Герой та його «фатальна пристрасть» у прозі Оноре де Бальзака

Аткуальність теми. Поняття «Французький реалізм» асоціюється, перш все, з іменами Стендаля і Бальзака. «Червоне і чорне», «Пармський монастир», «Батько Горіо» або «Втрачені ілюзії» – при всіх індивідуальних відмінності творчих почерків їх творців – ці художні твори найбільш повно і яскраво виражають суть реалістичного напряму, втілюють специфіку реалістичного методу на цій зрілій, класичній стадії його розвитку, при чому не тільки в межах літератури французької. Твори Бальзака і Стендаля – зразки реалізму західноєвропейського, реалізму світового.

В творчості Бальзака єдність художнього світу здійснюється в першу чергу за рахунок персонажів, які переходять із твору у твір. Ще в 1927 р. Французька дослідниця Е.Престон проаналізувала способи, застосовані письменником для повторного введення своїх персонажів у розповідь: «Згадки мимохідь, перенесення персонажів з Парижа в провінцію і навпаки, салони, переліки персонажів, що належать до однієї і тієї ж соціальної категорії, використання одного характеру для того, щоб написати з нього інший, пряме посилання на інші романи» [22, 134]. Навіть з цього далеко не повного переліку ясно, що Бальзак в своїх творах, зокрема, в «Людській комедії» розробив складну систему типології персонажів. Бальзак не був винахідником персонажів. Серед його безпосередніх попередників можна назвати руссоіста Ретифа де ля Бретон, Бомарше з його трилогією про Фігаро. Бальзак, який добре знав творчість Шекспіра, міг знайти приклади повернення персонажів в його історичних хроніках: Генріх VI, Річард III, Генріх IV, Генріх V, Фальстаф і т.д. У бальзаківської епопеї повернення персонажів дозволяє реалістично багатосторонньо розкрити характери і долі людей XIX століття.

Бальзак часто звертається до тем та ідей, які намічені в одному з творів і мають своє продовження в інших творах, перегукуються з основною проблематикою епопеї. Центральною темою «Людської комедії» є тема згубної влади грошей, ненаситної гонитви за наживою, фатальної пристрасті та слабкості людини. Саме гроші спотворюють стосунки між людьми, роблять предметами торгу найцінніші людські якості – любов, дружбу, нівелюють роль сім’ї, науки, мистецтва. Оноре де Бальзак мав не лише талант створити цикл романів та поєднати їх, а й був повністю відданий своїй справі.

Аналіз теми людини і суспільства в творчості Оноре де Бальзака, зокрема, проблеми людських відносин, пристрасті – становить проблему дослідження.

Мета дослідження: обгрунтувати та проаналізувати художні способи реалізації теми фатальної пристрасті в творчості О. де Бальзака («Шагренева шкіра», «Невідомий шедевр», «Пошуки абсолюту»).

Завдання дослідження:

1) проаналізувати художні способи реалізації теми фатальної пристрасті в творчості О. де Бальзака;

2) розкрити тему людини і суспільства в творчості Оноре де Бальзака («Шегренева шкіра», «Невідомий шедевр», «Пошуки абсолюту»);

3) розкрити особливості творчого методу письменника;

4) розглянути проблему фатальної пристрасті в «філософських етюдах» Бальзака крізь призму специфіки натуралістичного роману.

Об’єкт дослідження: тема фатальної пристрасті в «філософських етюдах» О.де Бальзака («Шегренева шкіра», «Невідомий шедевр», «Пошуки абсолюту»).

Предмет дослідження – форми та методи реалізації теми фатальної пристрасті в «філософських етюдах» О. де Бальзака («Шегренева шкіра», «Невідомий шедевр», «Пошуки абсолюту»).

Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань було використано такі методи: систематизація вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної й методичною літератури; художній аналіз форм та засобів літературного зображення; спостереження та порівняня методів та засобів художнього зображення.

Структура роботи. Курсова роботи складається із вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, списку використаної літератури.