Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Фразеологічний статус тавтологічних висловлень у німецькомовному дискурсі

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 

trinke auf unsere Gesundheit! “ (1, 25)

Значення тавтологічного прислів’я може модифікуватися додаванням неочікуваної семантики: „Recht ist Recht – aber man verdreht’s gern“ [21, 41]. Часто прислів’я складається з двох частин: за частиною тавтологічної форми йде підрядне: „Bär bleibt Bär, fährt man ihn auch übers Meer“; „Teufel bleibt Teufel, ob schwarz oder weiß“, або тавтологічне речення виступає в складі координативного зв’язку: „Geschenkt ist geschenkt, wiederholen ist gestohlen“; „Augen auf, Kauf ist Kauf“.
Тавтологічні прислів’я належать до безобразних, що виділяються О. О. Потебнею поряд з образними прислів’ями – такими, що містять у собі поетичний образ [8, 102]. Національна специфіка ТВ проявляється в тому, що, наприклад, російським прислів’ ям без тавтології часто відповідають німецькі прислів’я-ТВ: „Gestochen ist gestochen, sagte die Nadel zum Degen. Die Russen: Wenn die Nadel den Dolch sieht, sagt sie mein Bruder“ [27, 4/787].
Імпліцитний смисл дискурсивних ТВ є імплікативним, тобто таким, для розуміння якого адресату потрібна низка висновків [2, 114]. Про ментальні зусилля адресата при виведенні імплікатур дискурсивних ТВ можливо зробити висновок на підставі подальшої експлікації мовцем імплікатури, оскільки мовець не впевнений в тому, що адресат адекватно виведе вкладений у висловлення смисл:
„Heinz: Es gibt eh viel zu viel Menschen auf der Welt.
Anni: Ein Kind ist ein Kind. (+> Ein Kind ist jetzt für mich wichtig + > Ich will nicht abtreiben lassen)
Heinz: Ein Kind bringt alles durcheinander. Jetz is leicht, was in alle Zeitungen steht.
Anni: Will aber nedabtreibn. “ (2, 411)
За словами І. Л. Муханова, репліки у відповідь «висвічують» імпліцитні смисли вихідного висловлення, чим саме і доводять їх наявність [7, 94].
Для дискурсивних ТВ більш характерними є так звані «структурні доповнення» [18, 407] – сполучники denn, aber, und, модальне слово wirklich, прислівники часу ewig, immer, градуальна частка ganz, обмежувальна частка nur та модальні частки ja, eben, halt, schließlich, наприклад:
„Er hob die Schultern. „Ich konnte ihn nicht halten. Was kann man gegen diese Amerikaner machen? Sie verstehen kein Deutsch und setzen sich hin, wo sie wollen! Nehmen Sie den Platz drüben. Tisch ist ja Tisch, nicht wahr? (+> Dieser Tisch ist jetzt frei; An diesem Tisch können Sie ruhig essen) Ich habe Ihren Wein schon rübergestellt. “
Ich wußte nicht, was ich tun sollte. Eine Familie hatte die vier Plätze meines Tisches fröhlich beschlagnahmt. Da, wo mein Geld lag, saß jetzt ein sehr schönes, sechzehnjähriges Mädchen mit einer Kamera. “ (3, 123)
Дискурсивні ТВ є первинними відносно паремійних, оскільки останні з’ являються на їх основі в результаті процесу конвенціоналізації. Конвенціоналізація забезпечує «перехід суб’єктивного смислу висловлення окремого комуніканта в інтерсуб’єктивний смисл мовного виразу, який з цієї миті поступає у розпорядження в рівній мірі усіх членів мовної спільноти» [23, 7]. В. М. Савицький описує здатність зворотів мовлення ставати фразеологічними одиницями мови у такий спосіб: «Коли перевага вживання певного звороту досягає крайнього ступеня – детермінованості, спосіб вираження думки перетворюється у засіб її вираження» [9, 17, виділено в оригіналі].
Розмежування паремійних і дискурсивних ТВ не є жорстким. Залежно від ступеня конвенціоналізації смислу, ТВ розташовуються на штучній шкалі від 0 до 1, де максимальний ступінь конвенціоналізації мають прислів’я тавтологічної форми, і мінімальний – ТВ з авторськими, дискурсивними смислами [2, 246-249]. Ступінь конвенціоналізації залежить від типовості, частотності й відомості смислу [19, 240]).
Висновки та перспективи подальших досліджень. ТВ на основі ступеня конвенціоналізації реалізованих на їх основі імпліцитних смислів розпадаються на паремійні та дискурсивні. Дискурсивні ТВ характеризуються тим, що набувають імпліцитного смислу лише в дискурсі. Паремійні ТВ, зафіксовані у фразеологічних словниках, мають конвенціоналізо- вані імпліцитні смисли, які можуть виникати поза дискурсивним контекстом. До перспектив дослідження відносимо виявлення структурних та когнітивно-семантичних моделей ТВ, а також визначення іллокутивних та стратегічних характеристик ТВ у німецькомовному діалогічному дискурсі.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
 
