Генезис вітчизняного кримінального законодавства за злочини проти громадської безпеки в період 1917-2001 рр.

 

Соколовський В. Л.

 

Розглядається питання історичного розвитку кримінального законодавства України в період 19172001 рр. Вивчається особливість кримінальної відповідальності за злочини проти громадської безпеки у вказаний період. Проаналізовано нормативні акти, якими передбачалася кримінальна відповідальність за злочини проти громадської безпеки.

Ключові слова: громадська безпека, універсал, Українська центральна Рада, Директорія.

В статье рассматривается вопрос исторического развития уголовного законодательства Украины в период с 1917-2001 гг. Изучается особенность уголовной ответственности за преступления против общественной безопасности в указанный период. Проанализированы нормативные акты, которыми предусматривалась уголовная ответственность за преступления против общественной безопасности.

Ключевые слова: общественная безопасность, универсал, Украинская центральная Рада, Директория.

Sokolovskiy VL. GENESIS DOMESTIC CRIMINAL LEGISLATION FOR CRIMES AGAINST PUBLIC SAFETY IN THE PERIOD FROM 1917 TO 2001

The question of the historical development of the criminal law of Ukraine from 1917-2001’s. We study the feature of criminal responsibility for crimes against public security in the period. Analyzed regulations, which provided for criminal responsibility for crimes against public safety.

Key words: public safety, Universal, the Ukrainian Central Rada, Singapore.

Постановка проблеми. Вивчення історичного досвіду становлення, розвитку будь-якого об’єкта дослідження значно збагачує наукове дослідження, свідчить про достовірність його результатів і висновків, підтверджує наукову об’єктивність та компетентність дослідника. Дослідження генезису кримінальної відповідальності за злочини проти громадської безпеки полягає у відкритті основних закономірностей виникнення окремих норм та особливостей функціонування кримінального законодавства на різних етапах розвитку держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження ранніх періодів історії розвитку кримінального законодавства, висвітлені в працях С. Г. Борисенка, М. Ф. Вла- димирського-Буданова, І. М. Данишевича, Г. Ви Демченка, О. О. Зіміна, М. Д. Іванишева, М. Й. Коржанського, Е. М. Кісілюка, М. І. Ланге, О. Міщенка, Д. Я. Самоквасова, В. І. Сер- гієвича та ін. Розвиток кримінального законодавства в період радянської України досліджували А. А. Герцензон, В. І. Грищук, Н. Ф. Кузнєцова, П. М. Назаров, В. П. Порш- нов, Г. Н. Романичев, М. М. Славін, В. Я. Та- цій, А. Н. Трайнін, Г. В. Фєцич, П. Л. Фріс. Але найбільше уваги проблемам розвитку кримінального законодавства України приділено у фундаментальних працях професора П. П. Михайленка, який проводив дослідження кримінального законодавства як ранніх періодів історії України, так і часів радянської України.

Метою статті є виявлення особливостей розвитку та функціонування законодавства про кримінальну відповідальність за злочини проти громадської безпеки, його взаємозв’язок з соціально-економічними умовами життя суспільства і держави в цілому та вплив на формування чинного кримінального законодавства.

Виклад основного матеріалу. Історія розвитку кримінального законодавства являє собою поступальний, закономірний, тривалий процес, який має свою періодичність, зміст та особливості. Актуальність дослідження генезису кримінальної відповідальності за злочини проти громадської безпеки полягає у відсутності в юридичній літературі спеціальних досліджень з історії вітчизняної (української) кримінально-правової політики, а отже й з історії вітчизняного кримінального законодавства.

Для досягнення позитивного результату у дослідженні процесу становлення законодавства про відповідальність за протиправні діяння, об’єктом яких є громадська безпека, слід визначити основні періоди історії кримінального законодавства.

Аналіз підходів до періодизації історії кримінального законодавства вказує на їх множинність, різноманітність та відсутність єдиної думки вчених щодо правильності їх періодизації. Однак нами прийнято за основу періодизацію, запропоновану А. В. Сав- ченком. Згідно із вказаною періодизацією виокремлено шість періодів розвитку кримінального законодавства: 1) період Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (ІХ-XIV ст.) ; 2) період Литовсько-Руської держави та Речі Посполитої (XIV ст. – перша половина XVII ст.) ; 3) період козацько-гетьманської держави (друга половина XVII ст. – кінець XVIII ст.) ; 4) період перебування України під владою Російської та Австро-Угорської імперій (кінець XVIII ст. – XIX ст.) ; 5) період творення Української незалежної держави, Української РСР та незалежної України (1917-2001 рр.) ; 6) сучасний період (з 2001 р. й дотепер) [1, с. 42]. Вказана періодизація базується на типах та формах нашої держави і права в різні історичні часи.

Як зазначає Е. М. Кісілюк, тільки після здобуття незалежності з’явилася можливість об’єктивного дослідження історії державності українського народу [2, с. 17].

Серед багатьох історико-правових явищ сьогодні велике значення має дослідження розвитку кримінального законодавства в період українського державотворення 1917-1921 рр., період Української РСР та незалежної України. Вказаний період має свої певні особливості та значно вплинув на розвиток сучасного кримінального права як провідної юридичної науки.

Досліджуючи історичні аспекти розвитку національного кримінального законодавства, П. Л. Фріс виділяє три періоди, які пережила Україна на шляху становлення кримінального законодавства у 1917-1920 рр. :

• Період Центральної Ради (березень 1917 р. – квітень 1918 р.).
• Період Гетьманства (квітень 1918 р. – грудень 1918 р.).
• Період Директорії (грудень 1918 р. – грудень 1920 р.) [3, с. 65].

Окремо П. Л. Фріс розглядає законотворчу діяльність Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), яка зробила вагомий внесок у розбудову незалежної Української держави та її законодавства [1, с. 78].

Отож, після фактичного включення України до складу Росії у XVIII ст. будь-яка кримінально-правова політика, яка б мала українське національне забарвлення, із зрозумілих причин, стала неможливою.