Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Гендерні особливості явища перебивання в процесі спілкування

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ҐЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯВИЩА ПЕРЕБИВАННЯ В ПРОЦЕСІ СПІЛКУВАННЯ
 
Кириченко Т. С.,
 
Анотація. У статті висвітлено сучасний стан досліджень у галузі ґендерної лінгвістики. Проаналізовані поняття «ґендер», «ґендерний стереотип» та «ґендерлект». Встановлено зв’язок між ґендерними відмінностями чоловіків і жінок та явищем перебивання комунікації. Наведено фрагменти англомовного діалогічного дискурсу, що демонструють ґендерні особливості явища перебивання в процесі спілкування.
Ключові слова: ґендер, стать, ґендерні відносини, ґен- дерна нерівність, фемінність, маскулінність, ґендерлект.
Постановка проблеми. На сучасному етапі свого розвитку лінгвістична наука все частіше використовує здобутки психології, філософії, соціології, культурології, що приводить до розширення її дослідницької парадигми. На межі лінгвістики та суміжних із неї наук провідну ланку сьогодні займають дослідження ґендерних аспектів мовленнєвої взаємодії. Антропоцентричний поворот у мовознавстві спровокував той факт, що увага дослідників прикута до того, як функціонує мова. Ґендерні дослідження, у центр уваги яких потрапляє окремо взята особистість, у свою чергу напряму пов'язані з принципом антропоцентризму. Таким чином, ґендерний підхід продовжує ідеї антропоцентризму та характеризується підвищенням ролі міждисциплінарного підходу до вивчення такого явища. У рамках нашого дослідження важливим є встановити, як ґендерні розбіжності впливають на явище перебивання в мовленнєвій взаємодії, що не отримало достатнього висвітлення в науковій літературі, що й зумовлює актуальність нашого дослідження. Крім того, усвідомлення ґендерних розбіжностей під час мовленнєвої взаємодії є запорукою уникнення комунікативних невдач і, як наслідок, є умовою успішної інтеракції між чоловіками та жінками.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню ґендерної специфіки мовлення присвячені роботи ОС. Гри- ценко А. В. Ки- риліної, М. І. Пірен, Т. Б. Рябової, а також це питання знаходить висвітлення в працях B. Baron, D. N. Maltz, R. A. Borker, H. M. Lips, C. M. Renzetti та інших. Питання перебивання мовлення в ґен- дерному аспекті частково розкрито в працях V De Fransisco, P. Fishman, D. Tannen. На сучасному етапі ґендерних досліджень можемо прослідкувати одну особливість, яка полягає в тому, що чоловіки та жінки використовують мову таким чином, щоб їх правильно сприймали в суспільстві, тобто представники обох ґенде- рів мають дотримуватись тих ролей, які прийнятні в суспільстві.
Отже, метою нашого дослідження – дослідити мовленнєву поведінку чоловіків та жінок у контексті перебивання мовленнєвої інтеракції. Об'єктом обрано діалогічний дискурс, у якому зафіксовано явище перебивання мовлення чоловіками та жінками. Предметом дослідження виступають ґендерні особливості явища перебивання в процесі комунікації. Для вивчення названих особливостей відбиралися фрагменти діалогічного дискурсу з кінофільмів і творів сучасних британських та американських авторів ХХ – початку ХХІ століття.
Виклад основного матеріалу дослідження. До цього часу, на думку А. В. Кириліної [3, с. 36], немає єдиного погляду на природу ґендеру. З одного боку, це мисленнєвий конструкт, а з іншого – соціальний, тобто такий, що конструюється суспільством. Проте на сьогодні можемо прослідкувати два основні напрямки ґендерних досліджень, а саме: дослідження особливостей фемін- ного та маскулінного мовлення та ґендерних стереотипів у мові. А. В. Кириліна [3, с. 36] розширює коло зазначених інтересів ґен- дерології та виділяє власне ґендерні дослідження, метою яких є вивчення мовленнєвої поведінки обох статей, соціолінгвістичні ґендерні дослідження, феміністську лінгвістику, дослідження маскулінності, психолінгвістичні та лінгвокультурологічні дослідження. Великої популярності, на нашу думку, набувають також ґендерні особливості перекладу та лексикографії.
Аналізуючи ґендерні реалії сьогодення, можемо з впевненістю стверджувати, що ґендер у лінгвістичних розвідках постає радше як когнітивний феномен, який знаходить свій прояв у стереотипах, у нашому випадку – стереотипах мовленнєвої поведінки. Ґендерні стереотипи закладають основи ґендерної мовної картини світу. Вони передбачають диференціацію суспільства на чоловіків і жінок та, відповідно, чоловічу та жіночу мовленнєву поведінку. Категорії «чоловік» та «жінка» пов’язані з поняттям статі. Для нашого дослідження важливими є категорії «чоло вічності» («маскулінності») та «жіночності» («фемінності»), які співвідносяться з поняттям ґендеру. Таким чином, поняття «ґен- дер» включає в себе стереотипи поведінки, сукупність ролей, які виконують чоловіки та жінки, акцентуючи «соціально-культурну, а не природню домінанту статі» [2, с. 4]. Звідси виплаває, що ґендер можна прирівняти до структури поведінкових моделей, а поняття «маскулінність» і «фемінність» є свого роду концептуальними метафорами, які демонструють співвідношення чоловічого та жіночого начал.
М. І. Пірен визначає ґендерний стереотип як «сприйняття, оцінку людиною статі та поширення на неї характеристик статевої групи шляхом застосування загальних характеристик і щодо чоловіків, і щодо жінок, без достатнього врахування можливих відмінностей між ними» [4, с. 15]. Стереотипи – це спрощений спосіб розуміння дійсності, які, з одного боку, провокують нерівність між чоловіками та жінками, а з іншого – пояснюють її, виправдовують. Ґендерні стереотипи – це «схематизовані, узагальнені образи маскулінності та фемінності» [11, с. 292], тобто вони вказують на певну групову ідентичність, тому можемо стверджувати, що ґендерні стереотипи наділені соціальною функцією, яка полягає у встановленні ґендерної ієрархії, яка є основою соціальної стабільності, стійкості. Крім того, ґендерні стереотипи є полярними через те, що презентують бінарну опозицію «чоловік – жінка» [9, с. 2]. Усі стереотипи мають емоційно-оціночне забарвлення. Так, прийнято вважати, що жінки є слабкою статтю, вони емоційні, чуттєві. Натоміть чоловіки є емоційно стійкішими, амбіційними та надають перевагу домінуванню в комунікації. Поряд із цим стереотипи спрямовані на пояснення поведінки людей, хоча досить часто пояснення може
Фото Капча