  1. Баранов А. Н. Аспекты теории фразеологии / А. Н. Баранов, Д. О. Добровольский. – М. : Знак, 2008. – 656 с.
  2. Безугла Л. Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі / Л. Р. Безугла.
  3. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. – 332 с.
  4. Грайс Г. П. Логика и речевое общение / Г. П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. – М. : Прогресс, 1985. – Вып. 16. – С. 22-127.
  5. Диневич И. А. Синонимические и тавтологические сближения слов категории состояния / И. А. Диневич // Лингвофольклористика. Вып. 6. – Курск, 2001. – С. 60-68.
  6. Иванова Е. В. Антропоцентризм в пословице / Е. В. Иванова // Антропоцентризм в языке и речи. – СПб. : Изд-во С. -Петерб. ун-та, 2003. – С. 162-168.
  7. Кайгородова Т. Г. Проблемы синтаксической идиоматики: на материале русского языка: автореф. дисс.... доктора филол. наук: 10. 02. 01 / И. Н. Кайгородова. – Волгоград, 1999. – 39 с.
  8. Муханов И. Л. О текстообразующей функции имплицитных смыслов высказывания (диалог) / И. Л. Му- ханов // Имплицитность в языке и речи. – М. : Языки русской культуры, 1999. – С. 88-94.
  9. Потебня А. А. Из лекций по теории словесности. Басня. Пословица. Поговорка // Потебня А. А. Теоретическая поэтика. – М. : Высшая школа, 1990. – С. 55-131.
  10. Савицкий В. М. Основы общей теории идиоматики / В. М. Савицкий. – М. : Гнозис, 2006. – 208 с.
  11. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / В. Н. Телия. – М. : Школа «Языки русской культуры», 1996. – 288 с.
  12. Чернышева И. И. Устойчивые словесные комплексы в языке и речи (на материале немецкого языка) / И. И. Чернышева. – М. : Высшая школа, 1980. – 141 с.
  13. Шведова Н. Ю. Очерки по синтаксису русской разговорной речи / Н. Ю. Шведова. – М. : Изд-во АН СССР, 1960. – 377 с.
  14. Allwood J. Logik für Linguisten / J. Allwood, L. -G. Anderson, Ö. Dahl. – Tübingen: Niemeyer, 1973. – 112 S.
  15. Beckmann S. „So wie man is, is man“ – Zur Funktion von Phraseologismenin argumnetativen Zusammenhängen / S. Beckmann // Neue Fragen der Linguistik. – Tübingen: Niemeyer, 1991. – Bd. 2. – S. 85-91.
  16. Burger H. Handbuch der Phraseologie / H. Burger, A. Buhofer, A. Sialm. – Berlin, New York: de Gryuter, 1982.
  17. 433 S.
  18. Eckert R. Aspekte der konfrontativen Phraseologie / R. Eckert // Linguistische Studien. – 1979. – Reihe A, Heft 56. – Berlin: Akademieverlag. – S. 74-79.
  19. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache / W. Fleischer. – Tübingen: Niemeyer, 1997. – 299 S.
  20. Fritz G. Zur Verwendung tautologischer Sätze in der Umgangssprache / G. Fritz // Wirkendes Wort. – 1981. – N. 31/6. – S. 398-415.
  21. Giora R. Literal vs. Figurative Language: Different or Equal? / R. Giora // Journal of Pragmatics. – 2002. – Vol. 34. – P. 487-506.
  22. Gühlich E. „Was sein muß, muß sein. “ Überlegungen zum Gemeinplatz und seiner Verwendung / E. Gühlich // Bielefelder Papiere zur Linguistik und Literaturwissenschaft. – 1978. – H. 7. – S. 1-41.
  23. Lüger H. -H. Satzwertige Phraseologismen. Eine pragmalinguistische Untersuchung / H. -H. Lüger. – Wien: Praesens, 1999. – 313 S.
  24. Reichstein A. D. Zur Analyse der festgeprägten Sätze im Deutschen / A. D. Reichstein // DaF. – 1973. – X. – S. 212-222.
  25. Wiegers H. Propositionaler Sinn: Eine konstruktive Kritik des Searlischen Propositionsbegriff / H. Wiegers // Neue Fragen der Linguistik. – Tübingen: Niemeyer, 1991. – Bd. 2. – S. 3-8.
  26. Wierzbicka A. Boys will be Boys: even ‘truisms’ are culture-specific / A. Wierzbicka // ders. Cross-cultural pragmatics: the semantics of human interaction. – Berlin, New York: de Gruyter, 1991. – P. 391-452.
  27. Beyer H. Sprichwörterlexikon / Horst Beyer und Annelies Beyer. – Leipzig: Bibliographisches Institut; М. : Высшая школа, 1989. – 348 S.
  28. Duden. Redewendungen. Wörterbuch der deutschen Idiomatik; 2., neu bearb. u. akt. Aufl. – Mannheim [u. a. ]: Dudenverl., 2002. – 955 S.
  29. Röhrich L. Lexikon der sprichwörtlichen Redensarten; 2. Aufl / Lutz Röhrich. – 4 Bde. – Freiburg [u. a. ]: Herder, 1973. – 1256 S.
 
Фото Капча