Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Фрустрація як складний психічний стан

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Фрустрація (від лат. frustrаtio – обман, розлад планів) – складний психічний стан, що характеризується наявністю стимульованої потреби, яка не знайшла свого задоволення. Стан фрустрації супроводжується різними негативними переживаннями: розчаруванням, роздратованістю, тривогою, відчаєм, апатією та ін. Фрустрація викликається об’єктивно неподоланними (чи суб’єктивно так зрозумілими) труднощами, що виникають на шляху до досягнення мети. Виникає фрустрація тоді, коли ступінь незадоволення вище того, яке людина може стерпіти. Високий рівень фрустрації призводить до дезорганізації діяльності і зниження її ефективності. Крім того, вона негативно впливає на взаємини людей. Річ у тім, що якби хоча б одна людина знаходилася в стані фрустрації, вона може виявляти агресивність, апатію, байдужість і т. д. В одних випадках це може призвести до передконфліктної ситуації, в інших – порушити емоційний контакт у спілкуванні.
Відношення до фрустрації як до однієї з передумов агресії є наслідком прихильності теорії «фрустрація – агресія», яка в своєму чистому вигляді припускає, що фрустрація завжди приводить до якоїсь форми агресії, а агресія завжди є результатом фрустрації.
Ця гіпотеза вважається надто узагальненою. Фрустрація не завжди приводить до агресії, а остання часто викликається якимись іншими факторами. Тим не менше це не означає відмови від реального погляду на проблему – припущення, що фрустрація є просто одна з важливих детермінант агресії і іноді сприяє цьому типу поведінки.
На основі даних деяких експериментів можна сказати, що фрустрація іноді сприяє агресії, однак проявляється її вплив чи ні, залежить від деяких опосередковуючих факторів. Розглянемо чотири таких фактори:
рівень фрустрації, яку відчуває потенційний агресор;
наявність посилок до агресії;
ступінь, в якій фрустратор непередбачений;
емоційні і когнітивні процеси фрустрованого агресора.
Ретельний аналіз даних показує, що інтенсивність агресивної реакції в причинно-наслідковій парі «фрустрація – агресія» залежить від рівня фрустрації. При більш високому рівні фрустрації більш вірогідніший прояв агресивної поведінки.
Отже, фрустрація викликає тільки готовність до агресивної поведінки. Посилки до агресії – це стимули, які провокують появу почуття гніву і агресивності. Вони можуть підсилювати агресивні реакції на перешкоди на шляху до мети. Виходячи з визначення, виникнення явно вираженої агресії можливе навіть при відносно невисокому рівні фрустрації, але в присутності достатньо інтенсивних посилок до агресії. Такими посилками можуть бути спека, шум, тіснота, індивідуальні характеристики, мас-медіа і т. д.
Ще одна проміжна ланка в ланцюгу «фрустрація – агресія» – ступінь, в якій те, що заважає здається людині випадковим чи раптовим. Багато дослідників повідомляють, що для людей характерний насправді більш високий рівень агресії і подразнення, якщо фрустрація непередбачена і раптова.
Всі розглянуті проміжні ланки були зовнішніми стосовно потенціального агресора – вони були пов'язані або з природою самої фрустрації (тобто з її рівнем і характером), або з посилками до агресії, які передбачаються ситуацією. Досліджуючи, яким чином фрустрація приводить до агресивної поведінки, Берковітц припустив, що психічні процеси потенційного агресора також визначають його реакцію на фрустрацію.
Щоб людина стала поводити себе агресивно, ступінь аверсивності фрустраційної ситуації повинна виявитися достатньою для актуалізації негативних емоцій. Якщо ж фрустрація не викличе негативних почуттів, то агресії не буде. Наприклад, Берковітц вказав, що неможливість добитися бажаного результату сама по собі не є передумовою агресії. Якщо ж людина має отримати задоволення при досягненні якої-небудь цілі, перепони, які виникають на шляху до неї, розхвилювати її до такої міри, що підштовхнуть до агресивних дій.
