Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Гендерний аспект політичної доктрини англійської Тираноборчої думки (За трактатом Кристофера Гудмена)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ ПОЛІТИЧНОЇ ДОКТРИНИ АНГЛІЙСЬКОЇ ТИРАНОБОРЧОЇ ДУМКИ (За трактатом Кристофера Гудмена)
 
А. Ю. Прохорова
 
Стаття присвячена дослідженню творчого доробку видатного представника англійської політичної думки XVI ст. К. Гудмена. Аналізується ставлення цього автора до жіночого правління та до проблеми законності опору правителю.
Ключові слова: К. Гудмен, гендер, англійська тираноборча думка
Пропонована стаття виконана в руслі гендерних досліджень, які є одним з актуальних напрямів сучасної історичної науки. Тендерний підхід дозволить нам здійснити спробу аналізу проблем, які раніше знаходилися поза увагою істориків. Об’єктом нашого дослідження є сприйняття жінки, яка знаходиться при владі, в англо-шотландській політичній думці XVI ст. Предмет – специфіка авторської позиції у створенні негативного або позитивного образу правительки.
Джерельну базу цієї статті склали матеріали політичних трактатів, листів та памфлетів. Першорядне значення має трактат «Як вища влада повинна контролюватися підданими та відносно до чого їм можна законно та згідно божого слова не підкорятися та опиратися», виданий у Женеві 1558 р. К. Гудманом [1]. Не менш важливими є також трактати Дж. Нокса («Трубний глас проти жахливого правління жінок», 1558 р.) [2] та Дж. Понета («Короткий трактат про політичну владу», 1556 р.) [3].
З приводу розробленості цього питання, слід відзначити, що проблема жіночої влади у сучасній зарубіжній та вітчизняній історіографії має певну традицію. Проте, глибина вивченості теми скоріше незначна. Так само й ідейно-теоретична спадщина К. Гудмена досліджена фрагментарно. Бракує також спеціальних досліджень, присвячених аналізу ставлення до жіночого правління англійських тираноборців XVI ст. Оцінка загального стану розробленості цих питань приводить нас до необхідності відзначити дві дослідницькі традиції. Перша вивчає політичну думку (зокрема тираноборчу), інша – гендерну історію. Дослідницьке поле обох традицій перетинається у сфері інтересів цієї статті, що й визначає її мету.
У ХІХ ст. зарубіжні історики зробили значний вклад насамперед у дослідження біографій політичних мислителів XVI-XVII ст. Такими зокрема є праці Е. Варрен, Е. Арбера, Г Брауна. У ХХ ст. учені звернулися до вивчення політичної та публіцистичної діяльності тираноборців. У 1920-30-х рр. вийшла монографія Дж. Себайна [4], окремий розділ якої відведений англійській політичній думці, зокрема творчості Дж. Нокса та К. Гудмена. Ця ж тема розглянута більш докладно у низці робіт Дж. Аллена. У другій половині ХХ ст. з’явилися роботи, в яких була поставлена задача виявити основний комплекс ідей творчості К. Гудмена та визначені важливі напрями дослідження цих ідей. Передусім, це стосується студій Дж. Ельтона, Дж. Доусона [5], Д. Даннера [6], Д. Лоада [7].
У вітчизняній дореволюційній історіографії К. Гудмен згадувався лише в дослідженнях загального характеру, а також в окремих теологічних працях, присвячених вивченню політичних теорій XVI ст. (К. Кузнецов, О. Савін, В. Жуковський, Л. Потєхін та ін.). За радянських часів була опублікована низка історичних досліджень, які висвітлювали розвиток політичних ідей в Англії, зокрема окремі аспекти поглядів Дж. Нокса та інших тираноборців (у тому числі К. Гудмена). Їхніми авторами були Ю. Саприкін [8], А. Петросьян [9], К. Челліні. Нашим завданням є проведення текстологічного аналізу політичного твору К. Гудмена, який являє собою важливий зразок англійської публіцистики XVI ст. стосовно ставлення до жіночого правління. Саме твори англійської політичної думки являють особливо плідний матеріал для вивчення того, як сприймався такий специфічний на той час феномен.
Крістофер Гудмен (1520-1603) – видатний представник англо-шотландської тираноборчої думки XVI ст., був вірним прихильником кальвіністського віровчення. Прихід до влади католички Марії Тюдор викликало в нього різко негативне ставлення до неї та до її намірів у політиці, що знайшло відображення у його трактаті «Як вища влада повинна контролюватися підданими та відносно до чого їм можна законно та згідного божого слова не підкорятися та опиратися».
Марія Тюдор – дочка Генріха VIII, напівіспанка за походженням, вихована в католицькій вірі, свято вірила у своє право на престол, але вона була жінкою, а за звичаями і вченням церкви, всі вірили, що від народження жінки, за розумом і розвитком нижче чоловіків, а їх доля в тому, щоб ними управляли, а не щоб вони правили. Сила переконання в нездатності жінки керувати країною була така, що за сходження на престол Марії, головним питанням для підданих було: якого чоловіка вона обере? Само собою розумілося, що цей чоловік і керуватиме країною [10, 27]. За словами Д. Лоедса, Марія не замислювалася над цим надто серйозно [7, 189]. Насамперед для Марії було непорушним правило підпорядкування жінки (навіть королеви) чоловікові. Ставши монархинею, вона багато в чому покладалася на радників чоловіків.
Марія бачила своїм завданням відновлення католицької церкви і примирення з Римом і зовсім не мала наміру з перших кроків вводити політику релігійних переслідувань протестантів. Королева закликала свій народ жити у злагоді і не вживати таких образливих слів, як «папіст» і «єретик» [11, 71, 72]. Її шлюб з Філі- пом Іспанським був сприйнятий частиною англійського суспільства як загроза втрати країною політичної самостійності, засилля іспанців і відсторонення від влади англійського дворянства [12, 45]. Якщо на початку правління Марії Тюдор контрреформація сприймалася відносно спокійно, то з часом почало зростати невдоволення не тільки її іспанською, але й релігійною політикою, що сприймалася англійцями як результат її іспанського
Фото Капча