Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Гендерні дослідження в контексті постнекласичної раціональності

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

визнання відмінностей. Виявляється, що вимоги, висунуті до суб’єкта в гендерних дослідженнях, співпадають з постнекласичними настановами. Власне, одне з головних завдань у побудові постнекласичного типу дослідження — конструювання нового типу суб’єкта. 

Зараз можна говорити про політичну та ідеологічну причини нехтування цінностями в дослідженнях, що було відзначено в феміністських і гендерних дослідженнях, а в постнекласичній науці отримало відгук у вигляді введення цінностей в наукову діяльність. Це дало змогу по-іншому подивитись на питання про маргіналізацію досвіду жінок, людей різних рас і релігій. У свою чергу це також викликало проблему побудови нової методології, пошуку адекватних методів опису, які б мали змогу підірвати стереотипні уявлення і зробили би видимим досвід будь-якої людини.
З точки зору постнекласичної раціональності відношення суб’єкт-об’єкт базуються на взаємовпливі, тобто не лише дослідник впливає на об’єкт свого дослідження, але й навпаки, об’єкт змінює дослідника. Погляд на гендерні дослідження зсередини висвітлює проблеми, які на даний момент актуальні в інших дисциплінарних галузях сучасної науки. Такий погляд обґрунтовує можливість подолання дихотомій суб’єкт-об’єкт, суб’єкт-предмет. У той же час не може бути повного злиття між ними. Суб’єкт наукового мислення не знищується, а лише трансформується: в гендерних дослідженнях ми не можемо уникнути суб’єкта, ми його виділяємо, іншими словами, позиціонуємо. В роботі показано, що гендерні дослідження є людиновимірними, тому що насамперед орієнтовані на пізнання людини як особистості, враховуються її переживання, чуттєвий і тілесний досвід. Саме тому в них з самого початку наукове пізнання поєднувалось з етичними поглядами. Згідно з цими причинами, не потрібно зосереджуватись на повному подоланні бар’єрів між дослідником і тим, кого він вивчає, а потрібно замислитись про складну структуру суб’єкта, про відповідальність, яка покладена на нього. Саме тому в гендерних дослідженнях увагу звертають на особисті характеристики дослідника — вони важливі, тому що безпосередньо стосуються результатів дослідження і їх інтерпретації. З цих причин, досить часто слід розглядати ситуацію дослідження як цілісне поле взаємодії суб’єкта й об’єкта. Таким чином, в роботі показано, що в гендерних дослідженнях, які пов’язані з етичною сферою, формулюється головна етична вимога до дослідника — це усвідомлення відповідальності.
Важлива методологічна проблема гендерних досліджень полягає в створенні системної цілісності понятійного апарату. Поки що вона не вирішена. Незважаючи на це, можна виділити ряд понять, які використовуються в будь-якій роботі, в будь-якій галузі (психології, історії, соціології), яку відносять до гендерних досліджень, — це поняття статі, гендеру та сексуальності. Було показано, що на даний момент не існує чіткого визначення для кожного з цих понять. Це пов’язано з існуючими уявленнями про людину, наприклад, есенціалізму і соціального конструктивізму, поглядами на походження відмінностей між людьми (ці поняття залежать також і від мети дослідження). У силу міждисциплінарності гендерних досліджень, а також варіативності предмета вивчення, висуваються певні вимоги щодо їх понятійного апарату — це перетин кордонів дисциплін та виконання інтегративної ролі. На основі цього можна зробити висновок, що варіативність понять гендеру, статі і сексуальності пов’язана, в першу чергу, з різноманітністю виявів людини. Внаслідок цього виникає необхідність уточнювати і розширювати поняття, які використовуються в ході дослідження. 
Постійного уточнення потребують не лише поняття, але й норми, цілі та цінності кожного окремого дослідження, що відповідає настановам постнекласичної науки. На нашу думку, формування понятійного апарату гендерних досліджень відображає складний процес становлення цієї дисципліни і набуття нею позитивного змісту в структурі наукового знання. Аналіз методів і теоретичних підходів до вивчення людини в гендерних дослідженнях показав, що цей набір не усталений, а трансформується залежно від мети та об’єкта дослідження.
Третій розділ — “Ціннісні та соціокультурні виміри гендерних досліджень” — присвячений розгляду ціннісних аспектів гендерних досліджень. Такий аналіз зумовлений необхідністю становлення нових цінностей, що відрізняються від тих, які пропонуються в техногенній цивілізації. З цією метою в розділі було розглянуто основні теорії цінностей в західній та вітчизняній традиціях, а також проаналізовано шляхи до зміни цінностей, запропоновані в межах постнекласичної раціональності. Відзначено, що в гендерних дослідженнях пропонується свій шлях до становлення нових цінностей у суспільстві. Це шлях, на якому не використовується класичне мислення в дихотоміях, а також біологічний детермінізм у розумінні людини. Такі настанови на суспільному рівні відношень між людьми виявляються у боротьбі проти нерівності, результатом якої стало визнання відмінностей між людьми.
У підрозділі 3.1 — “Ціннісні засади постнекласичної науки: вектор на трансформацію цінностей” — висвітлюються різноманітні погляди на цінності, що вплинули на наукове пізнання від ХVII століття до сучасності — І. Кант, Ф. Ніцше, Г. Ріккерт, В. Віндельбанд, М. Вебер, Е. Дюркгейм, А. Швейцер, В.Г. Табачковський, Л.А. Мікєшина, М.С. Каган, С.Б. Кримський та інші. При цьому відзначається зміна уявлень про цінності та їх роль у суспільстві: від розуміння цінності в І. Канта та неокантіанців як настанов, що є загальнозначущими, як добро, зло й обов’язок, до розуміння цінності як корисності речі та споживчої значущості речі (у марксизмі), яка на перший план виходить в техногенній цивілізації. У постнекласичній раціональності фіксується зовсім інший статус цінностей, в її межах вони виступають аналогом параметра порядку (Г. Хакен) і невіддільні від життєдіяльності людини. 
При аналізі ціннісної проблематики в російській та вітчизняній літературі було використано роботи: О.О. Бандури, С.Б. Кримського, М.Г. Марчука, М.В.
Фото Капча