другого.

Виріс в Канаді. Гері є великим шанувальником хокею. У 2004 році він розробив трофей Всесвітнього Кубку з Хокею. Гері має подвійне громадянство в Канаді і Сполучених Штатах. Він живе в Санта-Моніці, штат Каліфорнія, і продовжує працювати в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія.

З 17-річного віку Френк Гері живе в Лос-Анджелесі, де від 1967 року завідує власним архітектурним бюро.

У 1950-1960-і роки Гері перебував під впливом Френка Ллойда Райта. Звернувся до постмодернізму 1978 року, винахідливо реконструювавши власне помешкання, зведене у 1920-х роках.

1989 року Френк Гері був удостоєний Прітцкерівської премії.

Авторству Гері належать наступні яскраві постмодерністські й деконструктивістські споруди:

• Музей Фредеріка Вейсмана в Міннеаполісі (1993) ;
• «Танцюючий дім» у Празі (1995) ;
• Музей Гугенгайма в Більбао (1997) ;
• Музей музики в Сіетлі (2000) ;
• Концертний зал імені Волта Діснея в Лос-Анджелесі (2003) ;
• сучасні корпуси Массачусетського технологічного інституту, Кембридж (Массачусетс) ;
• сучасні приміщення Художньої галереї Онтаріо (2004-2008).

Гері створює, на перший погляд, іреальні та сумнівні з естетичної точки зору, об'єкти; начебто розкладаючи цілісність споруди, архітектор не докопується ані до істини призначення будівлі, ані не відштовхується від якогось глибинного задуму чи ідеї. Саме через це позірно роботи архітектора здаються довільними нагромадженнями, геометричними сукупностями, що «виросли» через забаганку їхнього творця. Такий підхід, що власне можна визначити як «крайній деконструктивізм», завжди лишався в об'єктиві критики фахівців, громадськості і навіть колег по цеху (творчості, ремслу). Тим не менше оці об'єми, що розпадаються; грубі і такі, що здається, не тримаються купи, поверхні; використання ламаних і обірваних ліній; відкидання традиційних архітектурних ліній, роблять архітектуру Френка Гері та її зразки неповторимими й, безперечно, являють собою непересічне явище у сучасному мистецтві.

Будинки, спроектовані легендарним архітектором Френком Гері, є справжніми шедеврами деконструктивізму. У своїх проектах він розкриває власний, недосяжний для більшості людей світ, в основі якого лежить філософія руйнування та деформації. Ми розповімо про 24 найбільш значущих і дивовижних проектах видатного архітектора сучасності.

Будівництво будинку, спроектованого спеціально для американського художника Рона Девіса, завершилося в 1968 році, через шість років після того як Гері почав кар'єру архітектора в Лос-Анджелесі. Цей особняк, розташований в невеликому каліфорнійському місті Малібу, є першою визнаною роботою архітектора.

Прийнято вважати, що особняк, який Гері спроектував для своєї сім'ї в 1978 році, став дійсно значущим проектом. Саме після його будівництва до архітектора прийшла професійна популярність. Власний будинок Френка Гері є класичне бунгало, що складається з дерев'яних конструкцій, фанери, цегляної кладки і скла. Хоча після побудови цього будинку, на адресу архітектора звучало чимало критики, в 2012 році, по закінченні 25 років, Гері був удостоєний престижної премії Американського інституту архітекторів за будівництво саме цього будинку.

У 1978 році влада штату Каліфорнії прийняли рішення розширити юридичну школу в центрі Лос-Анджелеса. За право внести свою лепту в цей проект архітектори боролися на конкурсній основі. Переможцем став Гері. Він змінив образ центру міста за рахунок надсучасних кампусів, які внесли в місцевий колорит стилістичне розмаїття. Програма благоустрою центру міста була розрахована на довгострокове і поетапне розширення студентського містечка. Остання будівля була зведена в 2003 році.

На початку 1980-х років компанія Vitra, яка виробляє меблі, привернула найперспективніших архітекторів для створення в німецькому місті Вайле-на-Рейні сучасного комплексу, що включає в себе безліч будівель. Музей складається з простих геометричних форм, об'єднаних білими гіпсовими поверхнями і металевою крівлею.

Комплекс рекламного агентства був побудований в 1991 році в каліфорнійській Венеції. У нього є неофіційна назва «Будинок-бінокль», отримане завдяки оригінальному в'їзду на службову парковку, виконаному у формі величезного оптичного приладу. Ця будівля стала результатом співпраці Френка Гері з художниками Класом Ольденбург і КООС ван Брюггеном. Офісні приміщення, що нагадують одночасно ніс корабля і стовбури дерев, оточують скульптурну групу. У них щодня працюють приблизно 500 співробітників Google.

Величезна скульптура золотий риби, покритої сталевою сіткою, була створена Френком Гері в 1992 році спеціально для Олімпійських Ігор в Барселоні. Цей монумент свого часу став справжнім технологічним проривом в світі архітектури. При створенні моделі майбутнього павільйону архітектор вперше використав програму тривимірного аеронавігаційного проектування.