Коли фрустрація дійсно викликає негативні емоції, інші психологічні процеси, в тому числі розмірковування з приводу пережитого (когнітивний процес), будуть впливати на реальну поведінку. Людина може підбирати пояснення емоціям, які вона переживає, аналізувати свої почуття і намагатися контролювати емоції і поведінку. Якщо, наприклад, негативною емоцією є страх, то найбільш очевидними реакціями будуть втеча або прагнення ухилитися від ситуації. Якщо переживання інтерпретується як гнів, очевидно виникнення агресивних тенденцій. Таким чином емоційні і когнітивні процеси фрустрованого індивіда відповідальні за те, чи приведе фрустрація до агресії.
Якщо говорити образно, то фрустраційну теорію агресії в її сучасному вигляді можна уявити у вигляді парасольки, під якою можна зібрати всі розглянуті нами фактори – «проміжні ланки» ланцюжка «фрустрація – агресія». Рівень і непередбаченість фрустрації породжують негативні емоції, наявність яких Берковітц вважає необхідним для виникнення агресивних намірів. Посилки до агресії можуть посилити (або придушити) спонукання до агресії, яке витікає з обумовлених фрустрацією негативних емоцій. Таким чином, чи потягне фрустрація за собою агресію чи ні, залежить від інтерпретації індивідом численних ситуаційних факторів (таких як інтенсивність фрустрації і пов'язані з агресією стимулятори) і від його емоційної реакції на них.
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що комплекс неповноцінності є одним з факторів, який впливає на прояв агресії у індивіда. Так причиною почуття неповноцінності є незадоволення потреб чи домагань людини, причиною якого є несприятливі зовнішні, соціальні умови, які внаслідок цього фруструють людину. Отже, виходячи з теорії «агресія – фрустрація», комплекс неповноцінності і є першим з чотирьох факторів, які впливають на прояв агресивної поведінки, а саме – рівнем фрустрації, яку відчуває потенційний агресор. Вираженість агресивної поведінки у людини з комплексом неповноцінності залежить ще від інших трьох факторів, які є проміжними ланками в ланцюжку «фрустрація – агресія».
Фрустрація потреби у безпеці є психологічною передумовою для скоєння насильницьких злочинів на тлі підвищеної тривожності, емотивності, недовірливості. Подальшому розвитку почуття небезпеки сприяють жорсткі умови утримання неповнолітніх правопорушників у спеціальних установах. Сполучення фрустрації матеріальних потреб з потребою у безпеці є одним із чинників, що з високою вірогідністю визначає корисливо-насильницьку спрямованість злочинів, а напруженість матеріальних потреб та потреби у самовизначенні суттєво впливає на формування мотивації корисливого злочину. До труднощів соціально-психологічної адаптації в умовах суворого регламенту призводить також незадоволеність потреби у самовираженні.
Фрустрація цінності самоствердження погіршує процес перевиховання неповнолітніх правопорушників, а стан внутрішнього вакууму щодо цінності самореалізації веде до звуження можливостей та шляхів перевиховання неповнолітніх. Такі норми-цінності як «закон» та «дисципліна» не виконують своєї регулюючої функції у неповнолітніх правопорушників у зв’язку із негативним ставленням до цих явищ.
Фрустрація часто зустрічаться у переживаннях депресивних клієнтів. Стан фрустрації – досить неприємне відчуття, яке часто породжує агресивність – відкриту або скриту. Фрустрація підсилює мотивацію і депресивний клієнт може вчинити непоправні дії: суїцид або агресію до фруструючого фактору.
 
Список використаних джерел
 
Андрушко І. Досвід організації соціально-психологічної роботи із засудженими в установах виконання покарань. – К. : Центр “Альтернатива-В”, 2004.
Бедь В. В. Юридична психологія: Навчальний посібник. -Львів: «Новий Світ-2000», 2006.
Немов Р. С Психология / Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений. В 3 кн. Кн 3. – 2-ое изд. – М. : Просвещение, 1995.
Фото Капча